Козацька держава майбутнього

10.10.2009
Козацька держава майбутнього

Козацтво: традиція може мати майбутнє.

Після того, як перспектива членства в НАТО для України відсунулася у далеке туманне майбутнє, постала потреба переосмислення української військової стратегії. Розраховувати треба передусім на власні сили в гарантуванні власної безпеки. На мою думку, варто було б згадати забуте старе і повернутися до територіальної самооборони. Такі Збройні сили, звичайно, непридатні для наступу, зате дуже надійні в обороні. Це, зрештою, принцип озброєного народу, козацька система органічно близька та історично виправдана і випробувана в Україні.

 

Добре забуте старе

Свою ефективність ця система переконливо довела в Швейцарії. Як пише військовий аташе Посольства Швейцарії в Україні полковник Томас Букхелі: «Знаєте, у швейцарців побутує фраза, що у Швейцарії армії немає. Швейцарія – сама є армія. Ми всі військові, і це дуже природно й органічно. Швейцарія робить ставку на резервістів. Усіх 18—20–річних юнаків призивають на чотиримісячні вишколи, а потім, упродовж наступних десяти років, вони проходять перепідготовку вісім разів упродовж одного місяця за фахом, що одержали в армії. Таким чином, тривалість військової служби у Швейцарії загалом становить один рік. При бажанні можна перейти на контракт».

Україна ж має унікальний історичний досвід територіально–військової структури ще з XVII—XVIII століть. Згадаймо ж: велике село чи містечко утворювало «сотню», яка, при потребі повного призову, виростала деколи в полк, кільканадцять же сотень було об’єднано в полк, а з цих полків складалася вже і Українська держава, Гетьманщина з Військом Запорозьким. Між іншим, територіально–міліційна система побудови збройних сил цілком успішно функціонувала не лише в козацькій Україні, а й у СРСР із 1923 до 1935 року. Створивши кадрову військову структуру від села до столиці за схемою «сільрада — рота, сот­ня, район — батальйон, полк, область — дивізія».

Національна козацька гвардія

В Україні ж кістяком Збройних сил мало б стати відроджене осучаснене козацтво, але, звичайно, не те шароварно–опереткове, з кільканадцятьма гетьманами, а дисциплінована, чітко структурована сила, підпорядкована безпосередньо Президенту України. Відомо ж бо — свого часу саме «козацтво врятувало народ». Нині воно повинно стати своєрідною «Національною Гвардією» при гаранті Конституції, його опорою і одним із засобів впливу на маси, прямим виходом на всі прошарки населення, постійним зв’язком із народом.

Що ж заважає нині відродити дієздатне, і, не побоюся такого визначення,боєздатне українське козацтво, з резервістів, за такою, скажімо, схемою: сільрада, містечко до п’яти тисяч мешканців — сот­ня, район — курінь, батальйон або й полк, область — дивізія. І покласти на них не лише оборону України, коли виникне потреба, а й охорону кордонів, громадського порядку в мирний час, боротьбу зі стихійними лихами тощо. Командирами ж цих підрозділів мають бути кадрові військові, офіцери запасу, а від роти і вище — дійсної служби. Покласти на них і військову допризовну підготовку молоді. Дійсну ж військову службу не скасовувати, а реформувати,скажімо, за моделлю Швейцарії. Зрештою, треба озброїти козаків, адже ж, як відомо, козацтво — це озброєний народ, а озброєний народ, якому є що захищати, перемогти важко, коли, образно кажучи, кожен будинок при потребі стає вогневою точкою. Це, між іншим, на практиці переконливо продемонструвала маленька Фінляндія в радянсько–фінській війні 1940–го. Треба припинити демагогічні розмови про скасування дійсної військової служби. Досить і роззброюватися. Варто також вивчити досвід Латвії, Литви, Естонії та й решти держав у створенні й діяльності воєнізованих добровільних формувань цивільного населення.

Можна було б утримувати мінімальну армію справжніх професіоналів високого рівня, яка б складалася з кількох підрозділів швидкого реагування. Створення ж повністю контрактної армії для України наразі є нереальним, бо, як слушно зауважує той же полковник швейцарської армії Томас Букхелі, «це питання не тільки часу, а й величезних капіталовкладень».

Якщо в Україні стане козаком хоча б кожен десятий, то матимемо три мільйони воїнів. То ж, відроджуючи козацькі традиції, козацтво, Президент України Віктор Ющенко чинить мудро і далекосяжно, зміцнюючи підвалини української державності, її основи. Українське козацтво треба перетворити на стан, надавши йому додаткові права, і відповідно покласти на нього і додаткові обов’язки свідомого захисника України, оплоту української державності.

Данило КУЛИНЯК,
письменник
  • У бiй проти москалiв... веде Суворов?

    Частини та з’єднання Збройних сил України досі не мають назв і символів, пов’язаних з українською історією та її національними й військово-історичними традиціями. >>

  • «Викликаємо вогонь на себе!»

    Смерть, яка могла стати його смертю, Володимир Муляр тепер бачить часто — запис відеосюжету горезвісного російського каналу «Анна ньюс» він скачав собі у смартфон як пам’ять про пекло, пережите на трасі Бахмутка. В другій половині жовтня 2014 року саме тут була найгарячіша точка АТО — легендарний 32-й блокпост, крайній форпост українських Збройних сил, що на два тижні опинився в оточенні терористів. >>

  • Призов по-київськи

    Тим, хто в непростих умовах став до зброї рік тому, потрібна заміна. Саме з цією метою військові комісаріати виконують нові завдання з комплектування Збройних сил України та інших військових формувань. Цими днями завершується перший етап четвертої черги часткової мобілізації. >>

  • Героїзм кіборга «Динамо»

    Олексій Дурмасенко, боєць 93-ї окремої механізованої бригади, став відомим за тиждень до своєї смерті, коли дав інтерв’ю «Радіо «Свобода» під час приїзду до рідного Києва в короткострокову відпустку. Перед тим 25-річний солдат із позивним «Динамо» пройшов бойове хрещення як «кіборг»: упродовж 12 діб захищав Донецький аеропорт, цей «український Сталінград Донбасу». >>

  • Ешелон свідомих

    Не на схід, а на захід відбув позавчора з Києва ешелон із першою командою мобілізованих у рамках першої в цьому році черги мобілізації. «Будуть і наступні відправки, але кожна — спочатку в навчальні центри, а не в АТО. Усі мобілізовані проходитимуть через навчання. Від 30 до 45 діб триватиме бойове злагодження», — пояснює Віталій Чекаленко, комісар Дарницького районного військового комісаріату. >>

  • Ордени старлея Коли

    Його позивний — Кола. Донедавна він полюбляв цей напій. Тепер не п’є — не може. Бо в Маріуполі в блокаді, коли вже не було води, довелося не раз на колі «мівіну» запарювати... >>