Смерть ректора Ужгородського національного університету Володимира Сливки вразила бувале в бувальцях Закарпаття. З цього шоку, схоже, область не скоро зможе вибратися. Адже пішов із життя один iз найавторитетніших та найвпливовіших закарпатців. Пішов так трагічно і загадково, як ще ніхто на Закарпатті не вмирав з людей його рівня і становища.
Не встигла звістка облетіти минулого тижня область, як прокурор видав уже «крилату» фразу: «Так, ніж у серці, але говорити про вбивство підстав нема». Але хто повірить нашим правоохоронцям після мукачівських подій? Чим гучніше вони рапортують про самогубство, тим більше народ їм не вірить.

В Ужгороді відбулася презентація унікальної книжки «Злочин», яка побачила світ в Австралії. Це збірник матеріалів про всі ті злочини, які довелося пережити українському народові протягом ХХ століття (упорядник — Петро Кардаш). У книжці вміщено 250 фотографій, які не можуть не вражати задокументованістю різних звірств.

«Християнська віра, якщо вона не закінчується на обряді, а переноситься до щоденного життя, є великим даром, — каже єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії Мілан Шашик. — Мені приємно сьогодні бачити молодих людей, з якими ми займалися в підпіллі у часи комуністичного нагляду і котрі вже давно стали дорослими. Абсолютна більшість iз них успішні в житті, мають гарні сімї. Дехто — і семеро дітей. Вони живуть як християни і виховують своїх дітей як християн. І це найбільша радість для мене».
На Закарпатті Мілан Шашик працює недовго: з січня минулого року. За короткий час владика Мілан зумів внести новий струмінь у життя закарпатських греко-католиків. Церква почала стрімко розвиватися, а її образ почав набувати нових, європейських, рис. Було завершене будівництво богословської академії, тепер семінаристи можуть жити в нормальних умовах, мають ширші обрії для духовного й інтелектуального розвитку. Повернулися до семінарії закарпатці, які навчалися в Галичині — кількість семінаристів зросла майже втричі. Висвятили 17 священиків, відкрили десять нових церков.

Як не дивно, за свою тисячолітню історію Ужгород мав усього декілька книжок про себе. На жаль, усі вони були або заідеологізовані, або ж подавали історію міста над Ужем як романтичну казку. Не дивно, що навіть у туристичних довідниках траплялися сотні фактичних помилок. Тому презентація книжки «Ужгород відомий і невідомий» одного з найцікавіших закарпатських істориків Йосипа Кобаля стала подією номер один у культурному житті Закарпаття. Цікаво, що книжку видало львівське видавництво «Світ» у серії «Міста України». Попередня книжка з цієї серії — «Вулицями стародавнього Львова» — стала справжнім бестселером, уже розпродується її друге видання.

Цієї неділі в Мукачеві відбудуться повторні вибори міського голови. Як відомо, викликані вони указом Президента, яким той, явно «на численні прохання» глави АП Віктора Медведчука, змістив законно обраного мера Василя Петьовку, а замість нього виконуючим обов'язки призначив члена СДПУ(о), представника есдеківської обладміністрації Опачка. З того часу все, що робила закарпатська влада в Мукачеві, освячувалося ім'ям указу.

Наприкінці березня виповнилося півтора року з часу призначення Івана Різака головою Закарпатської обласної держадміністрації. Ніби невеликий час. Але в новітній історії Закарпаття період правління Різака буде виділений окремо — ніколи ще область за роки незалежності не зазнавала такої брутальності. «Різаківщина» стала синонімом усього того, чого ми хочемо позбутися ще з радянських часів.

Те, про що давно говорили в кулуарах, сталося. Після київських репресій проти опозиційної журналістики настала черга і місцевих. Не дивно, що Закарпаття стало одним із перших регіонів, де почалися утиски вільного слова, адже при владі тут перебуває СДПУ(о).

На сьогодні в Україні залишилися дві філателістичні крамниці — в Києві та в Ужгороді. Але нещодавно ужгородська влада вирішила виставити магазин «Філателія» на аукціон. Це викликало протести не тільки серед тих, хто цікавиться марками, а й серед громадськості. На захист спеціалізованої крамниці виступили обласне Управління культури, поштовики. Почався збір підписів за збереження останнього прихистку цього, колись найпопулярнішого, хобі на просторах Радянського Союзу. Адже приміщення обласного товариства філателістів було відібрано владою ще раніше. Невдовзі колекціонери змушені будуть збиратися на вулиці.

Ще в 1992 році уряд України прийняв рішення про створення унікальної науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією». По суті, це мав бути мартиролог усіх жертв тоталітарних режимів, які пронеслися Україною у ХХ столітті. За задумом, на кожну область припадало по одному тому, який міг вийти і кількома книжками. Протягом усіх цих років велася копітка робота в архівах. Першими до її завершення наблизилися закарпатці.

Закарпатська громадськість стежить за конфліктом, який розпалився між Ужгородською дитячою школою мистецтв та міською й обласною владами. Директор школи Євген Ясінський виявився «неугодним» правлячій СДПУ(о), бо очолював обласну організацію опозиційної Української республіканської партії «Собор». На захист свого директора виступив колектив школи, який вимагає скасувати рішення про його звільнення. Сам Євген Ясінський подав позов до суду, який призначено на 9 лютого.