Як голосувала Україна

Як голосувала Україна

Порівняно з буремними 2002–м, 2004–м і навіть 2006–м, «голосувальний» день на дострокових парламентських виборах–2007 можна вважати спокійним. «Я переконаний, що вибори пройдуть чесно й демократично, і всі політичні сили визнають їх результати», — спрогнозував у розмові з журналістами Президент, щойно вкинувши свій бюлетень до виборчої урни. Віктор Ющенко вже традиційно прийшов на дільницю, розташовану в Будинку профспілок, із сім’єю. Проголосувавши, глава держави висловив сподівання, що на виборах громадяни України «зроблять свій вибір на користь змін замість «лжестабільності», і вибір цей принесе Україні стабільний економічний і соціальний розвиток.
Прем’єр–міністр Віктор Янукович теж прийшов голосувати разом із дружиною, яку так рідко «виводить у світ», що журналісти Людмилу Олександрівну навіть не впізнали. «Женщіна, отойдітє, работать мєшаєтє!» — закричала одна з фотографів на пані Янукович, що з уже заповненим бюлетенем чекала біля виходу з кабінки для голосування свого чоловіка (Віктор Федорович свій вибір робив досить довго).
А лідер Соцпартії Олександр Мороз після голосування вирішив розслабитися й поїхав порибалити. По завершенні процесу — вже увечері, коли стали відомі результати екзит–полів, Мороз запевнив, що нічого з Соцпартією не станеться, якщо до парламенту вона не потрапить: «Будемо готуватися до наступної кампанії».
Масштабних фальсифікацій, які б суттєво вплинули на загальнодержавні результати, в день голосування спостерігачі не зафіксували. Але без пригод не обійшлося. У Чернігові побилися члени окружної виборчої комісії від Компартії і «НУНС», у Криму чоловік, не знайшовши себе у списках виборців, з горя розколошматив виборчу урну. У Харкові — традиція: помер спостерігач від КПУ. В Івано–Франківську мешканці вулиці Вагилевича не змогли проголосувати через помилку в документах, переданих прикордонною службою на виборчу дільницю. «Уважні» прикордонники перейменували їхню вулицю у... Вагінальну.

Майже в «яблучко»

Майже в «яблучко»

Дострокові парламентські вибори, здається, повернули соціологам їхнє реноме. В
2004–му, як ми пам’ятаємо, на деяких організаторів екзит–полів було чимало нарікань. Однак зараз у це вже немає сенсу заглиблюватись. Головне те, що о 22–й годині 30 вересня 2007 року різні науковці представили дані опитувань, які майже збігалися. Відмінності у цифрах були не настільки суттєві, аби поставити під сумнів чиїсь професіоналізм та об’єктивність.

Не гальмуй, підрахуй!

Не гальмуй, підрахуй!

Вчора по обіді Центральна виборча комісія вже мала у своєму розпорядженні три чверті електронних протоколів із виборчих дільниць. Це насамперед свідчить про те, що підрахунок голосів вівся оперативно і загалом без збоїв. А отже, вже до вечора кількість оброблених протоколів мала сягнути ста відсотків.

Все вільно і прозоро, але зі списками — біда

Все вільно і прозоро, але зі списками — біда

Згідно з даними Центрвиборчкому, до України на перегони–2007 прибуло понад 70 іноземних спостерігачів. Голова місії ENEMO (Європейської мережі спостерігачів за виборами) Пітер Новотні зазначив, що його «посольство» вкрай стурбоване низькою якістю виборчих списків. ENEMO підготувала звіт, де ретельно занотувала всі випадки «двійництва». У цифрах порушення виглядають так: 94 тисячі двійників у Харкові; 3,6 тисячі померлих осіб у Кіровоградській області; 15 тисяч двійників у Києві; 16 тисяч — у Дніпропетровську; 2 тисячі — в Донецьку, 700 — у Рівному.

Краще, ніж могло б бути

Краще, ніж могло б бути

Загальний висновок із виборів–2007: народ дає «помаранчевим» ще один шанс. Українці, які, здавалося б, уже розчарувалися в політиках, яким доручали свою долю в 2004–му і 2006 роках, розщедрилися на справді неоціненний кредит довіри. Та й чи довіри? Швидше за все, помиляється той, хто вважає, що простий люд купився на його сміховинні обіцянки та інші популістські мантри. Народ не такий дурний. Просто він ще раз погодився на менше, на його думку, лихо. Полив своєю життєдайною водою вже майже всохле деревце європейського, а не євроазіатського, вектора своєї країни. І обрав просто з тих, хто є. Хоча міг почекати й кращих кандидатів. Близько 3% «проти всіх» — це значно менше, ніж очікувалося.

«Ура! Все добре!»

«Ура! Все добре!»

По–багатому обставив Блок Тимошенко святкування своєї перемоги на виборах. Журналістів та інших гостей БЮТівці приймали в недавно відкритому п’ятизірковому готелі «Хайятт», що виходить вікнами на Софійський собор. Вельми символічно в церковне свято Віри, Надії й Любові та їхньої матері Софії. Саме ця «точка» в ніч виборів була найбільш відвідуваною й «гарячою». Зрежисоване шоу було слабенько, але цей недолік компенсувався суперовим антуражем. Перед входом до правого крила модернового, підсвіченого готелю була простелена червона килимова доріжка — ну просто як у Каннах, кожному зареєстрованому видавали подарунковий набір, до якого, крім різних сувенірних дрібничок, входили по дві футболки з символікою БЮТ, кепка і навіть бінокль — такі роздавали на мітингах, щоб Юлю краще було видно здалеку. Навколо — тьма телевізорів, але по них транслюють зовсім не телепрограми, а картинки з виборчого туру Тимошенко.

В’ячеслав Кириленко: Буксувати на прізвищах не збираємося

В’ячеслав Кириленко: Буксувати на прізвищах не збираємося

— Пане В’ячеславе, чи однозначним сценарієм після виборів є утворення «НУНС» і БЮТ суто «помаранчевої» коаліції на базі попередньо зафіксованих домовленостей? Тимошенко — Прем’єр?
— Так. Я завжди був прихильником демократичної коаліції з Блоком Юлії Тимошенко. І угода про її створення, нагадаю, підписана ще 24 лютого. В цій угоді передбачені і світоглядні засади формування майбутньої більшості та уряду, і механізм розподілу посад: більша фракція вносить кандидатуру Прем’єр–міністра, всі інші посади розподіляються 50 на 50.

Всі статті рубрики