Насправді претендентів на звання українського міста, де вперше офіційно зіграли у футбол, було декілька. Але прискіплива експертиза вирішила зупинитися на факті, зафіксованому в польській пресі позаминулого століття. Тож тепер вважається, що перший футбольний матч українці зіграли 14 липня 1894 року у Львові, який тоді входив до складу Австро-Угорської імперії, між місцевою командою «Сокіл» і спеціально прибулою до столиці Галичини збірною польського Кракова. Зустріч відбулася на новозбудованому стадіоні у рамках другого зльоту гімнастичного товариства «Сокіл» і тривала... аж 6 хвилин. Історичний м’яч через 360 секунд після початку забив львів’янин Володимир Хомицький.
Ось як згадував про той важливий момент свого життя сам Володимир Хомицький (за книгою «Спортивні спогади» Рудольфа Вацека: «14 липня на футбольне поле в присутності кількох тисяч глядачів вийшли дві команди — львівська в сірих гімнастичних штанцях, краківська в синіх, обидві в білих футболках і гімнастичних мештах (туфлях. — Ред.). Суддівство взяв у свої руки професор Виробок із Кракова. Команди вперше вийшли на поле в присутності публіки, тому гра одразу стала нервовою і хаотичною, дії гравців часто створювали просто комічні ситуації, тому глядачі веселилися аж до реготу. Вони зовсім не розуміли правил, а самі гравці мали поняття тільки про те, що треба за будь-яку ціну загнати м'яча ногами між прапорці поля суперника. Була це величезна гонитва за м'ячем. Про зупинку м'яча не могло бути й мови... Мене визначили як лівий фланг. Я стояв трохи на віддалі від загального гурту під воротами краків'ян, де йшла пекельна копанина. Раптом із того натовпу вилетів м'яч і покотився просто мені під ноги. Не роздумуючи довго, я замахнувся правою ногою, і після сильного удару снаряд пролетів над збитою купою гравців та несподівано з'явився перед краківським воротарем. Він встиг піднести руки, але було запізно — м'яч уже його минув. У цю мить я почув голосний вереск. То львів'яни тріумфували, а гості висловлювали незадоволення... Незважаючи на протест пана професора, який вимагав продовження гри, бо його земляки прагнули реваншу, нас попросили з поля, на яке вже виходила група гімнастів, щоб демонструвати групові вправи».
З цього веселого дня й було розпочато серйозну еру футболу на споконвічних українських землях. І це, зауважмо, значно справедливіший відлік, аніж, скажімо, хокейний (у грі з шайбою зусиллями нинішніх навколоспортивних чиновників роки почали рахувати від організації хокейної команди в Києві, а це сталося вже після Другої світової війни, хоча ще на початку ХХ століття міцні клуби існували на тій же Галичині).
До революції у футбол грала також Одеса, після приходу більшовиків почали організовуватися команди і в Радянській Україні, але ще в 1911-му спортивне товариство «Україна» культивувало «копаний м'яч» у всьому Галицькому краї — не менш українському, аніж Київ чи Харків. А заснований у 1925 році Український футбольний союз став фактично лігою, яка разом із польськими партнерами з ПФС об'єднала кращі українські, польські та єврейські команди регіону.
Українці — динамівці Києва та дніпропетровці — неодноразово вигравали чемпіонати СРСР, під радянською клубною «маркою» ставали володарями європейських кубків, Андрій Шевченко з «Міланом» здобув Кубок чемпіонів УЄФА. А от зі здобутками незалежної збірної все ніяк не складеться. Та ми віримо...
А наразі — відзначаємо. У рамках святкування 110-річниці українського футболу сьогодні о 19.00 на львівському стадіоні «Україна» відбудеться товариський матч між молодіжними збірними України та Польщі, а завтра «Карпати», які вилетіли до першої ліги, зустрінуться з варшавською «Полонією». Крім того, в Україні упродовж року відбудеться чимало й інших заходів з нагоди ювілею. Хоча цікаво, чому десять років тому ми не святкували століття?..
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
