Ми їхали в гості до фермера і говорили про землю. Не з політичного погляду — як про вічну годувальницю чи найбільше національне багатство, джерело застави та отримання надприбутків чи підставу для конфліктів, що можуть переростати у великі й маленькі революції, а з прагматичного — як про товар, яким наші чорноземи можуть стати з 1 січня 2005 року. А можуть і не стати, бо минулого четверга Верховна Рада 299 голосами «за» підтримала у першому читаннi законопроект Катерини Ващук про продовження мораторію до 1 січня 2010.

Cело Лука у Таращанському районі, що на Київщині, вважається найбільшим і віднедавна найбунтівнішим. Тільки пусти клич, у ту ж мить збіжаться, зійдуться, дошкандибають на площу перед конторою сільської ради кілька десятків рішуче налаштованих лучан, щоб відстояти найдорожче — землю і рідне господарство, на яке зазіхають суттєво багатші і нахабніші власники цукрового заводу.

Якщо правда, що історія розвивається по спіралі, то наш продовольчий ринок сьогодні дійшов до тієї ж точки, де був торік. Пам'ятаєте, як тоді, в лютому, почали дорожчати, а потім і зникати з полиць борошно та крупи, а в березні розгорівся перший «хлібний скандал»? У цьому році зимова картина дещо інша, оновлена: на прилавках столичних магазинів «тане» не гречка, а локшина й макарони. З середини місяця полиці, де традиційно лежали макаронні вироби, почали заповнювати горохом та рисом. Невипадково: макаронні фабрики скорочують виробництво. Так, за даними Держкомстату, в січні локшини, «зірочок», ріжок, спагетті тощо «наклепали» на третину менше, ніж у сiчнi минулого року. От їх і в продаж, відповідно, надходить менше.

Поживши два роки за новим Земельним кодексом і зафіксувавши купу законодавчих недоречностей, у Державному комітеті земельних ресурсів вирішили, що час кодекс змінювати не спорадичними уточненнями і поправками, а шліфувати капітально. Робоча версія удосконалення основного земельного закону була готова вже напередодні Нового року. Зараз проект змін, який стосується 110 статей, а також Прикінцевих і Перехідних положень, перебуває на узгодженні в Кабінеті Міністрів. Їх схвалення у Верховній Раді стане черговим кроком у земельній реформі й наблизить уряд до головної мети цього року — початку продажу земель сільськогосподарського призначення, який, за чинним законодавством, стартує з 1 січня 2005 року.

Для селян зиму можна вважати порою затишшя дуже відносно. Оскільки саме в лютому-березні, під час звітів і зборів, даються взнаки задавнені реформаційні рани, здатні вибухати новими й новими конфліктами. Орендарі не задоволені орендодавцями, оскільки ті багато вимагають, а пайовики обурюються «орендобравцем», бо той ніц не платить – обіцяє одне, а віддає інше. Питань виникає стільки, що для вiдповiдей потрібна не одна газетна шпальта. Проте торік юристи Проекту розвитку агробізнесу Міжнародної фінансової корпорації, за фінансування Канадського агентства з міжнародного розвитку і Шведського агентства з питань міжнародної співпраці та розвитку, узагальнили найтиповіші з них і дали компетентні відповіді, які ми сьогодні пропонуємо вашій увазі.

День працівників сільського господарства позаторік довелося зустрічати в досить незвичній компанії. Пиятика в колишній колгоспній конторі. Поруч сидять директор СТОВ, його заступники і... — ні, не голова райдержадміністрації і не начальник райсільгоспуправління, бо сільгосппідприємство не належить до «крутих», — керівник районної філії одного з провідних українських банків. Кредитор і позичальник на кшталт тих, що досі вважалися злісними неплатниками, разом піднімають чарки за те, щоб вродило й наступної осені, — чим не картина для пензля художника!
Але я точно знаю, що торік вони разом не пили. І в листопаді, швидше за все, не вип’ють. А все тому, що неврожай змусив 40 відсотків господарств зернової зони не повертати минулорічні кредити, а пролонгувати їх до 1 жовтня 2004 року. Як повідомив міністр аграрної політики Віктор Слаута, йдеться про чималу суму — 875 мільйонів гривень. «Влетіли» в копійку переважно потенційно перспективні господарства-середнячки з досвідченими керівниками, які намагалися «вписатися» в жорсткі умови сучасного бізнесу. Це означає, що нині вони не можуть розраховувати на нові позички. А скоро ж — весна...

Із початком весни в медиків, учителів та інших працівників бюджетної сфери життя має покращитись на 10,8 відсотка. Принаймні рівно настільки з 1 березня пообіцяв підвищити їхні посадові оклади уряд. Відповідне «принципове рішення», за словами першого віце-прем'єра Миколи Азарова, ухвалили позавчора на засіданні Кабінету Міністрів. «Уряд налаштований на підвищення зарплат в бюджетній сфері, пенсій, підвищення зарплат в цілому в народному господарстві», — сказав він, але при цьому не пояснив, з яких джерел і яким чином виділятимуть кошти.

Довго виношували «доброзичливці» плани з якщо не повної, то бодай часткової приватизації об'єктів лісового господарства, проте на минулих вихідних Президент поставив у цьому питанні крапку. Як повідомляє його прес-служба, Леонід Кучма підписав Указ «Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства». З оголошеного повідомлення випливає, що реформа системи управління лісами протікатиме не так стрімко, як того хотілося б потенційним торговцям деревиною. І не під тим «дахом». Принаймні Державний комітет лісового господарства залишається комітетом, а не перетворюється на один із численних департаментів Мінекології. Саме він і надалі опікуватиметься державними лісами. На повну інвентаризацію майже 11 мільйонів засаджених деревами гектарів (це 15,6 відсотка території України) та розробку проектів організації і розвитку лісового господарства Держкомлісгосп разом з урядом має аж три наступні роки. За цей же час власне держлісгоспи повинні отримати відповідні документи на право володіння лісовим фондом та державні акти на земельні ділянки, на яких ростуть ліси.

У 2004-му уряд дотуватиме виробників м'яса за минулорічною схемою. Про це, відповідаючи на запитання «УМ», повідомив заступник міністра аграрної політики Юрій Мельник. Він визнав, що розробка відповідного спільного наказу Мінагрополітики та Мінфіну дещо затримується, але пообіцяв, що незабаром довгоочікуваний документ побачить світ: механізм виділення дотацій уже відпрацьований агрочиновниками і зараз перебуває на узгодженні у фінансистів. «Уже найближчим часом механізм буде прийнятий», — пообіцяв Юрій Мельник.

Список країн, до яких, за даними Міжнародного епізоотичного бюро, «залетів» високопатогенний курячий грип, поповнився ще двома — Лаосом і Пакистаном. У зв'язку з чим Україна заборонила імпорт птиці та продукції з цих держав, повідомив Петро Вербицький, голова Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства агрополітики. Щоправда, як уже писала «УМ», до запобіжних заходів слід уважно поставитися не так імпортерам, як туристам, оскільки м'ясо з Південної Азії ми не iмпортуємо. Раніше ветеринари виставили заборону на курячу продукцію з Японії, Таїланду, Камбоджі, В'єтнаму, Кореї і Китаю. Окрім того, з 2 лютого не можна завозити свиней і свинину з португальської області Бейре Літторате, де зафіксовано захворювання на класичну чуму.