Уже втретє з початку місяця інформаційні стрічки ЗМІ повідомляють про інциденти за участю ведучої Першого Національного каналу Наталії Розинської, якій останнім часом приписують приятельські стосунки з майором Миколою Мельниченком (це він записував розмови у кабінеті Президента Леоніда Кучми). Якщо перші інциденти — це дорожньо–транспортні пригоди без аварій і жертв, то в середу ввечері Розинську побили двоє чоловіків у під’їзді будинку, де вона проживає. Жінку в синцях, iз раною лівої брови «швидка» госпіталізувала у лікарню №17, де Наталії діагностували закриту черепно–мозкову травму, струс мозку, забій нирок. За цим фактом слідчий відділу Голосіївського РУВС порушив справу за частиною 2 статті 296 Кримiнального кодексу «Хуліганство».

На урочистому відкритті в Жулянах були присутні віце–прем’єр–міністр, міністр інфраструктури Борис Колесников та голова Київміськдержадміністрації Олександр Попов. Для всіх присутніх провели екскурсію в новому приміщенні. Термінал має три поверхи, хвилястi форми надають йому досить сучасного вигляду. Перед входом зробили парковку, вартість якої буде десять гривень за годину.

Історiя цієї судової тяганини триває вже три роки. Та попри те, що до неї причетний (хоча, звичайно, і опосередковано) один із найяскравіших представників команди чинної влади, цей випадок до останнього часу не набував розголосу. У 2009 році у місті Жашкiв, що на Черкащині, стався прикрий випадок. Валентина Василівна Македон, матір дружини Вадима Колесніченка Лілії Македон, під час сварки «скрутила» виховательку місцевого дитсадка Хрущ Галину та влила їй у горло нашатирного спирту. Внаслідок цього жінка зазнала опіків дихальних шляхів та стравоходу ІІ ступеня. Чотири судові інстанції визнали тещу одіозного політика винною. Однак після приходу до влади «регіоналів» терези Феміди почали хилитися на бік обвинуваченої. Більше того, підсудна Валентина Василівна отримала винятковий привілей — сама визначила, в якому місті обласний суд проводитиме слухання по її справі.

Як воно — одній по копійках збирати гроші на лікування опіків, а іншій — користуватися «пільгами» тещі «короля українофобії» (за версією кореспондентки Оксани Климончук) — у матеріалі «України молодої».

Його охрестили «батьком українського бестселера». І не безпідставно: історичний роман Василя Шкляра «Залишенець» («Чорний Ворон») з’явився в інформаційному полі України з вибуховим ефектом. Здається, цю книгу прочитали й обговорили навіть ті, хто взагалі мало що читав у своєму житті. Письменник і сам визнає: «Я знав, що «Чорний Ворон» матиме широкий розголос, але результат перевершив усі мої сподівання. Роман уже «пережив» наклад у 150 тисяч примірників». Як відомо, за «Чорного Ворона» Василя Шкляра мали нагородити Шевченківською премією. Але він відмовився її отримувати, поки при владі буде міністр Дмитро Табачник.

Про те, яким буде його наступний роман і чи бачить він себе народним депутатом, Василь Шкляр розповів в інтерв’ю «Україні молодій».

Олександр Педан на телебачення прямував з КВК, через «Камеді Клаб», тому, зрозуміло, що його стезя — розважальна. Чи може з’явитися він у чистої води гумористичному телепроекті? Якою може бути нова зустріч у кадрі з раніше неподільними у «Підйомі» Фреймут і Притулою? Що робитиме Новий канал без гендиректора Ірини Лисенко? Про все це ми говорили з Олександром до 10–ї ранку у ще зачиненому «відкритому» кафе біля офісу каналу.

З–поміж усіх злоякісних новоутворень шкіри меланома є найбільш підступною, швидкоплинною і агресивною. 18 травня, у День меланоми, який в Україні проходить вчетверте, понад 70 лікарів–дерматологів у 27 містах проведуть безкоштовні огляди щодо раннього виявлення новоутворень на шкірі. В Інституті дерматології і косметології, який очолює професор Ольга Богомолець, буде застосована дистанційна діагностика родимок, яка дозволить лікарям за один день оглянути якнайбільше пацієнтів. Як уберегтися від цієї небезпечної недуги, чому засмага ніколи не буває корисною, а сонцезахисні креми не запобігають зло­якісним новоутворенням шкіри, «Україні молодій» розповіла координатор програми «Євромеланома» Ольга Богомолець.

Проведення чемпіонату Європи з водних видів спорту одразу в двох країнах — доволі виняткова подія. За довгу 86–річну історію таких першостей обов’язки між двома господарями розподіляли лише три рази. Причини попередніх двох поділів точно назвати важко, а от чому 32–га європершість відбувається в Голландії та в Угорщині, відомо. Попередньо планувалося провести цей турнір за класичною схемою — з одним містом–господарем — у бельгійському Антверпені. Але за півроку до старту змагань його організатори заявили про брак коштів і відмовилися від почесної, але, як виявилося, важкої ноші. Дефіцит бюджету ЧЄ–2012 становив понад 400 тисяч євро, а знайти спонсорів, які змогли б покрити нестачу, в Бельгії не змогли. От і довелося європейській федерації плавання в екстреному порядку шукати нових господарів для водного Євро. Спочатку оголосили, що змагання прийме Лондон — там усе було готове «під Олімпіаду». Однак і цей варіант виявився не остаточним. Вочевидь, «водні» функціонери вирішили не заважати столиці Ігор–2012 проводити останні приготування до головних стартів чотириріччя й поділили ЧЄ між країнами, що вже мали досвід проведення міжнародних акватурнірів. Так, Ейндховен, де цього разу будуть розіграні медалі в стрибках із трампліна та синхронному плаванні, в 2008 році був повноцінним господарем континентальної першості з водних видів, тоді як Дебрецен, в якому 20–27 травня пройде турнір плавців, у 2007 році приймав чемпіонат Європи на короткій воді.

Нарешті на світовому форумі у вищому дивізіоні, який триває у Швеції й Фінляндії, завершився дещо затягнутий груповий етап. За новою формулою турніру впродовж 11 днів команди змагалися в двох вісімках, аби визначити чвертьфіналістів і невдах. Крім того, після 56 матчів попереднього раунду прояснилася ситуація з путівками на зимові Олімпійські ігри 2014 року.