Бермудський трикутник в одеському саду:

Уже тиждень Одеський міський сад «прикрашають» написані фломастером плакати із закликами допомогти митцям у боротьбі з місцевою владою. Люди, які писали ті лозунги («Не в грошах щастя», — говорять художники. «А в їхній кількості», — говорить влада», «Скажімо «ні» свавіллю можновладців», «Влада обкрадає нещасних художників»), розповіли, що адміністрація Приморського району наполягає на перенесенні ринку прикладного мистецтва в інше місце. Це, м'яко кажучи, суттєво зашкодить їхньому бізнесу. Адже одесити і туристи десятиліттями приходять по покупки і просто подивитися на роботи саме в Міський сад, розташований у центрі міста. Як стверджують художники, «вигнати нас з Міського саду — все одно, що забрати художників з московського Арбату чи з Андріївського узвозу в Києві». >>

«Була це величезна гонитва за м'ячем...»

Насправді претендентів на звання українського міста, де вперше офіційно зіграли у футбол, було декілька. Але прискіплива експертиза вирішила зупинитися на факті, зафіксованому в польській пресі позаминулого століття. Тож тепер вважається, що перший футбольний матч українці зіграли 14 липня 1894 року у Львові, який тоді входив до складу Австро-Угорської імперії, між місцевою командою «Сокіл» і спеціально прибулою до столиці Галичини збірною польського Кракова. Зустріч відбулася на новозбудованому стадіоні у рамках другого зльоту гімнастичного товариства «Сокіл» і тривала... аж 6 хвилин. Історичний м’яч через 360 секунд після початку забив львів’янин Володимир Хомицький. >>

Хто знову «порве» «Євробачення»?

Учора з Києва від'їхала делегація закордонних експертів, які оглядали можливі місця для «Євробачення». На жаль, обіцяний остаточний варіант, де ж саме відбуватиметься конкурс, не названо. Конкуренція зберігається між Палацом спорту та Міжнародним виставковим комплексом. «Варіант провести все на лайнері ми відкинули. Насправді це не нова ідея: організатори фестивалю пропонують конкурс на воді всім країнам, де свого часу відбувалося «Євробачення» і на території яких є море. Досі жодна з них не погоджувалась — надто ризиковано», — розповів президент Національної телекомпанії України Олександр Савенко. Над рештою ж варіантів іноземці вирішили ще помізкувати. Що краще — добудовувати нове приміщення (виставковий комплекс) чи відновити старе (Палац спорту)? До того ж, необхідно, щоб поруч із комплексом була достатня кількість готелів для розміщення потоку фанатів, груп підтимки та журналістів. >>

Сидітимуть, як у Європі

Майже півроку тривав ремонт ізолятора на Подолі. Оскільки всі 33 камери облаштовували згідно з нормами Європейського комітету проти тортур та Єврокомісїі з прав людини, кінцевий результат дійсно вражає. Тут є і камери спостереження, і телевізори, а кімнати для проведення побачень зроблені за західними стандартами, які раніше ми могли побачити лише у голлівудському кіно. Тепер і в нас є скляні перегородки і телефони для розмови. >>

«Вічнозелений» не зів'яне

Українцям скуповувати долари у великій кількості, як це зараз роблять росіяни, не обов'язково. Про це впевнено кажуть учасники вітчизняного ринку. Як пояснив «УМ» заступник директора інформаційно-аналітичного центру Асоціації українських банків Ігор Руденко, зв'язок між українськими та російськими банками досить слабкий для суттєвого впливу одних на інших. «Обсяги міжбанківських кредитів надзвичайно малі, — прокоментував Ігор Руденко. — У них і своїх грошей достатньо». Теоретично проблеми можуть виникнути хіба що у клієнтів вітчизняних банків, які проводять грошові обороти (в російських рублях) через російські банки, які «попали під кризу». Обсяги таких операцій, повідомили в АУБ, надзвичайно малі. Отже, клієнти українських банків можуть не хвилюватись, а населення, що має запаси в рублях чи гривнях, тим більше. >>

Не «трояндова революція»

Учора зранку було блоковано адміністративний кордон між Південною Осетією та Грузією. «Прохід через адміністративний кордон закрито. З боку Грузії уздовж кордону розміщені грузинські військові, з боку Південної Осетії — правоохоронні органи республіки», — цитує «Новости-Грузия» представника Південної Осетії у Москві Дмитра Медоєва. Ескалація конфлікту почалася позаминулої ночі, коли південно-осетинська сторона захопила 50 «грузинських бойовиків», яких звинувачували в незаконному проникненні на південно-осетинську територію. Як виявилося пізніше, це були грузинські військовослужбовці. Прем'єр-міністр Грузії Зураб Жванія, спробував заспокоїти пристрасті: він спростував повідомлення про мобілізацію в грузинських збройних силах і сказав, що на провокацію його країна не піддасться. Грузія поки що не збирається проводити військову операцію проти південно-осетинських збройних формувань, сказав прем'єр: «Ми підтверджуємо наш політичний курс на мирний діалог. У нас є постійний контакт з керівництвом Росії і російськими миротворцями, є також контакти з осетинським населенням Цхинвальського регіону». У той же час він додав, що влада готова до всього. >>

Чорна справа чорного БМВ

Професію народного депутата та вчителя, як відомо, споріднює канікулярний час, що настає в липні і триває до початку вересня. Саме на відпочинок у рідний Львівський округ вчора зранку виїхав на своїй автомашині народний депутат України Андрій Шкіль (фракція БЮТ). Як написали б белетристи, був чудовий літній ранок... Проте лірика обірвалася за кілька кілометрів до Житомира. Приблизно в районі села Глибочиця авто нардепа заблокували дві машини — чорний БМВ та сріблястий «Мерседес». Андрій був змушений зупинитися, після чого, опустивши скло, поцікавився у кількох молодиків, що вискочили з машин, в чому, власне кажучи, справа. Відповіддю йому був сильний удар в обличчя. >>

Литвин підтримав Януковича,

Учора партія Голови ВР Володимира Литвина зробила Прем'єр-міністру подарунок на день народження (54-рiччя), підтримавши Віктора Януковича як кандидата в президенти України. За схвалення відповідного рішення регіональних партконференцій делегати другого етапу VI з'їзду Народної аграрної партії України проголосували одностайно. А вранці, перед з'їздом, Голова Верховної Ради заїхав до глави уряду і подарував іншу пам'ятну річ — Біблію, зазначаючи, що в цій священній книзі іменинник «завжди знайде спокій душі, з її допомогою завжди нормалізує сердечний ритм, а тоді буде нормальний ритм i в Україні, нормальна політична температура в державі». При цьому він не міг не знати, що до Біблії люди, як правило, звертаються перед смертю. >>

Від влади до людей — усього десять кроків,

Тезу про те, що президентські вибори мають стати боротьбою програм, а не брудних технологій, бодай натяками висловлюють усі кандидати «першого ешелону», хоча навряд чи в когось іще є сумніви щодо того, якими методами змагатиметься за перемогу свого кандидата влада. Але в те, що всі представники опозиції (до яких, окрім Віктора Ющенка та Олександра Мороза, з великою натяжкою можна віднести й Петра Симоненка) дотримуватимуться правил чесного поєдинку, дуже хочеться вірити. Тим паче, що програми діяльності, у яких кожен претендент на президентство представляє своїм потенційним виборцям власний план дій на посаді керівника держави — це справді вагомий аргумент на користь (або на шкоду) кандидата. Особливо якщо цей кандидат уже довів: він здатен не лише декларувати, а й виконувати свої обіцянки. Так, як це довів на посаді Прем'єра Віктор Ющенко, який першим з усіх учасників президентських перегонів-2004 оприлюднив свою програму. >>

Десять років із Кучмою: історія деградації

Сьогодні на телеканалі «1+1» українці побачать Президента України: як розповів на вчорашньому брифінгу заступник голови АП Василь Базів, це буде інтерв’ю. Причому не для журналістів, а у вигляді відповідей на запитання телеглядачів. До подібного Л.Д. вдається не надто часто, тож можна припустити, що Президент збирається сказати своєму народові щось архіважливе (може, таки «махне» на третій термін!). А нагода справді поважна — сьогодні, 10 липня, минає рівно десять років з того часу, як українці, голосуючи в другому турі президентських виборів-94, обрали собі на почесну посаду доволі сіренького політика — Леоніда Даниловича Кучму. >>

У бій іде чудова сімка

Офіційно зареєстрованих претендентів на найвищу державну посаду станом на вчора було вже семеро: як повідомляє медіа-центр «Кандидат», посвідчення кандидата на посаду Президента отримали ще троє учасників президентських перегонів. Позавчора Центральна виборча комісія зареєструвала лідера Компарії Петра Симоненка, прогресивну соціалістку Наталю Вітренко та лідера Слов'янської партії Олександра Базилюка. Йому, як уже повідомляла «УМ», раніше було відмовлено в реєстрації через неналежно оформлені документи, але 7 липня лідер Слов'янської партії виправився і приніс «центрвиборчкомівцям» правильні папірці. Натомість цього разу одкоша отримав інший претендент на кандидатство: ЦВК «відіслала» голову Народної партії вкладників та соціального захисту Владислава Кривобокова. >>

Геть смiття з вершин!

Говерла відтепер буде не лише найвищою, а й найчистішою вершиною України. І не доведеться «зеленим» на догоду владі й підконтрольним «темникам» телеканалам протестувати проти чудової традиції, започаткованої Віктором Ющенком і підхопленої багатьма його прихильниками, щороку в день підписання Декларації про державний суверенітет України (16 липня) підніматися на Говерлу, відзначаючи таким чином річницю першого офіційного кроку до Незалежності. Пам'ятаєте, минулого року заяву лідера Партії зелених Віталія Кононова про те, що після сходження кількох тисяч послідовників лідера «Нашої України» на найвищу точку українських Карпат гора «перетворилася на смітник», «порушився екологічний баланс» тощо? Так-от, хоча, як свідчать очевидці походу на Говерлу, розповіді про тонни сміття на горі — повна маячня, все ж таки якісь папірці чи кілька порожніх пляшок (до речі, зовсім не обов'язково залишених «ющенківцями», адже в Карпатах бродить чимало туристів) на кількакілометровому шляху траплялися. Тому цього року 16 та 17 липня коаліція «Сила народу» проведе перший етап екологічної акції «Очистимо Україну від бруду!», під час якого, як повідомляє прес-служба Віктора Ющенка, Говерлу буде очищено від бруду. >>

«Воля» Вільному —

«Порнографічно-політичні пристрасті» навколо справи компанії «Воля-кабель» — найбільшого оператора кабельного телебачення в Києві й країні взагалі — не вщухають. Цього тижня в публічному конфлікті кабельників із прокуратурою сталися різкі зміни. По-перше, у вівторок Господарський суд столиці повністю відмовив прокуратурі в її позові щодо стягнення з компанії майже 10 мільйонів гривень. А в середу Апеляційний суд Києва скасував постанову Дніпровського райсуду про взяття під варту керівників «Волі» Сергія Бойка і Валерія Салямова. Отже, в жорсткій «грі без правил» кабельникам вдалося зрівняти рахунок. >>

Народитись в Україні

Завтра увесь світ відзначає День народонаселення, який цьогоріч збiгається з річницею Міжнародної конференції з народонаселення та розвитку, що відбулась під егідою Організації Об'єднаних Націй у Каїрі десять років тому. Хоч програму дій оонівської конференції, спрямовану на поліпшення показників відтворення нації, Україна прийняла до відома ще у 1994 році, це таки не підняло народжуваність на достатньо високий рівень. Хоча, за даними Мінсім'ї, торік в Україні народилось 408 000 дітей, що майже на 5 відсотків більше, ніж за попередній, 2002 рік, все одно показники смертності вдвічі перевищують показники народжуваності. Для порівняння: у 1989 році смертність населення у містах складала 9,8 коефіцієнта, а в 2002 році цей показник сягав уже 14,0 коефіцієнта. Що стосується того, як довго ми живемо — у 1989 році тривалість життя чоловіків у середньому складала 66,7, жінок — 75,2, у 2002 році тривалість чоловічого життя зменшилася до 62,0, жіночого — до 73,5. >>

Запорожці за Дунаєм

Після руйнації Катериною II Запорозької січі (1775 р.) частина козаків «кинула якір» у таврійських степах і Подніпров'ї, хтось, виявивши спротив, потрапив до в'язниці чи під кулю російських солдатів; багато ж опинилося на берегах Дунаю, де зорганізували нову Січ — Задунайську (вона існувала аж до 1828 року, півстоліття), розповідає краєзнавець Володимир Орленко. Слава про неї рознеслася теренами розшматованої України, і за Дунай тікали селяни, як посполиті, так і закріпачені на землях, розданих симпатикам Катерини II. >>

Ловись, рибко, лише кордон не перетинай

Своє майже професійне свято — День рибалки — імпортери риби відзначать невесело. Цього тижня Асоціація рибопромисловців заявила про припинення своєї роботи. Річ у тім, пояснюють в асоціації, що вітчизняні ветеринарні служби фактично блокують їхню роботу, відмовляючись видавати довідки та ветвисновки на вантажі з рибою. Зараз, кажуть представники асоціації, кораблі з рибою та іншими морепродуктами простоюють у портах і не можуть розвантажитись. Тим часом ветеринари пояснюють свою принципову позицію тим, що якість імпортної риби не відповідає українським нормам. У зв'язку з цим імпортери поступово відмовляються від постачання риби в Україну. Імпортна ж риба наповнює більше половини внутрішнього ринку: з 600 тисяч тонн, які українці з'їдають за рік, 350 тисяч — закордонна риба, в основному норвезька. >>

Наметів поменшало, протесту — ні

Сумські студенти, які десять днів страйкували у наметовому містечку в сквері Шевченка, вирішили згорнути табір протесту, залишивши лише кілька символічних наметів, що нагадуватимуть: студентський протест триває. Тим часом вони вирішили зосередитися на інших формах боротьби. >>

Життя в листах: коли вже поставлена крапка...

Епістолярний жанр сьогодні — прерогатива відділу листів якогось сумлінного видання, що ще не втратило хисту і потреби підтримувати зв'язок зі своїми читачами. У житті ж буденному ми, на відміну від, наприклад, Тетяни з «Євгенія Онєгіна» чи бідолашного Ваньки Жукова, дедалі рідше схиляємося над аркушем паперу, вкладаючи в слова свої думки й образи. Швидкості нині значно стрімкіші, та Інтернет свою комунікативну функцію виконує — словом, не до епістоляріїв. Альберт Герні жив трохи раніше, а тому одну зі своїх п'єс він назвав «Листи кохання». І ні на йоту не відійшов від заданої вже в заголовку форми подачі цієї сумної історії про те, як кохали, але розминулися у цьому житті Меліса Гарднер та Ендрю Мейпіс. >>

Фiлософiя «другої свiжостi»

Українською мовою до читача заговорив Жан Бодріяр — сучасний французький філософ, один iз критиків постмодерну. Одна книга щойно вийшла з друку у видавництві «Кальварія». Перший переклад «Символічного обміну і смерті» здійснив відомий український письменник та перекладач Леонід Кононович. Утім не менше шансів на нашу з вами увагу і в іншої знакової книги філософа. Видавництво Соломії Павличко «Основи» взялося за переклад уже більш ніж класичної роботи Бодріяра. За двадцять років після виходу у світ книга «Симулякри та симуляція» нарешті дочекалася й українського перекладу.
Найвидатніший ідеолог постмодернізму останньої чверті минулого сторіччя, автор «Прозорості зла», «Війни в Перській затоці не було», «Спокуси», «Системи речей», «Екстазу комунікації» та ін. давно переріс формат критичного філософа. Жан Бодріяр — ідол глобального інформаційного суспільства. Його провокаційні та часто суперечливі ідеї нині потребують переосмислення. А можливо, і забуття... >>

Етно тепер — не екзотика

Фольклорних фестивалів останнім часом помітно побільшало: «Ялта», «Шешори», «Країна мрій» та інші — приємна і доречна складова сучасної української культури. І, схоже, це ще не остаточна кількість фольклорних «прапорців» на мапі фестивального руху. 18-19 липня пройде ще один етно-фест — «Фольклорний дивосвіт», у якому візьмуть участь представники п'яти континентів. Надбання та традиції своєї культури презентуватимуть творчі колективи з Алжиру, Індії, США, Таїланду, Туреччини, Польщі, Сербії і, звісно, України. >>

Ахметов уподобав чехів

Позавчора донецький «Шахтар» здійснив ще два гучні трансфери як на таке коротке, здавалося б, міжсезоння. Гірники підписали контракти ще з двома новачками, зокрема, 23-річним півзахисником збірної Чехії Томашем Губшманном, котрий разом зі своєю національною командою став півфіналістом Євро-2004 в Португалії. У першості Чехії цей гравець виступав за «Яблонець» (29 матчів) та «Спарту» (81), у складі пражан став дворазовим чемпіоном Чехії (2002, 2003), а цього року здобув срібну медаль. На юніорському чемпіонаті світу 2001 року Губшманн був капітаном збірної Чехії, а з «молодіжкою» виграв першість Європи 2002 року. За попередіними даними, чех, на якого також нібито претендували московський «Спартак» і «Ювентус», обійшовся «Шахтареві» 3 мільйони євро. >>

Шах, король «п'ятачка»

Без цього велетня збірну України уявити важко. Він разом із національною «синьо-жовтою» командою пройшов шлях із групи С до 9-го місця на чемпіонаті світу в класі найсильніших збірних та участі в Олімпійських іграх, і скрізь його внесок у загальнокомандний успіх був дуже вагомим. Надворі літо, нібито не час говорити про хокейні справи, адже всі можливі турніри вже завершено. Але всі легіонери якраз приїхали з далеких країн додому, і є можливість поговорити по щирості, без прив'язки до конкретних матчів. А Шахрайчук до того ж щойно відзначив у Києві 30-річчя. З нагоди ювілейного дня народження ми розмовляли з Шахом, як називають Вадима друзі та вболівальники, і про приємні речі, і про проблеми, бо куди ж без цього... >>

Моя примхлива леді

Немає у світі знаменитості, примхливішої за Дженніфер Лопес. Саме її, згідно з опитуванням британського супутникового телеканалу Flaunt, визнали зіркою, з вимогливістю й капризністю якої сьогодні не можуть зрівнятися примхи жодної представниці (чи представника) шоу-бізнесу. >>

Джолі дістане зі штанів камбоджійський паспорт?

«Розкрадачка гробниць» Анджеліна Джолі часом не на жарт дратує американську владу. Ще б пак, адже в усіх країнах, куди зірка приїздить із благодійними місіями (а Джолі, як відомо, на доброчинності просто схиблена), вона жорстко критикує ідею глобалізму й активно лає уряд США за військову експансію в Афганістан, Ірак тощо. Але попри все, демократичний Білий дім це неподобство терпить і позбавляти знамениту пацифістку американського громадянства не збирається. >>

Острів зірок

Навряд чи хтось сперечатиметься із тим, що роль піратського капітана Джека Сперроу («Горобця») у пригодницькій стрічці «Пірати Карибського моря: Прокляття чорної перлини» вдалася й без того відомому симпатязі Джонні Деппу чи не найкраще в його кар'єрі. Судячи з усього, Джонні й сам так вжився в новий образ, що вже не уявляє свого життя без піратського вбрання, морських просторів і безлюдних островів. Але якщо з першим проблем немає — захотів — одягай собі лахміття «грози морів» і хоч сиди удома, хоч іди в гості, то з морем і островами трохи складніше. Принаймні у Парижі, де актор мешкає разом зі своєю коханою Ванессою Параді та двома їхніми дітьми, окрім бруднуватої Сени, й на хвилі-то подивитися ніде. >>

Вуха мої, вуха мої, лихо мені з вами...

Недарма кажуть, що багато дивитися телевізор небезпечно для здоров'я. І це ще нічого, якщо від електромагнітного впливу заболить голова або стомляться очі, адже може бути й значно гірше. От, скажімо, в одного китайця — палкого фаната науково-фантастичного серіалу «Стар Трек» — від постійного перегляду улюбленого кіно, здається, «поїхав дах». Принаймні хірурги з центру пластичної хірургії міста Нандзінь, до яких юнак звернувся по допомогу, саме так і подумали. >>

Анекдоти

Карамелька «Чупа-чупс» випадково потрапила в коробку з жуйками від карієсу.
— Ти хто? — здивувався «Орбіт».
— Твій роботодавець! >>