Удар, іще удар

04.02.2004
Удар, іще удар

Торiк — пiдживлювали. Чи вдасться пiдживити цього року? (Фото Укрінформ.)

      За підрахунками, для проведення весняних польових робіт сільськогосподарським підприємствам Рівненщини необхідно закупити 11 тисяч тонн азотних добрив. Для того, щоб вони змогли придбати живильні речовини в необхідній кількості, уряд передбачив часткову компенсацію вартості добрив вітчизняного виробництва. Вона становить 100 гривень за тонну. А ще, як повідомляла «УМ», Кабмін зафіксував максимальний рівень цін на мінеральні добрива українського виробництва. А щоб рішення було капітальним, 20 січня Мінпромполітики видало спеціальний наказ № 18, який, окрім промислового міністра Олександра Неустоєва, також підписали міністр економіки Микола Деркач, міністр аграрної політики Віктор Слаута та перший заступник міністра фінансів Федір Ярошенко «Про регулювання гранично відпускних цін на мінеральні добрива вітчизняного виробництва». Згідно з цим документом, тонна аміачної селітри в упаковці повинна коштувати не дорожче 550 гривень, карбоміду — 690, аміачної води — 225, нітроамофоски — 995, комплексних добрив — 995, аміаку — 950 гривень. Окрім того, Мінпромполітики встановило максимальні торговельні надбавки при реалізації мінеральних добрив у розмірі 10 відсотків. Проте на практиці існують зовсім інші, суттєво вищі ціни. Адже, адміністративно встановлюючи ціни, уряд ніяким чином не покриває недоотримані прибутки хімічних підприємств.

      За словами заступника голови Рівненської облдержадміністрації Олександра Чуприни, основний виробник азотних добрив у регіоні ВАТ «Рівнеазот» наполягає, щоб амселітра коштувала не менше 700 гривень за тонну. Керівництво хімічного підприємства обгрунтовує це тим, що нині вартість селітри досягла найвищого за останні п'ять років рівня. До речі, цей фактор, а також заходи, спрямовані на зниження собівартості продукції, дозволили підприємству в грудні, вперше за рік, отримати чистий прибуток. Проте обласна влада старається виконати рішення Києва і збити вигідну для «хіміків» ціну. Для участі в переговорах на Рівненщину приїздив заступник міністра аграрної політики Василь Сорока. Також, за словами Олександра Чуприни, для забезпечення сільгоспвиробників Рівненщини іншими видами добрив, зокрема фосфатними, вже укладено договір з підприємством «Сумихімпром».

      Аналогічна ситуація на широко рекламованому через телебачення черкаському ВАТ «Азот». «Віце-прем'єр Іван Кириленко у грудні заявляв, що ми можемо придбати на цьому заводі аміачну селітру по 510 гривень за тонну. Коли подзвонили на підприємство, то нам відповіли: «Такого немає», — розповів «УМ» генеральний директор дніпропетровського СТОВ «Лада» Михайло Мариниченко. Так само з компенсацією: у Криничанському районному управлінні сільського господарства досі не можуть пояснити, які документи потрібні, щоб отримати бюджетні кошти, і радять усе з'ясовувати на заводі.

      «Після того удару, який ми прийняли від погоди у минулому році, без допомоги зерна не буде, — продовжує Михайло Олексійович. — Ми лежимо зараз на лопатках через високі ціни на мінеральні добрива. Усі кажуть, що буде якась пільга, тож чекаємо». У СТОВ «Лада» майже три тисячі гектарів землі, чимала свиноферма і пара сотень голів великої рогатої худоби, які вціліли після минулорічного форс-мажорного гасіння майже мільйонної банківської позички. Отож це господарство можна вважати порівняно міцним. У слабших підприємств — ще більші труднощі.

      А дрібних землевласників кабмінівська турбота про виконання програми «Зерно-2004» не зачепить узагалі. А їх тільки на Рівненщині нараховується майже 22 тисячі. Для того, щоб отримати 100 компенсаційних гривень на підживлення посіяної озимини і майбутньої ярини, дрібноземельним селянам доведеться владнати чимало паперових справ — узяти довідки в райсільгоспуправлінні, прийняти комісію, яка обстежуватиме поля, подати звіти у держказначейство тощо. Обсяги боротьби за мізерну державну допомогу такі обтяжливі, забюрократизовані й непевні, що і починати не варто.

 

      P.S. Розуміючи, що урядову задумку зі здешевленням мінеральних добрив поки що повністю провалено, учора віце-прем'єр Іван Кириленко збирав керівників хімічних підприємств на нараду для узгодження дій між виробниками і Кабінетом Міністрів. Деталі домовленостей читайте в завтрашньому номері «УМ».

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>