Пишайся армією!

«Ми повинні пишатися нашою армією. Ми повинні знати кожне її досягнення, — з нагоди свята Верховний Головнокомандувач ЗСУ Віктор Ющенко говорив позавчора в Палаці «Україна» не так про проблеми війська, що виникли останнім часом, як про здобутки армії останніх років.

Козацька держава майбутнього

Козацька держава майбутнього

Після того, як перспектива членства в НАТО для України відсунулася у далеке туманне майбутнє, постала потреба переосмислення української військової стратегії. Розраховувати треба передусім на власні сили в гарантуванні власної безпеки. На мою думку, варто було б згадати забуте старе і повернутися до територіальної самооборони. Такі Збройні сили, звичайно, непридатні для наступу, зате дуже надійні в обороні. Це, зрештою, принцип озброєного народу, козацька система органічно близька та історично виправдана і випробувана в Україні.

Уряд торпедує «Флот України»

Уряд торпедує «Флот України»

Днями віце–прем’єр Олександр Турчинов віддав розпорядження в.о. міністра оборони України припинити випуск газети Військово–Морських сил і ліквідувати видавничий комплекс, пов’язаний з цією газетою . Про це повідомив народний депутат Ярослав Кендзьор в інтерв’ю телеканалу «Рада», це підтвердив також депутат попередніх скликань Степан Хмара. Зараз «Флот України» — єдина україномовна газета Севастополя, яка послідовно відстоює українську державницьку позицію. Редакція входить у структуру Міноборони, й там працює понад двадцять офіцерів та цивільних.

Львів і «Грифони»

Львів і «Грифони»

Достатньо побіжного погляду на будь–який сучасний військовий конфлікт, аби переконатися — перемагає той, хто має перевагу в повітрі. Поки світові супердержави вкладають мільярди доларів у розробку універсальних літаків, винищувачів–бомбардувальників майбутнього, український парк радянських МіГ–29 та Су–27 старіє фізично й морально, час ставить українським Повітряним силам ультиматум: або робити щось (модернізувати літаки, які є, купувати чужі, будувати свої), або українські соколи перетворяться на горобців у порівнянні з технікою сусідів.

Схопилися за науку

Кінець літа–початок осені в нашій країні та регіоні видався досить мілітарним, себто багатим на новини, так чи інакше пов’язані з військом. Росія спеціальним законом спрощує порядок направлення частин своїх ЗС за кордон, у Севастополі вибухає скандал навколо російських крилатих ракет, незаконно ввезених на територію України, а кораблі Чорноморського флоту РФ вирушають на Балтику для участі в навчаннях «Захід–2009».

Незалежність у небі

Незалежність у небі

На Державному підприємстві Міністерства оборони України «Луганський авіаремонтний завод» (ЛАРЗ)освоїли капітальний ремонт головних вертолітних редукторів ВР–24, ВР–8А та ВР–14. Ця, на перший погляд, вузькоспеціалізована і рутинна новина насправді значуща для українського війська і зброярів і водночас показова для України. Нашій державі, вочевидь, не до власного війська, отож грошей на нову авіаційну техніку у Збройних силах не очікують щонайменше у найближчі роки. Тож єдина можливість збереження боєздатності в повітрі — ремонт і оновлення тих машин, які дісталися Україні у спадок від СРСР, а ремонтувати їх часто доводиться на заводах Росії, що узалежнює нашу обороноздатність від сусіда, відносини з яким останнім часом далеко не однозначні. Отже, здобуток луганських авіаційників можна вважати справжнім подарунком до 18–річчя Української держави: вони замкнули цикл капітального ремонту вертольотів родини «Мі», практично всіх, які стоять на озброєнні ЗСУ, відтепер їх ремонтуватимуть лише в Україні, держава платитиме власним робітникам, а сам «Луганський авіаремонтний» тепер може поборотися з росіянами за світові ринки.

Африці — наші крила

Україна та Лівія планують спільно будувати малогабаритні літаки, пристосовані для африканських країн. Таку можливість обговорила українська делегація керівників авіапромисловості з представниками лівійського інвестиційного фонду та керівництвом авіаційної галузі Лівії, передає УНІАН.

З миру по нитці — Україні кордон

Посилена опіка Заходу над українськими вартовими кордону зрозуміла, адже левова частка нелегальних мігрантів із країн Азії проходить і потрапляє до ситого «єврораю» саме з території нашої країни. Європейці з американцями зацікавлені, аби таких людей «відфільтровували» на території України, або вони узагалі туди не потрапляли. Інтерес зрозумілий, але чому б вітчизняним прикордонникам у часи кризи з нього не скористатися? Минулого року започатковано спільний проект міжнародної технічної допомоги «BOMUK–4 — Посилення прикордонного менеджменту: постачання спеціального обладнання для Державної прикордонної служби України». У межах цього проекту минулого тижня за участю Президента України Віктора Ющенка та голови Представництва Єврокомісії в Україні, посла Жозе Мануеля Пінту Тейшейри Державній прикордонній службі України надано 24 мобільні комплекси тепловізійного спостереження за кордоном на базі автомобіля «Фольксваген».

Сиротам Батуринський ліцей потрібен. А державі?

Здається, не треба бути професійним соціологом, щоб побачити, якою серйозною є проблема дитячої безпритульності. Тільки за офіційними даними, на обліку в комісії у справах неповнолітніх перебуває близько 130 тисяч осіб. Насправді ж їх значно більше. Тож на цьому тлі Указ Президента України про спорудження військового ліцею в Батурині для дітей–сиріт є надзвичайно актуальним. Бо інтернати переповнені, а питання усиновлення, яке останнім часом заохочує держава, ще не скоро буде вирішено. У цьому, зокрема, переконана президент Міжнародного освітнього фонду імені Ярослава Мудрого Валентина Стрілько.

На роботу в Африку

На роботу в Африку

Через брак коштів цього літа Міністерству оборони України вперше довелося скористатися орендованим паромом, аби успішно завершити тринадцяту ротацію миротворців з України в Ліберію. Для самих військових в умовах кризи напружена робота в Африці вже здається не тяжкою працею, а скоріше бажаним лотерейним квитком. Щоб потрапити до складу миротворців ООН, українські військові проходять складний конкурс: аж сім претендентів на одне місце. Про те, як живеться нашим хлопцям в умовах далекої країни, я довідалася від херсонських військовослужбовців 56–го окремого вертолітного загону Збройних сил України. Капітану 11–го окремого полку армійської авіації Олександру Світличному служити в Африці сподобалося: там не треба заощаджувати на бензині, а за роботу добре платять.