Нинішнє літо, за прогнозами синоптиків, буде найпекучішим за останні 73 роки. Тож куховаркам–любителькам варто запастися не лише вентиляторами, а й книжечкою рецептів «страв для спеки». Сьогодні пропонуємо вам на вибір перші страви, які їдять лише холодними в різних куточках світу. З патріотизму, та й за звичаєвим правом, вивчати цей кухонний інтернаціонал почнемо з нашого борщу, тільки пісного: він більше смакує саме холодним, з цибулею вприкуску.

Смажене морозиво? Так, воно справді існує. Віднедавна ним можна посмакувати в деяких ресторанах Києва. саме існування такої страви викликає шок. І чому ж морозиво не розтане, як це може бути?! Може, секрет у тому, що кульки морозива заморожують при дуже низькій температурі, та ще й обкутують їх захисним шаром пластівців і тіста. Втім екстремали від кулінарії переконують: такий незвичний десерт можна запросто приготувати навіть у домашніх умовах.

Не наша назва цієї нашої рослини проросла корінням ще з античності. М’ята, mentha, шанувалася давніми греками не менше, ніж розмарин чи шавлія, усі ці необов’язкові інгредієнти, без яких страва втрачає не те що смак — його відтінки. Mentha була німфою. Як кожна німфа — закоханою. І як далеко не кожна — коханою. Їхні любощі з царем підземного царства Аїдом підгледіла Аїдова дружина — й перетворила беззахисну німфу на траву з холодним смаком, сиріч м’яту. Навряд чи Мента пораділа б, якби її перетво­рили на рослину­ солодку. Але саме така легенда дійшла до нас у вигляді запашного листочка, схожого на глуху кропиву. А ментолом стали називати «холодну» тонізуючу речовину, яку виділяють з ефірних масел м’яти. Давні греки взагалі полюбляли менту — вже не у вигляді німфи, а у вигляді трави, такого собі чар–зілля, що вплітали у вінки під час релігійних відправ, заїдали нею жирні страви на оргіях, додавали до вина, вживали як ліки від розладів шлунку та укусів комах. А от воїнам Стародавньої Греції куштувати м’яту було зась, адже вона містить афродизіак, тож вважалося, що легіонер, який наївся м’яти, захоче жінку, і це відволікатиме його від битви.

Найкраще втамовують спрагу легкі гарячі напої, всілякі чаї та узвари. Таку істину доводять люди Сходу, які в спекотних краях народжуються, живуть і виживають. Проте у палючий сонячний день нам все одно хочеться холодного, рідкого і смачного.

Полуниця, якщо по–правді, найкраща, коли вона просто з грядки, без усіляких викрутасів, чепурних вершкових соусів чи сметанно–шоколадних «припарок». Полуниця самодостатня. Дієтична. Лікувальна. У ста її граммах — 150 мг вітаміну С й лише 6 грамів вуглеводнів та 2 грами білків. Тому людям у тілі вона допомагає худнути, а людям у не дуже здоровому тілі допомогає позбавитися авітамінозу. І все–таки коли набриднуть просто полуниці, тільки полуниці, а дівати їх нікуди — заврожаїлося аж по вінця і вщерть, то можна й пофантазувати.

Почнемо з суниці — вона корисніша, рідкісніша і зрештою, дорожча за полуницю втричі. Головне — вона романтичніша. Можна викаблучуватися над суничним варенням, додаючи до запашного ягідного місива всілякі спеції. Можна, але не треба. Чи не краще приготувати на зиму «бабусине варення» — чистий продукт, випробуваний нашими предками і часом: тільки цукор і тільки суниця.

Днями стало відомо, що славетний Мел Гібсон взявся за зйомки ще однієї, після «Стратей Христових» (2004 р.) та «Апокаліпсиса» (2006 р.), художньої стрічки — «Як я провів свою літню відпу­стку». Відповідь на запитання, поставлене в назві фільму, моторошна — відпустку головний герой провів за ґратами. Він навчиться виживати і не падати духом за підтримки дев’ятирічного хлопчика. А вся дія відбуватиметься в одній з найстрашніших в’язниць Північної Америки — у тюрмі «Ігнасіо Альєнде», що в мексиканському місті Веракрус. Адміністрація цього «виправного закладу» пообіцяла, що, коли в січні Гібсон прибуде зі знімальною групою вживатися «в натуру», частину в’язниці вивільнять від її «постояльців». Чи то амністія гряде, чи то їх переведуть в інші тюрми...

Американські вчені, як написав учора журнал Science, стали авторами сенсації — виростили життєздатний серцевий м’яз зі стовбурових клітин ембріонів гризунів. Доктор Кеннет Шьєн разом із групою фахівців із Гарварду модифікувала ембріон миші так, що конкретні клітини м’язової тканини серця підсвічувалися червоним або зеленим кольором. Коли зародок досягнув потрібної стадії розвитку, дослідники виділили «промарковані» частини, які на той час перетворилися на сформовані шлуночки серця, вмонтували їх у спеціально створений макет і переконалися, що серце повноцінно б’ється.

23 серпня, у День Державного прапора, поблизу Маріїнського палацу перші особи держави зібралися для урочистого підняття прапора України. Хоч жовто–блакитні стяги на тутешніх будівлях — на самому палаці і над банею Верховної Ради — майорять завжди, було піднято ще один.