Аспекти й перспективи освітньої політики Президент України Віктор Ющенко мав нагоду обговорити безпосередньо з молодим поколінням. Це сталося під час телевізійного мосту зі студентами Національного педагогічного університету імені Драгоманова, Луганського національного університету ім. Т. Шевченка та Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т. Шевченка. Розмова тривала 40 хвилин і торкалася насамперед соціальних проблем студентів та викладачів — працевлаштування, підвищення стипендій, забезпечення житлом та гуртожитками. Президент переконаний: освіта має бути доступною, особливо для соціально вразливих суспільних груп, а корупцію у сфері вищої освіти час нарешті остаточно подолати. Низькі зарплати вчителів залишаються однією з найпекучіших проблем для освітян. Починаючи з цього навчального року, середня зарплата працівників освіти зросте з 1460 грн. до 1891 грн. А сільським учителям уже з першого вересня посадові оклади збільшили на 20%. До речі, держава заохочуватиме і майбутніх наставників школярів: стипендія студентів педагогічних вузів буде більшою на 10% у порівнянні з їхніми колегами з інших навчальних закладів.

Початок свята призначено на одинадцяту, однак о 8.30 Олександр Миколайович Кудрейко вже у своєму кабінеті. Він сьомий рік обіймає посаду директора цієї школи на Подолі, але каже, що цього разу прийшов на роботу з особливим настроєм. Адже понад чотири роки школа «квартирувала» на базі інших освітніх закладів, а вчорашній першовересень зустріла в розкішному новому приміщенні. Будівельні роботи тривали два роки, і нині світлі просторі класи виблискують як нова копійка, а за нові парти сядуть 272 учні.

Часто буває так: ніби всього у людини в достатку — і здоров’я, і робота улюблена, і коханням Бог не обділив, а все їй якось не так. Вічні нарікання, постійна невдоволеність і незбагненна втома від життя. Така людина навіть найпереконанішого оптиміста засмутить своїм мінором. А іншого — трапляється — безжальна доля стисне в лещатах, що стороннім поглядом навіть розумієш: вижити в такій ситуації вкрай нелегко, а у відповідь не почуєш жодної скарги і бажання коритись прикрим обставинам. Зустріч із такими оптимістами «наперекір усьому» додає життєвої снаги і вселяє віру в те, що будь–які перешкоди можна здолати і випробування пережити. Про це подумалося під час знайомства з родиною Денисових із села Торчиця Ставищенського району на Київщині. Чоловік і дружина — інваліди, але їхньої сили духу вистачає на те, щоб підтримати і допомогти іншим, вести власну справу, виховувати дітей і радіти кожному прожитому дню, дякуючи Богу за підтримку. Тож і не дивно, що до їхньої оселі завжди радо тягнуться односельці, їх поважають і потайки не перестають щиро дивуватись незламності і життєвій витримці цих людей.

Будівельний бум, який охопив Україну впродовж останніх кількох років, виявляється, має суттєві проблеми. Фахівці ринку праці констатують: сьогодні в Україні відчутний гострий брак кваліфікованих кадрів робочих і будівельних спеціальностей. Знайти висококваліфікованого токаря, газозварювальника чи муляра нині стає надзавданням, першокласний будівельник — одна з найбільш затребуваних і високотехнологічних професій. Тому нерідко перед тим, як розгорнути будівельний майданчик, виконроби з майстрами буквально падають з ніг у пошуках дефіцитних спеціалістів.

Відгукнутися на лихо, що спіткало жителів західних регіонів, вирішили й зірки української естради. Буквально за кілька днів було знято кліп на пісню «Повінь», який закликатиме людей допомогти потерпілим від стихії. «Повінь» — так називається твір, музику й слова до якого створив лідер гурту «Скрябін» Андрій Кузьменко (Кузьма). Моторошні кадри хроніки наслідків повені у кліпі чергуються з інформацією про те, як можна допомогти потерпілим.

У вищих навчальних закладах завершується оприлюднення списків осіб, рекомендованих до вступу. За перебігом цьогорічної вступної кампанії вперше стежила коаліція дванадцяти неурядових організацій у рамках національного проекту «Громадське спостереження за вступною кампанією 2008». Він здійснюється у 30 ВНЗ, що мають статуси державних і національних, у 14 регіонах країни. Серед учасників моніторингу — «Школа рівних можливостей» (Київ), «Технології оптимального розвитку особистості» (Кіровоград), «Комітет виборців України» (Дрогобич), Житомирський центр молодіжних ініціатив, Білоцерківська молодіжна організація «Ліга», громадська мережа «Опора», «Нова генерація» (Херсон), «Педагоги за мир» (Бердянськ), «Альянс» (Донецьк), «Товариство Лева» (Львів).

16 років поспіль КиєвоМогилянська академія проводила внутрішнє тестування вступників, що завжди було запорукою об’єктивного оцінювання знань. Завдяки йому НаУКМА має рейтинг чесного закладу, куди неможливо вступити за хабар.

Ця точка на карті України унікальна не тільки в географічному сенсі: вузька і довга смуга суші, що з’єднує місто Генічеськ із Кримським півостровом. Переважну більшість відпочинкового сезону на Арабатській стрілці світить сонце. З одного боку — тепле море, з іншого — озеро Сиваш, багате природними лікувальними грязями. Врахуйте чисті піщані береги, що простяглися на понад 100 кілометрів, де є шанс знайти куточок для усамітнення, навіть попри те, що відпочивальників тут завжди багато.

На перший погляд — звичайна сільська школа. Не з тих, що за протекцією Президента будують до принагідних дат, а скромна двоповерхівка, зведена 50 років тому. Проте Красилівський навчально–виховний комплекс — особливий заклад не лише в масштабах Ставищанського району. Тут учні не просто здобувають базову середню освіту, а й вчаться водити трактори та автомобілі, а по закінченню школи отримують водійські посвідчення державного зразка. 80 відсотків випускників стають студентами вищих навчальних закладів, і багато з них стажуються за кордоном. На території школи — єдина діюча в районі теплиця, на пришкільних ділянках діти самі вирощують городину для їдальні, а після уроків у комп’ютерних класах заходять в інтернет. Тепер директор сільської школи мріє про басейн.

Згідно з офіційною статистикою, за останні п’ятнадцять років в Україні зроблено понад 10 мільйонів абортів. Неофіційні ж дані значно страшніші — більш як 30 мільйонів ненароджених життів через штучно перервані вагітності. Цей показник перевищує кількість українців, які загинули у Другій світовій війні та під час Голодомору.