Уперше українці намагалися виступити на цьому знаменитому ралі–рейді три роки тому. Двічі «Дакар» не підпускав до себе Вадима Нестерчука: у 2008–му «автопробіг» по Африці скасували через загрозу життю учасників, а наступного року Вадимову машину не допустили до старту в Південній Америці. Минулого сезону Нестерчук нарешті виїхав на маршрут «Дакара» в Аргентині й Чилі, але добрався лише до восьмого етапу, після чого припинив боротьбу через поламку свого «Міцубісі».

Позавчора ввечері у штаб–квартирі УЄФА в Цюріху вітали головних футбольних фігур минулого року. Звичайно, що всіх найбільше цікавив переможець у номінації «найкращий футболіст світу–2010». Нинішнє нагородження було особливим: до призу «Золотий м’яч», заснованого 1956 року французьким журналом «Франс футбол», уперше як співорганізаторка долучилася ФІФА, і трофей було підвищено до світового рівня. До цього нагороди були окремими: французи відшуковували свого героя серед гравців європейських першостей, а в Міжнародній федерації визначали найсильнішого у світі.

«Золотий туман Святвечора» — приблизно таким міг бути заголовок цього матеріалу, якби на четвертому етапі жіночої естафети в Обергофі трохи влучніше стріляла наша Валя Семеренко. Українка пішла на дистанцію лідеркою, «везучи» переслідувачкам зі Швеції майже хвилину. За більш–менш нормальних погодних умов така перевага була б фактично запорукою золотих нагород. Але в Тюрінгії того вечора йшов сніг упереміш із дощем, а головне — перед мішенями клубочився густий туман. І якщо перші троє наших естафетниць змогли подолати виклики стихії і стріляли майже чисто, принаймні без штрафних кіл, то Валентина заробила аж п’ять кіл штрафу.

Як і чоловіки напередодні, жінки приїхали на четверте місце. Раніше «дерев’яні» медалі були для української збірної непоганим показником, але тепер — засмучують. Команда вперше в сезоні закінчила етап без нагород.

У період новорічно–різдвяного затишшя любителів спорту розважають учасники легендарного ралі–рейду «Дакар». Минулої суботи в Південній Америці стартували 33–ті за ліком най­складніші перегони. З огляду на африканські терористичні загрози, цього разу «Дакар» — уже втретє поспіль — їде по території Аргентини та Чилі. Усього тут заплановано провести 13 етапів, й останній фінішує 15 січня в Буенос–Айресі — місті, де й починали.

Поганий той солдат, що не хоче стати генералом, — ця приповідка характеризує історію хокейного клубу «Донбас». Дебютувавши у вищій лізі чемпіонату України у 2008 році, донеччани впевнено лідирують після половини турніру, і, на думку багатьох уболівальників, їм до снаги перервати трирічну чемпіонську гегемонію «Сокола» на внутрішній арені.

Минулих вихідних любителі українського хокею мали аж два приводи засмутитися. Молодіжна збірна змагалася в білоруському місті Бобруйськ на чемпіонаті світу в першому дивізіоні, а національна команда в Броварах виступила господаркою етапу «Єврохокей–челленджу». Скептики отримали чергову нагоду говорити про поглиблення кризи у хокейному господарстві України. Адже «молодіжка» зрештою програла всі поєдинки та понизилась у класі, а головна національна команда, яку очолює канадець Дейв Льюїс, на домашньому льоду стала лише другою — у вирішальному двобої зазнала поразки із великим рахунком від казахів.

Попри оптимістичні заяви самих гравців молодіжної збірної України — ніби до Бобруйська вони їдуть боротися за вихід у вищий дивізіон, зрозуміло, що зав­дання в підопічних Олександра Савицького інше. Рік тому, під керівництвом цього ж спеціаліста, українська молодь заледве вбереглася від пониження в другий дивізіон, де вже обжилися наші юніори. І цього разу боротиметься радше за виживання, і аж ніяк не за потрапляння до «еліти». Там 20–річні українці не грають аж із 2004 року.

Після першого етапу Кубка світу президент Федерації біатлону України Володимир Бринзак обіцяв, що оптимальну форму його спортсмени наберуть під час наступних змагальних уїк­ендів. І справді: вже на змаганнях у Хохфільцені українці здобули перші нагороди сезону. Успіх Сергія Седнєва, який у п’ятницю виборов «срібло» в спринті, підкріпили дівчата з естафетної команди: вони також фінішували одразу за лідером.

Другий етап Кубка світу, що традиційно проходить у Хохфільцені, українські біатлоністи сприймають неоднозначно. Минулого сезону наші відверто провалили цей старт в Австрії: найкращим результатом стало лише 20–те місце Віти Семеренко у спринті. А в естафетних гонках 2008 року чоловіки фінішували третіми, а жінки опинилися за сходинку від п’єдесталу. І цього разу українці матимуть нагоду проявити себе в естафетах, але ще вчора нам перепала медаль в індивідуальному заліку — першим з українських «стріляючих лижників» у сезоні 2010/11 «в призи» потрапив Сергій Седнєв.

Вечір середи вписав в історію «Шахтаря» нову сторінку — команда з Донецька вперше пробилася до «плей–оф» Ліги чемпіонів. Із сезону 2000/2001 «гірники» є незмінними учасниками ЛЧ, але досі далі групового етапу не заходили.