Про Степана Бандеру — одного з найвпливовіших керівників українського національно–визвольного руху ХХ століття — написано чимало і всілякого. Його образ, люто заквецяний брудом радянської пропаганди, в останнє десятиліття «просвітлів» стараннями сучасних українських дослідників. Отже, той, хто серйозно цікавиться роллю цієї легендарної особистості у вітчизняній історії, знайде достатньо неупереджених публікацій, аби відповісти на запитання, ким же насправді був Степан Бандера: ідеологом націоналістичних бандформувань чи героєм нації?

Мабуть, якби на Слобожанщині не існувало Бугаївки, то всюдисущі журналісти придумали б село з такою назвою. Адже в рік Бика (Вола, Корови) сюжет будь–якого есе вимагає чогось подібного. Однак якщо глянути на карту області, то, виявляється, і вигадувати нічого не треба. Бо ось вона, справжня Бугаївка: красується на мальовничих пагорбах за 120 кілометрів від Харкова та 50 кілометрів від Ізюма. І хоча вона заховалася від людського ока на узбіччі цивілізаційних шляхів, проте село відоме на всю Україну не лише бугаями гороскопної статури, а й самобутньою історією й цікавими людьми.

Ті, хто цієї осені дивився телевізійне шоу «Танцюю для тебе» на каналі «1+1», погодяться, що пара Мар’яни Гординської та Олега Лісогора вирізнялася особливою експресією й енергетикою. Навчитися танцювати 26–річна Мар’яна мріяла з дитинства, однак не тільки нагода освоїти професійні «па» привела її в цей проект. За перемогу жінка змагалася заради мрії свого коханого. 27–річний Олег Колпаков, який сам пересувається на візку, хоче відкрити майстерню реабілітаційного обладнання для інвалідів–візочників. На її облаштування потрібні чималі кошти, і аби реалізувати ідею, Мар’яна сподівалася виграти головний приз конкурсу. На майданчику Гординська працювала натхненно і до самовиснаження, попри травми (під час одного виступу вона зламала собі ребро), з партнером дійшла до фіналу. Щоправда, у результаті пара Гординська—Лісогор виборола «бронзу» — Мар’яна отримала чек на 25 тисяч гривень від телеканалу, 20 тисяч гривень від Національної асамблеї інвалідів і двотижневу путівку до Єгипту для себе і коханого. Майстерню, про яку мріє Олег, голова Національної асамблеї інвалідів Валерій Сушкевич запропонував відкрити на базі Національного паралімпійського центру, розташованого на березі Чорного моря неподалік Євпаторії — саме там живуть і працюють Мар’яна з Олегом.
Ми зустрілися в Києві, де молода пара брала участь у різноманітних заходах з нагоди Міжнародного дня інвалідів. Як і в більшості з нас, їхнє життя позначене цейтнотом. Олег Колпаков, заступник голови Керченської організації інвалідів й інструктор з активної реабілітації людей з обмеженими фізичними можливостями, — у постійних роз’їздах між Керчю і Євпаторією. Мар’яна, крім роботи реабілітолога, з ранку до ночі — у клопотах навколо майстерні. Два дні в столиці у моїх співрозмовників були розписані по годинах. Отож «віконце» для розмови з «УМ» довелося викроїти дорогою з Українського дому до готелю. Дивовижно гармонійні, з прекрасним почуттям гумору, ці молоді люди випромінюють оптимізм і щирість. Олег Колпаков — корінний кримчанин, Мар’яна — колишня львів’янка. Свою російську Олег щедро «посипає» українськими словами і львівськими жартами. Через травму шийних хребців в Олега не працюють пальці рук і деякі м’язи. Але поруч із ними не виникає відчуття, ніби хтось тут у «нерівних умовах». І тоді, коли Мар’яна допомагає Олегу заїхати в автобус, і коли годує його з ложечки — ти бачиш тільки чисте почуття, яке поєднало їх кілька років тому...

Кожен Новий рік у Ніни Дробиш із села Мошни Черкаського району плавно перетікає в інше свято — день народження. А 1 січ­ня 2009 року Ніна Яківна відсвяткує 70–річний ювілей. Ще два тижні тому, аби відчувати святковий настрій, жінка прикрасила в своїй оселі екзотичну «ялинку». Цілком можливо, що Ніна Яківна може претендувати на ексклюзив у масштабах України. Адже у ролі святкового деревця вже багато років у неї... домашній кактус. Точніше — аж два. Ці рослини, як для хатніх вазонів, сягнули гігантських розмірів. Одному велетню минуло вже 34 роки, заввишки він — півтора метра. А його сусід, хоч і молодший на сім років, вимахав до 2,3 метра.

Австралійська топ­модель Елль Макферсон, як і її колеги по подіуму з легендарної когорти топ­моделей початку 1990х — Сінді Кроуфорд, Клаудія Шиффер, Лінда Євангеліста, дасть фору будьякій із нинішніх «вішалок»манекенниць. У свої 44 мати двох дітей, якій віддавна дали прізвисько Body («Тіло»), виглядає років на 15 молодшою і перебуває у чудовій фізичній формі. А все завдяки спорту, без якого Елль не мислить свого життя.

Модна й оригінальна сумка — мрія чи не кожної жінки. Прагнучи вдовольнити інтереси вибагливих клієнток, дизайнери цих аксесуарів уже чого тільки не вигадують: є сумочки розміром із долоню й валізу, у формі автомобіля і м’яких іграшок, вартістю з трикімнатну квартиру в центрі Києва і портретом голої дружини президента Франції...

Наприкінці кожного року ЗМІ рябіють пророцтвами на рік наступний. Легкодухий читач чи глядач проковтує все, не згадуючи, а чи справдилися подібні пророцтва, виголошені рік тому. Але скептики з довгою пам’яттю таки трапляються. Так, товариство наукових досліджень паранормальних явищ із німецького міста Россдорф, що у федеральній землі Гессен, провело аналіз 165 пророцтв і передбачень відомих німецьких віщунів та подібних публікацій у провідних ЗМІ, які були зроблені рік тому на 2008 рік. Загальний висновок: переважна більшість прогнозів не справдилася

Що таке спокійна, врівноважена і повністю збалансована українська сім’я?
Це коли чоловік отримує зарплату в доларах, а дружина — в євро.

Одна з найменших в Україні за площею Тернопільська область зібрала на своїй території велику кількість духовних святинь та місць, куди з благоговінням поспішають сотні тисяч віруючих з усіх куточків країни і навіть зарубіжжя. Далеко за межами регіону відомі, зокрема, його Почаївська лавра, Зарваницький духовний центр, численні стародавні храми та інші святині. Туристичні маршрути давно прокладено майже до всіх святинь, але зовсім нещодавно з’явилася ідея облаштувати новий, не зовсім звичайний, який би об’єднав місцезнаходження основних чудотворних ікон краю — Почаївської, Зарваницької, Тернопільської, Теребовлянської та Буцнівської. І якщо дві перші, приміром, добре відомі, то історія двох останніх може стати відкриттям для багатьох.

Зайшовши на офіційний веб­сайт «Укрзалізниці» (www.uz.gov.uа), можна отримати довідку щодо наявності вільних місць у поїздах, вартості проїзду та оформити бронь­замовлення в системі «е­Квиток». Система повинна врахувати всі побажання клієнта буквально до деталей (з урахуванням типу вагону, місця — нижнє, верхнє чи бокове). Оплатити таку послугу через інтернет можуть лише зарезервовані користувачі платіжною карткою Національної системи масових електронних платежів (потрібен картрідер. — Авт.) або міжнародною платіжною карткою VISA, MasterCard, VISA Elektron чи Maestro. Бронювання одного квитка коштує 20 гривень.