Випробування Мукачевим

16.04.2004

      Цієї неділі в Мукачеві відбудуться повторні вибори міського голови. Як відомо, викликані вони указом Президента, яким той, явно «на численні прохання» глави АП Віктора Медведчука, змістив законно обраного мера Василя Петьовку, а замість нього виконуючим обов'язки призначив члена СДПУ(о), представника есдеківської обладміністрації Опачка. З того часу все, що робила закарпатська влада в Мукачеві, освячувалося ім'ям указу.

      Виносять в Мукачеві сміття — «на виконання указу Президента», розправляються з неугодними чи проводять ранок у дитсадку — все «на виконання указу». Газета «Новини Закарпаття» навіть спеціальну регулярну рубрику завела — «За рядком президентського указу». Таке враження, що життя на Закарпатті зупинилося б, якби не президентський перст, тицьнутий в Мукачеве.

      Але післязавтра місто над Латорицею має обрати собі нового, будемо сподіватися — законного — господаря, тож настав час підбити підсумки одіозного указу, виданого 25 грудня, — «Про заходи щодо забезпечення конституційних прав громадян та нормалізації життєдіяльності Мукачева».

      Як видно з назви, Леоніда Кучму турбували дві речі: порушення конституційних прав громадян і складна політична ситуація в місті. Настільки турбувала, що він пішов на безпрецедентне перевищення своїх повноважень, порушення Конституції і навіть на осуд цивілізованого світу. Однак майже 4-місячне виконання даного припису показало, що порушення конституційних прав громадян набрало в Мукачевi тотального характеру, а політична ситуація в місті загострилася до неможливого. Так за що ж боролися, Леоніде Даниловичу?

      У президентському указі читаємо: «Порушено конституційний принцип, згідно з яким судові рішення є обов'язковими для виконання на всій території України». Але що маємо натомість? Нова територільна виборча комісія, яку очолює есдек, уже тижнями не виконує судові рішення! Куди ж дивитися гарант, який виступає нібито поборником конституційних принципів?

      Читаємо далі: «Обмежено право громадян обирати і бути обраним...» І знову це зауваження Президента після оголошення нових виборів виконано з точністю до навпаки. «Нашоукраїнця» Василя Петьовку, який переміг у минулій виборчій кампанії, тервиборчком так і не зареєстрував кандидатом у мери. Більше того, не виконано рішення суду про видачу йому причини відмови.

      Далі в указі йдеться: «У місті склалася надзвичайно складна суспільно-політична ситуація, що характеризується постійним протистоянням і конфронтацією різних політичних сил». Як у воду Президент дивився! Тільки ситуація така склалася не до президентського розпорядження, а після. Це красномовно підтверджують дані соціологів. Абсолютна більшість мукачівців після трьох місяців дії указу Президента оцінює ситуацію в місті як напружену і критичну. Баламутом, виходить, — чи то з ініціативи Медведчука, чи власним розумом — виступив сам Кучма.

      Ще один цитований рядок: «Сприяти виборчим комісіям у здійсненні ними своїх повноважень». Отут нова влада постаралася — так постаралася. Всі виборчі комісії, які діяли в місті на момент підписання указу, були розпущені. Своєрідне трактування слова «сприяти», чи не так?

      Ужити заходів щодо всебічного сприяння жителям міста, політичним партіям, іншим об'єднанням громадян, їх місцевим осередкам, колективам підприємств, установ і організацій у реалізації їх права при проведенні виборів мукачівського міського голови». І знову вийшла неув'язка у Президента. Замість цивілізованого передвиборчого змагання у Мукачеві панує односторонній рух за кандидата СДПУ(о). А ті «колективи підприємств, установ і організацій», які хочуть зустрітися з іншими кандидатами, підлягають репресіям. Один з останніх прикладів — зірвана зустріч «нашоукраїнця» Віктора Балоги з виборцями у Будинку русинів. Так що ніякої «реалізації права жителів міста при проведенні виборів мукачівського міського голови» після указу Президента і близько не спостерігається.

      Як чистої води демагогія нині сприймається й зимове інтерв'ю голови облдержадміністрації, секретаря обкому СДПУ(о) Івана Різака, в якому він зізнався, що був ініціатором зміщення законної влади в Мукачеві. «Найближчим часом ми доведемо: Мукачів може і має право на краще життя, життя незаполітизоване», — казав Різак. Після цих слів у Мукачеві хіба що прибиральниць не перевіряють на лояльність до Соціал-демократичної партії (об'єднаної)! А число звільнених нелояльних керівних кадрів скоро вже вимірюватиметься сотнями. Ось вам і обіцяне «незаполітизоване» життя!

      «Головне, щоб у людей зник страх у душі», — знову Різак. Та такого залякування і цькування, яке нині переживає Мукачів, місто, де переворот відбувався за спинами озброєних спецназівців, у своїй новітній історії ще не знало. Досить навести слова київського тележурналіста Володимира Ар'єва, який ще з жодної гарячої точки не повертався додому з думкою: «Слава Богу, живий». Окрім Мукачева під президентським правлінням, де сподвижники Медведчука перешкоджали його спробам зробити сюжет для «5-го каналу». Та це ще квіточки, бо фільм «Закрита зона» вчора на «5-му» таки вийшов, а популярний мукачівський телеканал «М-Студіо» та радіостанція, що симпатизують «Нашій Україні», після силового закриття так і не повертаються в ефір.

      Ще одна смачна цитата від Різака: «Нічого надзвичайного в Мукачеві не відбувалося і не відбувається». Тільки незрозуміло, чому Мукачів не сходить зі стрічок повідомлень всеукраїнських і міжнародних ЗМІ? Чому 80-тисячному містечку присвячують свої резолюції Парламентська Асамблея Ради Європи та Держдепартамент США, не кажучи вже про комітети Верховної Ради України? Чому сюди приїздять іноземні дипломати?

      Варто наголосили, що цього вівторка місто відвідали перші секретарі посольств Німеччини, Швеції та Норвегії, які ознайомилися з ситуацією довкола виборів міського голови. Вони зустрічалися з територіальною виборчою комісією, міською владою, журналістами і головними кандидатами на посаду мера — Віктором Балогою та есдеком Ернестом Нусером, котрий невдало опонував у минулому році й Петьовці. На підсумковій прес-конференції дипломати зазначили, що представляють не тільки свої країни, а й усю робочу групу, яка слідкуватиме за перебігом президентських виборів в Україні і куди входять з десяток країн, у тому числі США і Канада. Гості зазначили, що ситуація довкола мукачівських виборів доволі заплутана, але вони зробили свої висновки. Занепокоєння дипломатів викликали три речі: неясності довкола виборчих комісій, обмеження мукачівців у доступі до інформації та нереєстрація опозиційних кандидатів.

      До речі, щодо статусу виборчкому. Апеляційний суд Закарпатської області 6 квітня повторно постановив визнати легітимність діяльності старих територіальних та дільничних виборчих комісій з виборів міського голови Мукачева. Таким чином, діяльність нових, «проесдеківських», виборчих комісій у Мукачевi не є законною, повідомив інтернет-ресурс «Гаряча лінія», що відслідковує проведення цих виборів.

      А головний висновок західних дипломатів полягає в тому, що мукачівські вибори — це іспит для української демократії і важливий етап у житті всієї України. Це фактично рання стадія президентських виборів, що мають пройти восени. У цьому і вся сіль: древнє містечко над Латорицею стало полігоном, де на перемозі затялися дві непримиренні сили — популярна тут «Наша Україна», яка з Віктором Ющенком є фаворитом й президентських перегонів, та СДПУ(о) — партія Віктора Медведчука, головного «кризового менеджера» країни, який у разі другої поспіль поразки (після провалу конституційної реформи) ладен буде ледь не руки на себе накласти. Адже цей регіон есдеки вважають своєю вотчиною. Вони, хоч і мають на Закарпатті мінімальну підтримку, контролюють і обласну, і районні влади, лише Мукачеве протягом довгого часу залишається непідкореним.

      В інтерв'ю газеті «Без цензури» голова «мукачівської» комісії Верховної Ради України Юрій Оробець підтвердив, що в цьому закарпатському райцентрі «відпрацьовуються майбутні президентські вибори», і зазначив, що сицилійська мафія «відпочиває» в порівнянні з мукачівською. «Нашоукраїнець» звинуватив кандидата Ернеста Нусера в тому, що на перших виборах «його команда платила по 20 гривень за голос виборця, що доведено в суді». «Діями [представників есдеківської сторони] керує швагро (чоловік сестри дружини) Віктора Медведчука — Іван Чубірко. Це місцевий кримінальний авторитет, який ходить в оточенні бритоголових. Він мені особисто погрожував, і в мене його погрози записані на відеоплівку... Я бачив, як наприкінці грудня відбулося всенародне віче, а під Aдміністрацією влада виставила кримінальні угруповання бритоголових. Вони намагалися вчинити бійку, щоб за фактом хапати людей. Я був між цими двома сторонами. Власне, бритоголовими керував заступник начальника міліції області на прізвище Русин, який є кумом Чубірка», — констатує голова тимчасової слідчої комісії ВР, висновкам якої ніяк не дає ходу парламентська більшість. Оробець повідомив, що готує доповідь для Верховної Ради з приводу ситуації в Мукачеві, а найближчим часом зустрінеться з Головою Верховного Суду України.

      До речі, про суд можна буде ще раз згадати й після дня виборів — за оцінками експертів, у ході виборчої кампанії в Мукачеві допущено вже стільки кричущих порушень та зловживань, що будь-яка сторона в разі програшу матиме підстави позивати про визнання результатів виборів недійсними. Хоча якщо переможе «нашоукраїнець», вийде, що есдеки скаржитимуться на власний «безмір».

 

ПІДТРИМКА

      Лідери блоків «Наша Україна» — Віктор Ющенко та БЮТі — Юлія Тимошенко звернулися до мешканців Мукачева із закликом підтримати на виборах міського голови 18 квітня кандидата від «Нашої України», народного депутата Віктора Балогу, котрий свого часу вже був мером міста. «Він проявив себе не лише професіоналом, а й щирим патріотом Закарпаття та свого рідного Мукачева. Саме завдяки Балозі місто стало візиткою Закарпаття, справжнім європейським центром. Для нього турботи людей завжди були на першому плані. Тому ми переконані, що Віктор Балога повинен продовжити розпочату ним у 1998 році справу — покращити життя мукачівців, — ідеться у відозві Ющенка й Тимошенко. — Ми, лідери двох опозиційних політичних сил України, просимо мукачівців відкинути все буденне й другорядне і, незалежно від політичних уподобань, конфесійної приналежності та національності, прийти 18 квітня на вибори міського голови та віддати свій голос за нашого колегу і справжнього народного мера. Голос кожного мукачівця за Віктора Балогу буде передвісником нашої спільної перемоги на президентських виборах».

  • Львовом — з колядою

    Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>

  • Ірина Геращенко: ЄС налаштований на асоціацію завдяки «війні» з Росією

    Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>

  • Віра Ульянченко: Обласна влада ні на кого не тисне і ні перед ким не плазує

    Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
    Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
    І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>

  • В'ячеслав КИРИЛЕНКО: Ми змогли повернути довiру людей

    «В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
    Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>

  • Андрій Шкіль: Регіони — «діти» слухняні. Але нерозумні

    Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>

  • Замiсть авантюр та полiтичної хитростi демонструйте власне бачення розквiту країни

    Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>