Рік «биків»

Рік «биків»

Загалом 62 перемоги та 20 поразок — востаннє «Чикаго буллз» досягали такого результату в регулярному чемпіонаті НБА в сезоні 1997—1998. Це був рік, коли в червоній майці «биків» свій останній чемпіонський перстень виграв легендарний Майкл Джордан і тоді ж він вдруге залишив великий баскетбол. Після його відходу команда втратила всіх ключових виконавців. Хтось, як Рон Гарпер, здобував нові титули разом із «Лос–Анджелес лейкерз». Комусь, як от Скотті Піппену, із часом випало повернутися до Чикаго. Але шість років після останнього чемпіонства ця команда не дотягувала навіть до «плей–оф».

Лідер? А на тобі!

24–й тур буде записаний на скрижалях історії українського футболу аж надто опуклими літерами. По–перше, «Шахтар» уперше в історії програв на новій «Донбас–арені». По–друге, «Оболонь» встановила своєрідний рекорд для клубів вищого українського дивізіону: у чотирьох матчах сезону проти двох грандів, «Динамо» і «Шахтаря», «пивовари» набрали 10 очок (три перемоги й одна нічия). Таким чином підопічні Сергія Ковальця перевершили досягнення луцької «Волині» в чемпіонаті 2002/03 (9 балів в іграх із ДК і ШД; три перемоги й поразка). Що не кажи, а спроможність середняка, який має у складі лише вітчизняних виконавців, скубати грандів — це прикмета класної національної першості.

Попри повторне приниження (а оболонці, по суті, продовжили побиття Донецька «Барселоною»), «гірникам» не випадає хвилюватися надміру: переслідувачі з «Динамо» не змогли переграти запорізький «Металург». Непокоїтися за міцність позицій випадає якраз динамівцям — до них на відстань однієї перемоги наблизився «Металіст».

Кому — вгору, кому — вниз

Кому — вгору, кому — вниз

Весняне поновлення змагань в українському другому дивізіоні дає приводи поміркувати, хто ж із цієї когорти має найбільше шансів підвищитися в класі. До зимової перерви нічого й гадати, адже до другої частини першості потенційні претенденти на вихід до прем’єр­ліги можуть зменшити свої апетити, а деякі клуби — взагалі не дожити.

Із піднятою головою

Із піднятою головою

Змагатися за власне ім’я та сподіватися на чудо — мабуть, оце і все, на що міг розраховувати київський «Будівельник» у повторному чвертьфінальному матчі Єврокубка проти іспанського «Кахасоля». Поразка на виїзді з різницею у 18 очок практично ставила хрест на єврокубкових амбіціях киян, адже севільці не виглядали командою, яка б у минулу середу поступилася з великим рахунком. Недарма наставник українців Хосе Беррокаль після поразки у першому матчі відзначив, що проти такого сильного суперника його підопічні ще не грали.

О, Данія щаслива

О, Данія щаслива

Якщо в недавньому матчі проти ісландців наставник української молодіжної збірної Павло Яковенко зробив одразу вісім замін по ходу поєдинку, то в позавчорашньому протистоянні з данцями він використав лише двох запасних гравців. До Хернінга наша «молодіжка» прибула без «шахтарів» Ярослава Ракицького й Тараса Степаненка та «динамівців» Артема Кравця та Андрія Ярмоленка, які повернулися до табору національної збірної, а також травмованого Володимира Чеснакова з «Ворскли». Зрозуміло, що практично без половини команди Яковенкові та його підопічним грати проти данців було складніше, ніж у понеділок з ісландцями.

Неприступний Кавказ

Неприступний Кавказ

Серед останніх поєдинків відбору до фінальної частини Євро–2012 найцікавішими виглядають результати за участю збірних із Кавказького регіону. Дві команди із цього далекого закутка Європи не лише не програли свої поєдинки, а й відібрали очки саме в тих опонентів, що всерйоз налаштовані наступного року зіграти на полях України та Польщі.

«Кахасоль» на рани

«Кахасоль» на рани

Усього два реалізовані триочкові кидки за гру, вражаюча кількість втрат м’яча — 27 (!), низька результативність не лише гравців із лави запасних, а й представників стартової п’ятірки — усе це складові поразки, якої позавчора в Іспанії зазнав київський «Будівельник».

Олександр Біланенко: Після світової «бронзи» хочеться вже чогось більшого

Олександр Біланенко: Після світової «бронзи» хочеться вже чогось більшого

Цього спортсмена, одного зі старожилів української збірної, недарма називають одним із найкращих снайперів у світовому чоловічому біатлоні. Попри не найвищу швидкість на дистанції, 33–річний Олександр Біланенко стріляє справді чудово: загальний показник влучань за сезон у нього зазвичай становить близько 90 відсотків. Цього року Біланенко, що проводить у збірній уже 12–й сезон, має найбільше досягнення за всю свою кар’єру — разом із командою естафетників він виборов бронзову медаль чемпіонату світу, що на початку березня проходив у Ханти–Мансійську. Успіх став історичним не лише для сумчанина, а й для всієї команди: наші чоловіки вперше в історії зійшли на світовий п’єдестал.

Дзвінок кореспондента «УМ» застав Біланенка в Сумах: Олександр щойно повернувся додому після тривалого переїзду з Норвегії, де проходив заключний етап Кубка світу. Біатлоніст люб’язно погодився розповісти про враження від останніх виступів, а також оцінити весь змагальний сезон.

Скрипка у стилі ретро

Скрипка у стилі ретро

Талановита людина є талановитою в усьому. Олег Скрипка, який передусім відомий як вокаліст гурту «Воплі Відоплясова», встигає і музику робити, і у фільмах зніматися, і читати на публіку легендарні п’єси Леся Подерв’янського разом iз самим автором. Нова задумка, плодами якої моторний Скрипка потішив своїх шанувальників, є більш звичною для первинного амплуа музиканта, утім, сам співак постає в ній зовсім не рок–н–рольником.

Серйозне почнеться 1 квітня

Серйозне почнеться 1 квітня

Лише в заключному турі регулярного чемпіонату остаточно визначився склад четвірки, яка на початку квітня почне безпосередню боротьбу за медалі української волейбольної чоловічої суперліги. Харківська «Юридична академія» мала хоч мізерні, але не нульові шанси зачепитися за останню путівку до медального «плей–оф». Для цього «юристам» конче треба було перемагати в Черкасах «Імпексагро–спорт» — третю команду минулого сезону, яка вже забезпечила собі місце у вирішальному раунді.