Дешевше грибів

Дешевше грибів

Якщо досі в Україні спрацьовувало чітке правило: влітку займатися урожаєм, а взимку говорити про землю, то нинішній передвиборчий рік сплутав усі карти і зламав усі правила. Звичайно, жнива «приглушили» дискусію з приводу того, варто в Україні продавати землю з 1 січня 2005 року, як пропонують Президент, уряд і Земельний кодекс, чи ні. Однак це не означає, що питання не постане на порядку денному вже у вересні, з відновленням роботи Верховної Ради. Тому в Державному комітеті земельних ресурсів зараз працюють як ніколи наполегливо, щоб восени було чим крити головний аграрний козир опозиції — про те, що Україна не готова відкривати ринок сільськогосподарських земель навіть із технічних причин. Отож, як не дивно, теперішня політична ситуація — на руку селянам, які мають шанс вирішити чимало земельних питань, що не вирішувалися роками.

Анатолій Кінах: Ніхто, в тому числі Медведчук, не відкривав двері в мій кабінет ногами

Анатолій Кінах: Ніхто, в тому числі Медведчук, не відкривав двері в мій кабінет ногами

Кожен «просунутий» кандидат у президенти України неодмінно повинен уміти три речі: терпляче вислуховувати все, що про нього кажуть люди, оперативно відповідати на неочікувані запитання і користуватися комп'ютером, бо куди ж без нього в ХХІ столітті? «УМ» вирішила перевірити, наскільки на це здатні фаворити нинішньої президентської гонки. Ми запросили їх у чат — найдемократичніший спосіб спілкування. Сидячи за комп'ютером, ви можете не лише поцікавитися в кандидата про все, що заманеться, а й коментувати процес по ходу чи просто теревенити з іншими відвідувачами. Щоправда, то вже право VIP-гостя — відповідати на ваші закиди й дотепи чи ні.

Литвин підтримав Януковича,

Литвин підтримав Януковича,

Учора партія Голови ВР Володимира Литвина зробила Прем'єр-міністру подарунок на день народження (54-рiччя), підтримавши Віктора Януковича як кандидата в президенти України. За схвалення відповідного рішення регіональних партконференцій делегати другого етапу VI з'їзду Народної аграрної партії України проголосували одностайно. А вранці, перед з'їздом, Голова Верховної Ради заїхав до глави уряду і подарував іншу пам'ятну річ — Біблію, зазначаючи, що в цій священній книзі іменинник «завжди знайде спокій душі, з її допомогою завжди нормалізує сердечний ритм, а тоді буде нормальний ритм i в Україні, нормальна політична температура в державі». При цьому він не міг не знати, що до Біблії люди, як правило, звертаються перед смертю.

Симоненко: «Вся надежда — на Петра»

Позачерговий XXXVIII з'їзд Комуністичної партії України, скликаний у неділю в Українському домі з єдиною метою — висунути кандидатом у президенти першого секретаря ЦК КПУ Петра Симоненка, відбувся без зайвої помпи. Три сотні найдостойніших комуністів, переважно секретарів обкомів та райкомів партії, скромні два ряди президії і жодних матеріалів для журналістів. Складалося враження, що це звичайне робоче зібрання, а не епохальний позачерговий з'їзд, з якого колись «керівна і cпрямовуюча» стартує до перемоги.

Іван ТОМИЧ: Коли на селі панує бідність, жодна країна не йде на продаж землі

Іван ТОМИЧ: Коли на селі панує бідність, жодна країна не йде на продаж землі

Відтермінувавши розгляд дражливого політичного питання про внесення змін до основної Конституції, на цьому тижні більшість депутатів підтримали зміни до іншої Конституції — земельної. Позавчора 304 голосами парламентарії проголосували за законопроект № 3372 «Про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо термінів переоформлення земельних ділянок)», яким, усупереч побажанням Кабінету Міністрів, Держкомзему та Адміністрації Президента, таки продовжили мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення на два роки — до 1 січня 2007-го. Зміни підтримала конституційна більшість, що теоретично дозволяє подолати вето Президента. Характерно, що при розгляді питання Рада продемонструвала неабияку одностайність — проти висловилися лише двоє депутатів із 435 зареєстрованих у залі.
Чи стане депутатське рішення реальністю, тепер повністю залежить від Леоніда Кучми, який може підписати закон, а може, заветувавши, завернути його назад, у парламент. До речі, зміни стосуються не лише мораторію. Одночасно Верховна Рада до 1 січня 2015 року продовжила можливість для громадян і юридичних осіб оформляти право власності на землі сільгосппризначення площею до 100 га; до 1 січня 2010 року — право переоформляти у встановленому порядку право власності чи право оренди на земельні ділянки, що перебувають у користуванні; до 1 січня 2007 — заборону на внесення права на земельну частку (пай) у статутні фонди господарчих товариств. Як вдалося об'єднати різношерстий депутатський корпус навколо непростого земельного питання — про це (і не тільки про це) наша розмова із головою Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики і земельних відносин Іваном Томичем.

«Щоб не було нерівності, яка придавлює людей до асфальту»

Шостий позачерговий з’їзд Аграрної партії України, скликаний з єдиною метою — обрати партійним лідером Голову Верховної Ради Володимира Литвина, хоч і був прогнозованим щодо прийнятих рішень, але просто зашкалював за рівнем закулісних інтриг. Мабуть, саме тому керівник фракції АПУ в парламенті Михайло Гладій намагався провести його якомога швидше, зумівши закінчити за півтори години. Усе відбулося так стрімко, що чітко з’ясувати, навіщо безпартійний Литвин отримав партквиток — для того, щоб стати паровозом у передвиборчій кампанії Віктора Янукович, а чи, навпаки, зіграти на його ослаблення — загал так і не зміг.

Станіслав Цалик: На Контрактовій площі зустрічалися барон Мюнхаузен і Григорій Сковорода

Станіслав Цалик: На Контрактовій площі зустрічалися барон Мюнхаузен і Григорій Сковорода

Чим довше живеш у Києві, тим більше помічаєш, як мало у столиці потомствених киян. Вони дедалі більше розчиняються серед усе зростаючого натовпу приїжджих — студентів, заробітчан і просто тих, хто залишається пожити у престижнішому місті, і своїми звичаями, звичками, смаком та культурою змінює його обличчя. Станіслав Цалик, відомий києвознавець і киянин у четвертому поколінні, знає і любить Київ дещо інакшим — таким, яким місто було сто, двісті, триста років тому. «Сімейний архів для мене не просто речі, які можна потримати в руках, а найперше життєві історії, з яких можна зрозуміти, чим жили люди до тебе», — каже він. І переповідає події сивої давнини так, наче вони відбулися тільки вчора — про київських квітникарів, які стежили, як такий-то пан упадає за такою-то пані, про Федора Шаляпіна, скрипаль якого перед здивованою публікою застряг під куполом цирку, або про барона Мюнхаузена та Григорія Сковороду, які ймовірно зустрічалися на Контрактовому ярмарку.

Бізнес на крапельках

Бізнес на крапельках

Якщо на запитання, де в Україні найуспішніше розвивається фермерство, ви відповісте, що на Херсонщині, — то не помилитеся. Саме тут, у самісінькому серці посушливого степу, де без води чудово себе почувають хіба що ховрахи і ковила, десятки тисяч гектарів займають високопродуктивні плантації овочів — огірків, помідорів, капусти, болгарського перцю, баклажанів, картоплі, цибулі, зелені тощо. І майже всі ці землі якщо не належать, то перебувають в обробітку у фермерів — дрібних і не дуже, суперприбуткових, «середнячків» і таких, що ледве зводять кінці з кінцями.
Секрет херсонського «фермерського буму» простий: з місцевими селянами тісно співпрацюють фахівці і партнери українсько-шведської компанії ЗАТ «Чумак». Ця «дружба» переробників і сільгоспвиробників народжувалася не дуже просто, але результат є — завдяки інтенсивним технологіям Каховський і Скадовський райони годують овочами не лише херсонців, а й киян, постачаючи першосортний свіжий товар у супермаркети та на ринки столиці.

Пройти б останні СОТки...

Якщо в чомусь Україна і залишається наполегливою, так це у своїй анекдотичній багатовекторності. Активно працюючи над створенням Єдиного економічного простору з Росією, Білоруссю та Казахстаном, Україна намагається не менш активно закінчити переговори про вступ до Світової організації торгівлі. Більше того, щоб переконати західних партнерів у своїй євроінтеграційній послідовності, нещодавно наша держава створила спеціальну урядово-парламентську комісію щодо вступу в СОТ, яку очолив депутат із групи «Центр» Сергій Касьянов.

У пошуках голови

У пошуках голови

Політичне переструктурування парламенту не могло не зачепити досі принципово безпартійного Голову Верховної Ради, і таки зачепило. Хоча публічно Володимир Литвин заперечує своє бажання пристати до якоїсь із політичних сил, келійно тривають переговори з Аграрною партією України, керівництво якої ось уже другий рік як хоче бачити спікера своїм головою. «Я б дуже-дуже хотів, щоб він погодився стати не тільки членом партії, а і в подальшому бути в Аграрній партії не тільки рядовим членом», — делікатно пояснював у інтерв'ю «УМ» нинішній голова АПУ Іван Кириленко. Звісно, аналогічних пропозицій від інших політиків вистачало, але, кажуть, що Литвин як «справжній сільський хлопець» таки погодився зв'язати свою долю з АПУ. Попри її низький рейтинг — за останніми соцопитуваннями, якби вибори відбулися сьогодні, аграрники не отримали б більше, ніж 1,9 відсотка голосів.