Життя в листах: коли вже поставлена крапка...

Життя в листах: коли вже поставлена крапка...

Епістолярний жанр сьогодні — прерогатива відділу листів якогось сумлінного видання, що ще не втратило хисту і потреби підтримувати зв'язок зі своїми читачами. У житті ж буденному ми, на відміну від, наприклад, Тетяни з «Євгенія Онєгіна» чи бідолашного Ваньки Жукова, дедалі рідше схиляємося над аркушем паперу, вкладаючи в слова свої думки й образи. Швидкості нині значно стрімкіші, та Інтернет свою комунікативну функцію виконує — словом, не до епістоляріїв. Альберт Герні жив трохи раніше, а тому одну зі своїх п'єс він назвав «Листи кохання». І ні на йоту не відійшов від заданої вже в заголовку форми подачі цієї сумної історії про те, як кохали, але розминулися у цьому житті Меліса Гарднер та Ендрю Мейпіс.

Фiлософiя «другої свiжостi»

Фiлософiя «другої свiжостi»

    Warning: Invalid argument supplied for foreach() in /home/clients/umoloda/inc/templates/news2.inc on line 44

Українською мовою до читача заговорив Жан Бодріяр — сучасний французький філософ, один iз критиків постмодерну. Одна книга щойно вийшла з друку у видавництві «Кальварія». Перший переклад «Символічного обміну і смерті» здійснив відомий український письменник та перекладач Леонід Кононович. Утім не менше шансів на нашу з вами увагу і в іншої знакової книги філософа. Видавництво Соломії Павличко «Основи» взялося за переклад уже більш ніж класичної роботи Бодріяра. За двадцять років після виходу у світ книга «Симулякри та симуляція» нарешті дочекалася й українського перекладу.
Найвидатніший ідеолог постмодернізму останньої чверті минулого сторіччя, автор «Прозорості зла», «Війни в Перській затоці не було», «Спокуси», «Системи речей», «Екстазу комунікації» та ін. давно переріс формат критичного філософа. Жан Бодріяр — ідол глобального інформаційного суспільства. Його провокаційні та часто суперечливі ідеї нині потребують переосмислення. А можливо, і забуття...

Етно тепер — не екзотика

Етно тепер — не екзотика

Фольклорних фестивалів останнім часом помітно побільшало: «Ялта», «Шешори», «Країна мрій» та інші — приємна і доречна складова сучасної української культури. І, схоже, це ще не остаточна кількість фольклорних «прапорців» на мапі фестивального руху. 18-19 липня пройде ще один етно-фест — «Фольклорний дивосвіт», у якому візьмуть участь представники п'яти континентів. Надбання та традиції своєї культури презентуватимуть творчі колективи з Алжиру, Індії, США, Таїланду, Туреччини, Польщі, Сербії і, звісно, України.

Всі статті рубрики