Закон про вічне життя

Закон про вічне життя

Сайт Курси в Києві kursikiev.com.ua інформує: І знову полку законотворців прибуло... Що ж, якщо СБУ пише законопроект «Про моніторинг телекомунікацій», який додасть цій службі нові «всепроникаючі» можливості, якщо під головуванням Геннадія Васильєва (з його «генпрокурорством» на обрії) створюється новий, зручний передусім для автора варіант Кримінально-процесуального кодексу, то немає нічого дивного чи несподіваного в тому, що за перо врешті-решт взявся Сергій Ківалов — голова Вищої ради юстиції України. Про що його законопроект? Звісно ж, про Вищу раду та про себе, її голову. Відтак, з якого із цих двох сюжетів почати — навіть і не знаєш. >>

Не така страшна Вища рада юстиції, як її змальовано у новому законопроекті

Говорячи про Вищу раду юстиції, слід передусім вирішити, чи потрібен такий орган узагалі. Є Вища кваліфікаційна комісія суддів, є Вища рада суддів і є Вища рада юстиції... Наріжним каменем діяльності останньої є робота з суддівським корпусом. Під цією роботою слід розуміти, зокрема, розгляд подання на суддю, звільнення котрого, згідно з новим законопроектом, може ініціювати лише Вища рада юстиції. Але ж остаточне рішення в будь-якому разі лишається за Верховною Радою, яка суддю на посаду призначає. При цьому, однак, хід поданню щодо зняття повноважень з судді дає ВРЮ. Проте судді пропонують, щоб до цього долучалася ще й думка Вищої ради суддів... >>

Маркування голоду

22 листопада, якраз до сумних роковин, побачить світ художня марка, ця, яку ви бачите на світлині внизу. Дизайном цього варіанта марки опікувався Кость Лавро — художник, знаний у нас здебільшого завдяки талановитим ілюстраціям до казок, виданих Малковичевою «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГОЮ». Марка вийде «класичним» тиражем — 100 тисяч екземплярів. >>

Науковець і море

Удруге у нашій новітній історії до Азова і його узбережжя прикута увага і всієї України, і світової спільноти. Перший раз — це було рівно 15 років тому — місцевим екологам і природозахисникам вдалося збурити земляків і владу, аби сказати «ні» Кримській АЕС на мисі Казантип, що на Керченському півострові. Союзний центр, ще не оговтавшись від Чорнобильської катастрофи, погодився заморозити стратегічний об'єкт, хоча він був готовий майже на 85 відсотків. На тій переможній «зеленій» хвилі й народилась Кримська асоціація «Екологія і світ». Наразі її незмінний керівник Віктор Тарасенко, професор, доктор геолого-мінералогічних наук, затребуваний ще одним безглуздим викликом часу — дамбовим «форсажем» наших сусідів по той бік Керченської протоки. Віктор Сергійович — координатор створеної за рішенням уряду спільної російсько-української екологічної комісії. Вона, як відомо, має дати обгрунтований висновок щодо комплексу ризиків для протоки, загалом для Азово-Чорноморського басейну у зв'язку із загатою, яку кубанці насипали майже до острова Тузла. Часу в комісії вкрай мало: за місяць вона мусить дати свій «вердикт», але досі жодного разу не збиралася, хіба що під час поїздки кримчан до Краснодара члени комісії вперше побачили одне одного. >>

Корупцiя по-царськи

Двісті років тому, 1803 року, державний статський радник Павло Демидов звернувся до міністра народної освіти Російської імперії з листом, де висловив бажання надати на користь майбутніх університетів у Києві й Тобольську 100 тисяч рублів. Пан радник прохав більшу частину коштів залишити вічним капіталом, який своїм обертанням збільшувався би на користь цих освітніх закладів, а прибутки витрачалися б на утримання незаможних студентів. Цей капітал було чомусь внесено у скарбницю Московського виховного будинку. У тогочасній пресі про подальшу долю капіталу не згадувалося, як і у фінансових рапортах першого ректора Київського університету Михайла Максимовича у 1833—1835 роках. >>

Учимося у Переяслава

«Я вірю, що прийде час, коли щороку на початку січня, у переддень Переяславської угоди, ми проводитимо історичні семінари, а після цього ставитимемо в церкві свічку за упокій мільйонів людей, які загинули від наслідків цього акту», — сказав один iз переможців конкурсу школярських та студентських робіт на тему «Що принесла Переяславська рада Україні», студент iз Миколаєва Олександр Портнов. Нагородження переможців цього конкурсу, організованого видавництвом «Смолоскип» за підтримки подружжя Соколиків iз Канади, відбулося нещодавно у столичному Будинку вчених. >>

Палкi, вiдданi, невтомнi... «вiрнi ленiнцi»?

Запитання, що давно назріло у молодої інтелігенції: чи довго ще за взірець національного письменства правитиме «Собор» Олеся Гончара з нудно-ідеальними позитивними героями? Скільки ще ми розглядатимемо Шевченка через призму його «страждань за Вкраїну»? Коли вп'яте мусиш засвоїти, як поет «уболівав за долю народу», мимоволі вмикається захисний рефлекс. Хочеться вигукнути: «Та геній він, геній, тільки дайте мені спокій». «Ідейні» твори українських борців-гуманістів-просвітників, міцно вкорінені у шкільну програму, назагал викликають нехіть у молоді своєю надмірною позитивністю, декларацією давно знайомих етичних аксіом. Педагогічний ефект від таких студій — майже нульовий, а часом, зважаючи на підліткову схильність до нігілізму, навіть негативний. >>

«Брудна» — не «рожева»

Важко здобути визнання у номінаціях усіляких чеснот, якщо поводитися зовсім невідповідно до позитивного іміджу. Так і молода американська поп-зірка Крістіна Агілера: спочатку вона заявляє, що розстроюється, коли не знаходить себе в рейтингах знаменитостей, які найгірше вдягаються й поводяться, потім (як-от наприкінці минулого тижня) перемагає в конкурсі MTV Europe як краща співачка, виконуючи пісню Dirty («Брудна») і скидаючи по ходу з себе костюм черниці... Та, власне, «добре ім'я» Агілері й не потрібне — стиль у неї такий. Тим паче коли треба боротися за місце під сонцем із такими самими хуліганками. Брітні Спірз фарбованій розпусниці Крістіні конкуренцію вже явно програє, на черзі — колега по амплуа, Пінк (у перекладі — «Рожева»). >>

Мадонна-садівниця:

Хіба років 15-20 тому хтось із шанувальників «нематеріальної дівчини», яка усьому світові розповідала про таємниці свого ліжка, міг собі уявити, що на початку ХХІ століття Мадонна перетвориться на зразкову матір сімейства й цнотливу дитячу письменницю? У це справді майже неможливо повірити, але саме так воно й сталося: спершу Луїза Марія Чікконе «зав'язала» з прозорими й сексапільними костюмчиками та міні-шортиками, потім вийшла заміж, а згодом почала писати книжки. І які книжки! Про збірку «Англійські троянди», яка вийшла два місяці тому, «УМ» уже розповідала. Ці казочки одразу ж стали бестселером, і за накладом кількість проданих примірників уже майже наздогнала суперхіт книгарень усього світу, розповіді про пригоди маленького чарівника Гаррі Поттера! >>

Муки вибору: паранджа чи купальник?

До конкурсів краси, де дамочки з ногами від вух дефілюють у мініатюрних купальниках, усі ми вже звикли, і навіть із задоволенням насолоджуємося цим видовищем. Навіть складно повірити в те, що колись проти таких «змагань» напівоголених красунь влаштовувалися цілі демонстрації, а різні моралісти цих нещасних «місок» як тільки не обзивали! А насправді в деяких країнах конкурси краси і досі вважаються чимось страшенно непристойним. Уявіть собі, що думає про дефіле у купальних костюмах яка-небудь іранка, котрій з ранку до ночі доводиться ходити закутаній у цупку чорну паранджу! Якщо уявите, то зрозумієте всю глибину обурення уряду Афганістану, представниця якого наважилася взяти участь у конкурсі «Міс світу». >>

«Революція» «недозавантажилась» на 45 відсотків, але рекорд побила

Продовження дуже вдалих кінофільмів рідко бувають такими ж вдалими. На десяту частину якогось «Чужого» або «Термінатора» глядачі йдуть не через те, що стрічка цікавіша чи принаймні не менш цікава за попередню, а просто за звичкою — йдуть доти, доки не переконаються, що наступний фільм дивитися вже немає сенсу, бо може бути тільки гірше. І добре, якщо до цього висновку кіноман приходить уже після п'ятої-шостої «серії» — тоді творці кіношного «мила» вже встигають «настригти» «зелених» і спокійно відправити своїх героїв на пенсію або в морг. Блокбастеру «Матриця» та його «батькам», схоже, пощастило менше. >>

Іван Васильович не змінює професію

Сьогодні редакція «Сільських вістей» відзначає символічний ювілей — рівно тридцять років тому відома компартійна газета вийшла за підписом новопризначеного редактора — Івана Сподаренка. Багато чого змінилося від 1973 року: відійшла в небуття ціла епоха, позаду партійне політиканство — газета змінила свій імідж, і при тому редактор залишився незмінним. У вітальній статті журналісти «СВ» віддають належне своєму шефу: визнаючи, що газета «твориться не однією людиною», вони впевнені, що «і колективу, і газеті, і читачам пощастило, що упродовж трьох десятиліть «Сільські вісті» веде Іван Сподаренко». >>

Справа Ту не «ту-ту»

Резонансна справа аварії російського літака Ту-154, що почив у чорноморській пучині внаслідок влучення української ракети, ось уже два роки не сходить зi стрічок інформаційних повідомлень. Але схоже, що сторони — позивачі й відповідачі — нарешті дійшли консенсусу і готові поставити жирну крапку. >>

При бажанні й грати можна порвати

Відсутність свободолюбивої трійці в камері №1 ізолятора тимчасового утримання Вільногірського міськвідділу виявили о 7.30. Щоб потрапити на волю, злочинці зламали захисну сітку й віконні грати камери, розібрали частину цегельної стіни внутрішнього двору. >>

Кареніна мимоволі?

Жінка-самовбивця зупинила вчора роботу Київметрополітену. Така чутка розповсюдилася підземкою миттєво. Рух потягів на Святошинсько-Броварській лінії під час інциденту повністю перекрили аж на сім хвилин. І нещасні пасажири мусили «битком» набиватися у вагончики, а то й простоювати на перонах: потяги «підтягувались» повільно, з довгими зупинками у тунелях. >>

Маніакальна пара

Не встигли прикарпатці вжахнутися — такого серійного злочину в новітній історії краю не було, як міліція через добу схопила пару молодих калушан — 22-річного чоловіка та його ровесницю-співмешканку. Перед цим прикмети обох підозрюваних регулярно, упродовж дня, передавали в ефір місцеві FM-станції. >>

Аджарія, як «Донбас грузинської опозиції»

Грузинська опозиція надалі стверджує, що парламентські вибори, які відбулися десять днів тому, були сфальсифіковані владою. При цьому вона може довести народу свою правоту лише на вулицях та ще за посередництва телеканалу «Руставі-2». Всі інші ЗМІ є пропагандистськими рупорами влади. В Грузії розгортаються події, які до болю знайомі нам. Там є свій «Донбас» — Автономна республіка Аджарія, якою безроздільно править свій «дон» — Аслан Абашидзе. >>

Революціонери втомилися і саморозпустилися

Оголошений поза законом Турецький конгрес за демократію і свободу в Курдистані (КАДЕК) учора розповсюдив заяву про свій саморозпуск, повідомляє агенція «Франс Пресс». У заяві, зокрема, говориться: «КАДЕК саморозпускається з метою розчистити дорогу для створення нових і більш демократичних структур, які повніше репрезентуватимуть інтереси курдського народу». Рішення про саморозпуск КАДЕКу було прийнято ще 26 жовтня на з'їзді, який відбувся на території Північного Іраку, де мешкають переважно курди. Але прокурдська інформагенція «Месопотамія» повідомила про нього лише вчора. >>

Тузла зміцніла на 2 мільйони

2 млн. гривень з держбюджету перераховано на укріплювальні роботи біля острова. Річ у тім, що російська дамба перекрила шлях воді, і, відповідно, течія у вузькому проміжку протоки між Тузлою та краєм дамби настільки посилилася, що хвилі почали потужно розмивати український острів. Аби дати морській хвилі більше простору, біля Тузли працює земснаряд, який поглиблює протоку. Власне, на його «життєдіяльність», згідно з проханням Мінтрансу, і спрямовує згадані 2 млн. гривень державне об'єднання «Укрморпорт». >>

Двері можуть повилітати й від... телевізора,

Позавчора у Монастирищі Черкаської області мешканці дев'ятиповерхівки по вулиці Суворова, 3, які о 10-й годині були вдома, стали свідками «феєрверку» на шостому поверсі. Та такого, що повилітали двері й вікна навіть у сусідніх будівлях. >>

Бiлоконь погарцює ще тиждень

«Блокадний» тиждень завершився тимчасовим перемир'ям — у вчорашній сесійній залі Верховної Ради майже нічого не нагадувало про депутатські баталії кількаденної давності. Хоча ні «силові», ні «освітянський» міністри, на звіті яких перед парламентом наполягали «блокадники» президії, на трибуні так і не з'явилися. Та оголошувати про капітуляцію опозиції явно передчасно: наступного тижня переговори розпочнуться знову. >>

У влади на думці — у п'яного на плакаті

У вчорашньому номері «УМ» уже детально розповіла про те, як зустріли «Нашу Україну» та Віктора Ющенка на його батьківщині — в Сумах. Але якщо до адміністративно-силових методів влади ми якось вже звикли, то відверто здивувала позиція місцевих комуністів. Вони, нагадаємо, у сумському осередку КПУ малювали плакати на кшталт «Ющенко — не наша Україна!». При цьому, як стверджує народний депутат Петро Ющенко, брат Віктора Андрійовича, «творці образливих гасел не в'язали лика», тобто були напідпитку. «Опери», котрі приїхали на виклик «нашоукраїнців» до міського осередку комуністів, взяли у «гаслотворців» пояснювальні записки. Як стверджує народний депутат від «НУ» Павло Качур, четверо комуністів пенсійного віку визнали, що писали антиющенківські плакати, перебуваючи у нетверезому стані. >>

Мушка летить у Будапешт,

В один день, позавчора, Президент Кучма своїми указами документально підтвердив два кадрові призначення, які, власне, були широко відомі раніше: Михайло Рєзник став послом України у США, Юрій Мушка — в Угорщині. >>

Чи був шантаж?

Спершу в агенції «Інтерфакс», а потiм і в інших з'явилися повідомлення про такий собі польський шантаж: мовляв, якщо до 6 грудня Україна не заповнить трубу каспійською нафтою, Польща припиняє переговори стосовно угоди про подальшу інтеграцію системи «Одеса—Броди» в польську нафтотранспортну мережу, себто, власне, відмовиться від ідеї добудовувати нафтогілку до Плоцька. Ця інформація, за даними агенції, містилася в листі першого заступника міністра закордонних справ з питань європейської інтеграції Олександра Чалого до віце-прем'єра з питань ПЕК Віталія Гайдука. Сторони начебто розходяться в думках щодо терміну підписання угоди: Київ вважає, що це мусить статися до заповнення труби каспійською нафтою, а Варшава — що після. >>

«Напів-Генпрокурор» починає з погроз?

Сьомого листопада увечері відомому донецькому журналістові Володимиру Бойку подзвонив додому невідомий і сказав: «Тюремной параши понюхал (а Бойко перед цим уже «відсиджувався» у СІЗО за свою творчість. — Авт.), теперь башку отобъем. За базар и ты ответишь». «Антикорупційний» журналіст одразу звернувся до МВС і подав заяву про порушення кримінальної справи. Про всяк випадок подзвонив іще обласному відділенню СБУ, проте черговий, почувши підстави для дзвінка, сказав, що це не належить до компетенції СБУ, і кинув слухавку. >>

Кінець осінньої траєкторії

Загальновизнаним досягненням 13-го чемпіонату України є календар, який чи не вперше не зламали невиправданими переносами матчів. Звичайно, за старою звичкою, наші представники в єврокубках скаржилися на надто щільний графік матчів. Проте лідерам вітчизняного футболу доведеться до цього звикати, якщо вони прагнуть посісти гідне місце в європейській еліті. А поки технологія боротьби на «три фронти» у тих же «Динамо» й «Дніпра» вимагає вдосконалення. Що й підтвердили дві нульові нічиї цих команд в останньому турі. >>

Будеш третім, «ЗТР»?

Наш гандбольний чемпіон добився першої перемоги у груповому турнірі Ліги чемпіонів — з рахунком 31:24 на своєму майданчику «ЗТР» обіграв італійський клуб «Конверсано».
Надто довгим був шлях запоріжан до цього успіху, аби впадати в ейфорію. Підопічні В'ячеслава Дідушенка, не приховуючи своїх амбіцій, свого часу відмовилися від участі в першому (кримському), а затим і в другому (санкт-петербурзькому) турах чемпіонату Професійної гандбольної ліги. >>

Поки Пономарьов падає,

Чемпіон світу ФІДЕ Руслан Пономарьов у новому рейтинг-листі шахістів-професіоналів посів лише 10-ту сходинку, втративши у порівнянні з минулим місяцем одну позицію. Ще один українець, Василь Іванчук, покращив своє становище, піднявшись на 5 щаблів — він іде на 11-му місці. У першій сотні перебувають ще четверо українців — Мойсеєнко (46-те місце), Ейнгорн (67), Баклан (87), Тимошенко (88). >>

«Півсотник» Андрій Шевченко

Один із найпопулярніших у світі футбольних часописів оприлюднив список кандидатів на здобуття традиційного «Золотого м'яча», відзнаки кращого гравця року. Потрапляння до цього переліку вже саме по собі є досягненням для спортсмена, але ім'я нашого Андрія Шевченка серед 50 номінантів ми маємо сприймати вже як буденність. >>

Хрест і тризуб владики Андрея

Зошит із записами послань і листів владики Андрея довгі роки був «утаємничений» під заголовком «Щоденник українських буржуазних націоналістів» у фонді «Крайовий провід ОУН на західноукраїнських землях» Київського Центрального державного архіву вищих органів влади і управління України. Отож для дослідників історії УГКЦ, спадщини митрополита і ІІ Світової війни він упродовж десятиліть був недоступний. Випадково натрапила на ці записи співробітниця Інституту юдаїки Жанна Ковба, працюючи над дослідженням «Рабини і греко-католицькі священики в роки Голокосту». І впорядкувала нову книгу — «Митрополит Андрей Шептицький. Документи і матеріали. 1941—1944» (Київ: Дух і Літера, 2003), де вміщено невідомі досі матеріали з історії Української греко-католицької церкви у період нацистської окупації, оригінали послань Андрея Шептицького, записані його секретарем отцем Володимиром Грицаєм, відомості про організаційну структуру виконавчого управлінського органу УГКЦ — Митрополичого Ординаріату. Ці документи свідчать про те, що Андрей Шептицький був надзвичайно сильним лідером нації, міг керувати громадою, давати лад церковній організації та висвячувати священиків у часи жорстокої війни. >>

Вугільний порох в очі

Прийняття бюджету на наступний рік ніколи не обходиться без шахтарських пікетів. Цього року Кабмін пікетують представники шахти «Партизанська» ДП «Антрацит» — члени Незалежної профспілки гірників України(НПГУ). Третій місяць триває їх конфлікт із дирекцією , яка займається знищенням організації НПГУ, а натомість розбудовує структуру Партії регіонів. Закривали і пломбували приміщення, яке займала профспілка, і оголошували, що тут буде офіс Партії регіонів. Те, що відбувається на шахті «Партизанська», є порушенням конституційних прав громадян. Та й узагалі, складається враження, що гірники постійно знаходяться у зоні лиха. Про те, чому так відбувається, ми розпитували народного депутата, голову НПГУ Михайла Волинця. >>

Марина Александрова: Я й досі — розбійниця

Марині Александровій лише 21 рік, а вона є найзапитанiшою актрисою російського кіно і телебачення. Вона дебютувала в серіалі «Імперія під ударом» Андрія Малькова, де зіграла Марію Столипіну, доньку прем'єр-міністра. У «Північному сяйві» її партнерами були лише зірки — Михайло Ульянов, Олександр Збруєв, Лариса Удовиченко, Олена Коренєва. Потім — роль нареченої сищика Ераста Фандоріна в екранізації «старовинного детективу» Бориса Акуніна «Азазель», участь у реаліті-шоу «Останній герой», у «Головних ролях» на РТР... >>

Похмільний талант Іллі Стогоffа

У людини середньостатистичної Пітер асоціюється з Олександром Розенбаумом, який оспівав ледь не кожну його вуличку та канальчик, заснувавши тим самим новий музичний жанр — пісенний путівник по місту. Надмірно заполітизовані згадають, що саме з північної столиці до Москви переїхав Владімір Путін. Інтелектуали назвуть прізвище Растреллі... Пітер, який любить один iз наймодніших російських письменників сучасності Ілля Стогоff — це просунуті журналісти, сленг, нічні клуби, розмови про все і ні про що водночас та нездоланна фобія до всього сірого й нудного (у тому числі й до дощу, який є повноцінним тлом чергової історії від Іллі). Не поспішайте презирливо кривитися, мовляв, чогось справді цікавого й гідного уваги у такому Пітері годі й шукати. Стогоff — людина талановита. А Пітер — це не лише велична архітектура Невського проспекту... >>

Правда очі ріже?

Цей рік Україна живе під міткою 70-х роковин голодомору. До організації заходів, присвячених «чорній» річниці, державна влада поставилась серйозно, втім недавні події ще раз підтвердили, що визнавати реальну історію погоджуються далеко не всі. Нещодавно «УМ» писала про музейну експозицію «Забуттю не підлягає — хроніка комуністичної інквізиції», що діє в Київській організації Всеукраїнського товариства «Меморіал» імені Василя Стуса та українських регіональних організаціях. Колекцію життєвих, хоч часом і жорстких для сприйняття плакатів підготували на основі документів та матеріалів, які відтворюють події й факти тоталітарного минулого з історії України 1917—1991 років. Комплект експозиції складається з 54 плакатів і книжки путівника-довідника для викладачів та екскурсоводів. >>

Пом'янули, привітали — і на той світ

Троє покалічених і стільки ж трупів — така ціна «геройства» працівника одного з ТОВ Куйбишевського району. Як повідомив «УМ» начальник районного підрозділу ДАІ Віктор Довгополик, того трагічного дня власник «Жигулів» спершу відвіз своїх родичів (у салоні було п'ятеро пасажирів) на поминки бабусі в село Олексіївка, затим компанія відзначила в селі Трудове день народження сестри автолюбителя... >>

Сюди сміття — туди сміття, не виходить до пуття

У Рівному, першому з міст в Україні, нещодавно було започатковано експеримент iз роздільного збирання сміття — окремо склобій, макулатуру, ганчір'я, пет-пляшки тощо. З міського природоохоронного фонду виділили на цю справу по 15 тисяч гривень двом ЖКП — «Парковому» та «Центральному», які охоплюють центр Рівного. >>

Галантний «кавалер»,

Співробітники полтавської міліції днями таки заспокоїли своїх землячок, нажаханих надто бурхливою «діяльністю» ще одного секс-маніяка. Про далеко не бомжацького вигляду, себто охайно одягненого і чисто виголеного, навіть по-своєму галантного чоловіка, котрий полював на молодих жінок і дівчат, обласним центром гуляли не тільки чутки. Адже за представницями прекрасної статі плентався, вибираючи потенційних жертв, убраний в овечу шкуру жорстокий гвалтівник. Щоразу добряче «заправившись» (певно, для хоробрості) спиртним, він погрожував жінкам ножем і вчиняв насильницькі дії. При цьому прагнув домогтися тваринної втіхи, так би мовити, за повною програмою: скажімо, 20-річну дівчину гвалтував тричі поспіль... >>

Хіба на пошті мало паперу?

Недавнє нічне пограбування у Краматорську одного з поштових відділень якийсь час супроводжувалося низкою припущень та версій. Було схоже, що сюди навідалися особи, які неабияк переймаються... пранням — з пошти поцупили весь запас прального порошку та мийних засобів, що ними тепер торгують поряд iз конвертами, листівками й марками. А викрити зловмисників вдалося взагалі за досить курйозних обставин. >>

Що зі співмешканця візьмеш, окрім скальпа?

Удруге впродовж кількох останніх місяців дерев'яний оцупок стає у Надвірнянському районі смертельно небезпечною зброєю в руках спраглих алконавтів. У першому випадку мешканець села Красне, не допросившись у борг заповітної півлітри, поліном убив літню жінку. Тепер же події розгорталися за іншим сценарієм. >>

Панянок із манерами і знаннями готують у класичній жіночій гімназії

Нинішнього навчального року в древньому Кам'янці-Подільському очікується примітна подія. У тамтешній жіночій гімназії, до речі, єдиній у регіоні, відбудеться перший випуск. Із затишних аудиторій старовинної будівлі кінця XIX століття випурхнуть у життя, як і їхні далекі попередниці, панянки з повноцінною класичною освітою. >>

Шукають пожежники, шукає міліція...

Черкаські пожежники розшукують уманчанина 15-16 років, завдяки якому днями було врятовано від лютої смерті чоловіка.
На вулиці Жовтневій в одному з приватних помешкань виникла пожежа. Мешкала там 85-річна баба Зіна. Жінки в ту мить вдома не було. Вона пішла до магазину купити «щось смачненьке» для свого довгожданого гостя: провідати матір iз Білорусі приїхав 65-річний син Микола. >>

Руслан обіймав Людмилу, витягнувши її з колодязя

Пожежа — основний об'єкт службової уваги вогнеборців. Однак буває по-різному. Особливо багато додаткових клопотів випадає на долю бійців протипожежної безпеки у глибинці. Днями чергова нештатна ситуація трапилася на подвір'ї приватного будинку у Гуляйполі. >>

Краще півзустрічі, ніж ніякої

«УМ» уже розповідала читачам про паркову скульптуру «Випадкова зустріч» роботи відомого американського скульптора Стюарта Джонсона, яка волею щасливого випадку абсолютно безкоштовно (при ціні сто тисяч доларів) прикрасила півтора року тому центральний тернопільський сквер. >>

Гра в «перевідного» злочинця

Парламентські «змагання» навколо персони чергового Генерального прокурора відтіснили на задній план заяву Святослава Піскуна, яку вiн наостанок, уже практично знятий з посади, подарував вітчизняним мас-медіа. Мовляв, слідству вдалося-таки розшукати та затримати справжніх фігурантів у так званій «слов'янській справі» (тобто пов'язанiй з містом Слов'янськ на Донеччині). Незабаром було названо імена громадян, арештованих за підозрою в організації замовного вбивства відомого на Донбасі телевізійника Ігоря Александрова — підприємець зі Слов'янська Олександр Рибак, його брат Дмитро і ще двоє місцевих молодиків, Руслан Турсунов та Олександр Онишко. >>