Тернополяни Леся та Володимир Федишини — не перші в Україні, хто житиме в будинку iз солом’яними стінами. Такі хати вже є і на Дніпропетровщині, і на Буковині — досвід спорудження дешевого житла, яке за зручністю і надійністю не поступається традиційному, успішно поширюється. Унікальність же тернопільського почину в тому, що молоде подружжя взялося за цю справу, не маючи ані найменшого будівельного досвіду, проте геть усе зуміли зробити самі за допомогою лише суто «технічних» помічників, не наймаючи жодних фахівців.

Плавуча бурова платформа «Петро Годованець», яка, за твердженням влади, допоможе нашій державі збільшити видобуток власного «блакитного палива» і зменшити залежність від дорогого російського газу, «спіткнулася» за крок від України. У турецькому порті Гіресун поблизу Трабзона наприкінці квітня завершилися випробування технологічного обладнання й підготовка до відправки «Петра Годованця» в українські територіальні води. Аж раптом на шляху бурової несподівано постала нова перешкода — завадити її переходу до України спробувала Росія.

З 27 травня «Укрзалізниця» вводить в дію новий розклад руху поїздів. У графіку на нинiшнiй та 2013–й роки буде на 30 потягів менше, проте, запевняє начальник головного пасажирського управління «Укрзалізниці» Олександр Іванько, це не вплине на інтенсивність перевезень пасажирів, оскільки до багатьох поїздів будуть прикріплені додаткові вагони.

Року не вистачило Параджанову, щоб побачити, як одна з його неймовірних мрій перетворилася на реальність, — у Єревані закінчували будівництво музею. Там він планував жити і працювати. Режисер сам обрав місце — над урвищем, що, можливо, нагадувало йому ландшафти рідного Тбілісі, із видом на місто, над яким, як привид, як знак, майорить прекрасний Арарат, ніби і в центрі, але подалі від столичного шуму. «Він ходив по цій будівлі. Щось креслив. У нього були великі плани, і невідомо, що би він тут зробив», — додає Завен Саркісян, незмінний директор музею, фактичний його засновник і друг Сергія Параджанова.

Усі привиди та містичні історії, які розповідають туристам у львівських підземеллях, часто–густо — чиясь вигадка, що «обросла» новими домислами, пройшовши крізь віки. Про справжній підземний Львів знають лише львівські дігери, які роками вивчають підземні таємниці. «Найбільша таємниця Львова — його повністю можна пройти під землею, — каже «УМ» Андрій Роюк, досвідчений дігер. — Можна зайти в центрі, а вийти на Погулянці».

Відома американська актриса і співачка Джессіка Сімпсон нарешті народила дочку. «Нарешті», бо в жовтій пресі навколо її вагітності так довго роздували інтригу, що в читачів уже склалося враження, ніби Джесс вагітна щонайменше кілька років, а не дев’ять місяців. Спершу вона довго приховувала своє «цікаве становище», запевняючи, що «просто поправилася і їй це личить». Потім, коли вже всім усе було ясно, «Блондинка з амбіціями» (це назва одного з фільмів Сімпсон) старанно приховувала стать майбутньої дитини, ледве не щодня повідомляла про погіршення/покращення свого самопочуття, влаштовувала «вагітні» оголені фотосесії тощо.

«Як ви яхту назвете, так вона і попливе» — вчив капітан Врунгель. А що робити, якщо «невезучу» назву має цілий населений пункт? Одна справа — народитися в селі Щасливому, й зовсім інша — в якихось Безрадичах. Через «топографічну несправедливість» деякі селища навіть змінюють назву — скажімо, до такого кроку збирається вдатися село Fucking в Австрії. Німецькою мовою в цій назві немає нічого особливого, зате іноземні туристи регулярно цуплять табличку, що стоїть на в’їзді, — «міжнародною» англійською Фукінг звучить дуже непристойно.

Ось так би завжди: робочий тиждень ледь почався, а вже — четвер!

Із 25 до 27 квітня Національний університет культури і мистецтв втретє зустрічав Всеукраїнський фестиваль дизайну і реклами під девізом «Назустріч Євро–2012». Конкурсанти і журі виступили єдиною командою, в якій кожен додав свою цеглину до розбудови фестивалю як міжнародного.

Після того, як у 26–му турі «Шахтар» здолав «Динамо» в очному протистоянні й наздогнав його за очками, в українському футбольному середовищі тільки й розмов було, що про «золотий» матч. Але наскільки ж треба не поважати свій чемпіонат, аби не припускати, що лідери можуть недорахуватися очок бодай в одному з чотирьох останніх поєдинків. Дирекція прем’єр–ліги ще за два тури до фінішу визначилася з місцем проведення додаткового двобою грандів — вказали на Запоріжжя. Але, виявилося, чиновники займалися дурною роботою.