Був наказ ціну тримати

Кажуть, у Прем'єра Віктора Януковича вже є власний «пунктик» — стабільність цін на продовольство. Досі нажаханий літнім ажіотажем глава уряду, який у структурі державної влади не проти посісти й вище крісло, готовий усе стерпіти, схвалити будь-які пільги і відмінити всі свої попередні рішення (як було з «поміченими» голограмами сертифікатами), аби тільки хліб був дешевим (якщо, звичайно, нинішні ціни можна вважати такими). Тому що-що, а їх наказано тримати. Ну й Леонід Кучма, звичайно, долучається — усе дорікає уряду за хлібні лихоманки.

«Вісті» закриваються — «Вісті» відкриваються

Позавчора в столичному Українському домі крутили круте «кіно» про село. Точніше, там за участю міністра аграрної політики Віктора Слаути та екс-голови Аграрної партії України Михайла Гладія відбулася презентація нової щоденної програми «Вісті Сільські» — спецпроекту Сергія Сиволапа, колишнього автора і ведучого досить цікавої інформаційної телепрограми про аграрїів «Околиця». До останньої хвилини на ТБ-прем'єру чекали й нинішнього голову АПУ — віце-прем'єра Івана Кириленка. Він не приїхав. Проте на екрані був широко присутній. Тому про яких саме селян йтиметься у новій передачі, глядачам пояснювати не доводилося. Отже, якщо хочете знати, що думає влада про те, що відбувається в АПК, натискайте щодня о 9-й годині ранку першу кнопку вашого телевізора — почуєте і побачите.

Хіба мама винувата...

Хіба мама винувата...

Від нового голови Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва перший віце-прем'єр Микола Азаров хоче вирішення трьох найголовніших питань: розробки нормативних актів для поліпшення умов реєстрації малих та середніх підприємців (як-то кажуть, «в одному вікні»), скорочення ліцензій і квот і відведення земель. Про це заявив сам Азаров учора, наголосивши, що саме цього не виконувала колишня голова відомства Інна Богословська, яка добровільно пішла у відставку. «Я жорстко вимагав роботи», — сказав він. Проте, судячи з усього, політичне поясненння екс-керівнички відомства першого «віце» зачепило за живе. Не відходячи від каси, він поспішив звинуватити Богословську в пустослів'ї. «Я читав цей пасквіль, що вигадала мадам Богословська. Мені він нагадав типовий донос зразка 1937 року. «Азаров — ворог України, антиринковик». А раніше це звучало б — японський шпигун. Ми що, хочемо в такому середовищі працювати?» — начебто з іронією сказав Микола Янович.

Бачиш ціль — не помічай перешкод

Цільове призначення землі — штука, на яку незвиклі до юридичних умовностей власники не завжди звертають увагу. А дарма. Якщо, наприклад, шмат поля сільськогосподарського призначення якимось хитрим чином перетворити на землю несільськогосподарського призначення (зі спритниками, що так чинили, доводилося спілкуватися), то її можна хоч завтра продати. Або якщо ви взяли ділянку під дачу, а натомість засадили усі сотки садом, не спорудивши навіть найменшої халабуди, то все можна втратити. Приватизація землі — в першу чергу маю на увазі городи (тобто присадибні ділянки) і паї (поділені між екс-колгоспниками землі господарств) — триває. Багато хто з вас чекає якщо не на державні акти, то на землеміра, який має готувати документацію.

Постсвятковий синдром

Постсвятковий синдром

У кримінальній справі проти Леоніда Козаченка, екс-віце-прем'єра, який за свою аграрну політику зразка 2001—2002 років потрапив за грати, з'явився несподіваний поворот. За два місяці розгляду в Печерському райсуді столиці одіозна 40-томна «праця» Генеральної прокуратури встигла обрости горою свідчень, кожне з яких адвокати підсудного оцінювали як виправдальне, сам схожий на фарс процес помітно втомив суддю, журналістів і громадськість, але всі сумлінно з'являлися на слухання, розуміючи, що розпочате потрібно довести до логічного кінця, аж тут Генпрокуратура (чи то від зміни Генпрокурора, чи то від того, що далися взнаки затяжні свята) надіслала клопотання щодо направлення «справи Козаченка» на... додаткове розслідування.

А ти заплатив за яблуньку?

А ти заплатив за яблуньку?

Оце вже ми дочекалися! До хвірток власників городів у селах, селищах, містечках і навіть великих містах найближчим часом може постукати люб'язний податківець і просто перепитати: «Ви сплатили податок за вирощену продукцію?». Як не гірко це визнати, він буде правий. Новий рік потішить нас не лише «найнижчим в Європі» 13-відсотковим прибутковим податком на доходи громадян, який широко рекламують телеканали. На селян-городників очікують радикальніші зміни. Сталін просльозився б — легендарну практику його часів перераховувати і обкладати податком кожну яблуньку, яйце і бурячину митарі можуть повторити у 2004 році. Принаймні у бюджеті відповідна стаття для наповнення існує.

Аграрії підуть у ногу

Аграрії підуть у ногу

«Кого привезли?» — «Донецького, пірзвище невідоме», — такі розмови лунали в понеділок у холі Мінагрополітики. Тим часом на сьомому поверсі міністерства щойно попрощалися зі старим і представили нового сільського міністра — депутата Віктора Слауту, члена фракції Аграрної партії, який, проте, працює не в профільному аграрному комітеті, а першим заступником Комітету з питань державного будівництва. Віктор Андрійович справді на 100 відсотків донецький. Народився у селі Закітне Краснолиманського району. Закінчивши Харківський сільгоспінститут, працював головним агрономом і бригадиром у колгоспі імені Жданова, головою у колгоспі «Росія» на рідній Краснолиманщині, потім був у районному міськкомі КПУ, райвиконкомі, звідки «піднявся» в область, де вже в 1992 році став заступником голови Донецької облдержадміністрації.

Аграрний віце-прем'єр Іван Кириленко: Щоб не було скандалів, Україна має збирати 35 мільйонів тонн зерна

Аграрний віце-прем'єр Іван Кириленко: Щоб не було скандалів, Україна має збирати 35 мільйонів тонн зерна

Аграрний віце-прем'єр Іван Кириленко — людина, з одного боку, надзвичайно комунікабельна, а з іншого, великий любитель цілком і повністю контролювати інформаційні потоки. Інтерв'ю не дуже люб'язній в оцінках його діяльності «Україні молодій» він мав намiр дати ще з січня 2000-го, щойно його, маловідомого в широких колах депутата, призначили міністром. Але то підготовка стратегічних державних програм, то недовершеність поточних справ, то інша державна зайнятість, то чiпкий грип не давали довгоочікуваній розмові відбутися. Напередодні ж цього Нового року щось змінилося, і кореспондентці «УМ» вдалося відносно легко потрапити не лише в приймальню, де деякі відвідувачі годинами очікують на високу аудієнцію, а й у по-діловому просторий кабінет Кириленка на п'ятому поверсі Кабінету Міністрів. Розмова видалася тривалою, цікавою і, як мені здалося, відвертою, хоча потім з'ясувалося, що далеко не все сказане було сказано «для преси» — Іван Григорович вивіряв кожне своє слово.

Щоб злодій у ліс не вліз

Реформування, яке досі майже не зачiпало систему управління лісовим господарством, у цьому році має прийти і в цю фактично на 100 відсотків державну галузь. Відповідний указ Леоніда Кучми під назвою «Про заходи щодо посилення державного контролю у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів» оприлюднили 5 січня. Цим документом «з метою підвищення ефективності державного управління та контролю у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, забезпечення створення умов для дальшого розвитку лісового господарства» Кабінет Міністрів зобов'язано протягом місяця розробити комплекс вищезгаданих заходів. Наразі з них Президент озвучив один — створення Державної інспекції з контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів. Як урядовий орган держуправління ця інспекція підпорядковуватиметься не Держкомлісгоспу (досі лісники самі виконували контролюючі функції), а Мінохорони навколишнього природного середовища.

Сказано — не зав'язано

Фіксування ціни та адміністративні домовленості між Кабінетом Міністрів і промисловцями для допомоги селу знову підводять керівництво аграрного блоку уряду. Напередодні Нового року віце-прем'єр Іван Кириленко розкритикував керівників хімічних підприємств за те, що вони виконали грудневий графік постачання мінеральних добрив господарствам лише наполовину. Як повідомляла «УМ», у листопаді Кабмін і «хіміки» домовилися про узгодження дій на ринку міндобрив, зокрема про постачання їх за мінімальними цінами. Наприклад, ту ж саму аміачну селітру заводи зобов'язувалися продавати не дорожче, ніж по 490 гривень за тонну, тобто майже за собівартістю. Тож не дивно, що хімічні підприємства неохоче працюють на таких умовах, оскільки вважають зафіксовані ціни низькими. Як стверджує Кириленко, замість запланованих 100 тисяч тонн добрив вартістю 118 мільйонiв гривень вони відвантажили менше 50 відсотків.