Митець у чиновницькій шкурі,

Митець у чиновницькій шкурі,

Чиновник і митець... Їх завжди протиставляють. І побутує думка, що другий апріорі не може бути першим. Не той склад розуму, мовляв, не та духовна організація, зовсім інше сприйняття світу. І якщо деякі чиновники, приміром, пишуть непогані вірші і малюють гарні картини, то митцеві на посаді держслужбовця успіху не досягти. Принаймні в такій державі, як Україна. На підтвердження цього і справді можна навести чимало переконливих прикладів. А от відомому поету–пісняру і виконавцю Олександру Смику вдалося довести протилежне. Вже майже три роки він очолює міське управління культури і мистецтв у Тернополі. За цей час в обласному центрі культурне життя не просто пожвавилось, а й набуло суттєво іншої, вищої якості, переможно залишивши позаду примітивну «шароварщину» та іже з нею і наповнившись цікавими сучасними проектами. І це при тому, що глобальні проблеми української культури нікуди з Тернополя не поділися. Я вирішила розпитати, як це Смикові вдалося, наперед знаючи (бо давно знайома з цією людиною, тому, до речі, дозволю собі і звертання на «ти»), що почую багато цікавих для загалу речей.

«Буком» по «фейсу»,

«Буком» по «фейсу»,

У цілому я людина «інтернетна» і взагалі без всесвітньої мережі своє життя уявляю важко. Там я читаю новини і знаходжу потрібну інформацію для роботи, спілкуюся з близькими та друзями і знайомлюся з новими людьми, читаю літературні новинки і переглядаю кінофільми, вчу іноземні мови і слухаю музику, шукаю медичні й кулінарні рецепти та запозичую досвід вирішення певних проблем на тематичних форумах. Словом, давно користуюсь усіма чудовими можливостями інтернету і могла б співати йому лише хвалебні оди, якби не... соціальні мережі. Наприкінці минулого року було оприлюднене майже сенсаційне повідомлення про результати масштабного дослідження в Німеччині. Воно виявило, що тяга до цих самих соціальних мереж для більшості молоді та людей середнього віку перевищила навіть залежність від сигарет та силу основного інстинкту. Тобто бажання зайти на свою сторінку і подивитись, чи не з’явилось там щось новеньке, в більшості випадків виявлялось сильнішим за бажання закурити чи зайнятися сексом. При цьому недоступність мереж викликала в опитуваних величезний психологічний дискомфорт, схожий на синдром відміни. Ці факти дуже навіть здивували, оскiльки особисто в мене скоро, схоже, виробиться стійка «алергія» на ці самі мережі. Далі спробую пояснити, чому.

Пінзеля більше не ховатимуть

Схоже, після виставки у паризькому Луврі, де роботи одного з найоригінальніших і найтаємничіших скульпторів ХVIII століття Іоанна Георга Пінзеля викликали справжній фурор, їх і на Батьківщині стали цінувати значно більше.

Пікет проти арешту

Учора тернопільські представники ВО «Свобода» за участю депутатів усіх рівнів пікетували адміністративні будівлі обласної міліції, прокуратури та міськ­районного суду. За словами голови тернопільської міської організації цієї політичної сили Романа Навроцького, таким чином демонструвався анонсований протест проти арешту чотирьох членів партії у зв’язку з подіями в Парку Слави 9 травня, а також — «превентивна акція проти можливих майбутніх санкцій щодо націоналістів».

Банда з депутатом

В одному з райцентрів правоохоронці затримали молодіжну банду, члени якої впродовж майже двох років займалися вимаганням грошей у місцевих школярів. Як розповів «УМ» керівник прес–служби обласного управління внутрішніх справ Петро Колісник, нахабні молодики обирали жертвами  учнів старших та середніх класів.

Шашкою по «шматі»

Шашкою по «шматі»

У Тернополі маніфестації 9 травня були найзапеклішими, а зіткнення двох таборів, націоналістичного і міліцейського, — найжорстокішими.

Цього року подія набула особливої гостроти завдяки активній участі трьох народних депутатів від ВО «Свобода», котрі на чолі групи націоналістів спробували опиратися походу «червоних», та димовій шашці, кинутій у колону людей під червоними прапорами.

Шлю тобі велосипедом

Ідея створити службу кур’єрських послуг велосипедом виникла в групи тернопільських хлопців на перетині любові до цього виду транспорту, бажанні підзаробити та обізнаності з місцевими реаліями. Тернопіль — місто невелике і компактне, дороги в ньому жахливі, таксі стає все дорожчим, а «корки» через недосконалу транспортну розв’язку трапляються усе частіше і стають усе довшими. На цьо­му тлі велосипедом iз пункту «А» в пункт «Б» дістатися часом виходить простіше, швидше і з набагато меншими затратами.

Політчинник для Пінзеля

В арт–галереї тернопільського торгово–розважального центру «Подоляни» урочисто відкрилася виставка творів знаменитого Іоана–Георга Пінзеля з фондів обласного краєзнавчого музею, якими нещодавно захоплювалися відвідувачі паризького Лувру. Втім у Тернополі захід, організований за підтримки обласної державної адміністрації, викликав не фурор, а швидше, скандал.

Був замок, тепер — руїни

Був замок, тепер — руїни

Нещодавно суттєво постраждала одна з найцікавіших архітектурно–історичних пам’яток Тернопільщини — Червоногородський замок. Власне, після руйнувань, завданих Першою та Другою світовими війнами, від нього і так уже залишилися тільки дві вежі у стилі псевдоренесансу із залишками палацових стін між ними. Однак навіть у такому вигляді споруда, розташована в мальовничому урочищі біля села Нирків Заліщицького району, неподалік найвищого рівнинного водоспаду України, була унікальним туристичним об’єктом. І ось нещодавно велика частина однієї з веж (імовірно, через просідання ґрунту внаслідок його перезволоження) обвалилася.

Фест від «Джури»

Упродовж трьох наступних днів у Тернополі вже вчетверте проходитиме Всеукраїнський фестиваль української книжки «Джура–фест–2013». Такий захід невипадково народився в обласному центрі, який ще в 90–ті називали «містом видавництв» через велику їх кількість. Одне з найвідоміших нині — видавництво «Джура» — і започаткувало це свято української книги, повністю взявши на себе його організацію.