Україна — не Киргизія. Але щоб наблизитися до Європи, їй треба «дещо зробити»

Україна — не Киргизія. Але щоб наблизитися до Європи, їй треба «дещо зробити»

— Чи створено спеціальну комісію, яка вивчатиме результати тендеру з приватизації «Гути Ченстохової»? Коли буде названо остаточного переможця тендеру?

— Формально представник Міністерства держмайна отримав завдання до кінця місяця вести переговори з фірмою LNM (індійсько-нідерландський концерн, основний конкурент Індустріального Союзу Донбасу в тендері на приватизацію польського металургійного комбінату «Гута Ченстохова». — Авт.). Якщо ці переговори закінчаться позитивно, то, зрозуміло, переможцем і стане LNM, якщо негативно — то міністр держмайна мусить вирішувати, що робити далі. Представники Індустріального союзу Донбасу, які були недавно у Варшаві, мали свої застереження до процедури проведення тендеру і представили їх публічно. Ми ставимося до цих застережень дуже серйозно, їх передано і президентові Польщі, і прем'єр-міністрові.

Сергій Шолох: Мене мали закрити в камері і «готувати» до серйозної розмови

Сергій Шолох: Мене мали закрити в камері і «готувати» до серйозної розмови

Після того, як стараннями влади радіо «Континент» нарешті замовкло (спроби заткнути рота маленькій, але гордій радіостанції противники «розгулу демократії» чинили вже не раз), українські слухачі фактично втратили можливість слухати на FM-хвилях «ворожі» голоси — «Свободу», Бі-Бі-Сі, «Німецьку хвилю» тощо. А директор багатостраждального радіо Сергій Шолох тепер змушений переховуватися від переслідувань за кордоном. Бо, як з'ясувалося, перед припиненням трансляції «Континенту» пан Шолох відмовився перейти на інших бік барикад... Про погрози, які спонукали його залишити Україну, Сергій детально розповів в інтерв'ю «УМ», надісланому електронною поштою.

Слухання тиші

Слухання тиші

Одним влучним пострілом було вбито всіх «зайців»: «пристави» з Укрчастотнагляду зняли 20-кілограмовий передавач — і замовкли в Україні Бі-Бі-Сі, «Німецька хвиля» «Польське радіо», «Голос Америки», «Громадське радіо», а також вигнана з ефіру «Довіри» «Свобода», яка планувала знайти прихисток на хвилях радіо «Континент». «Ворожим голосам» слід було б «розкладати яйця в різні кошики», але річ у тім, що в цій країні, окрім «Континенту», ніхто не хотів їх брати. Після останніх подій на радіо «Континент» уже остаточно стало зрозуміло: надавати медійний притулок західним голосам і вільним радіо не тільки небажано, а й небезпечно для здоров'я. Директор «Континенту» Сергій Шолох рятується від політичних переслідувань за кордоном в одній з європейських країн.
Третьому березня 2004 року, коли зо два десятки чоловіків з Укрчастотнагляду та дюжина міліціонерів прийшли на радіо «Континент» і, не пред'явивши жодного судового вердикту, вилучили передавач, передували зовсім невеселі детективні події.

«Гута Ченстохова»: грози, погрози, прогнози

Реакція офіційного Києва на некрасиве відсторонення поляками Індустріального союзу Донбасу від приватизації металургійного комбінату «Гута Ченстохова» таки змусила Варшаву задуматися. Так, за повідомленням впливової «Газети Виборчої», польський прем'єр Лєшек Міллер у понедiлок звернувся до міністра держмайна Збігнєва Канєвського з проханням представити всю інформацію щодо процедури приватизації «Гути», аби переконатися, чи справді все відбувалося згідно з правилами. Спонукою до такого вищого «держконтролю» стала суботня телефонна розмова українського та польського прем'єр-мінiстрів, яка відбулася з ініціативи Віктора Януковича і суть та тональність якої неважко уявити. Українці потужно образилися, причому не тільки донецькі українці.

Під тином у Валентина

Під тином у Валентина

Мільйонами несправжніх сердець лежить день Святого Валентина на базарних рундуках. Серця порцелянові, глазуровані, дерев'яні, серця турецькі і китайські, серця на обгортковому папері, якщо не встигають продатися, — переходять у наступний рік без знижок. Бо назавтра вони нікому не знадобляться і за безцінь. Непродані ж серця-тістечка зачерствіють, серця-повітряні кульки пов'януть, наче з них щойно витекла любов. Діяльність серцепродажної індустрії коротка, як життя метелика.

Рибкінські котлети по-київськи

Рибкінські котлети по-київськи

Це російська народна казка про рибалку і Рибкіна. Вочевидь — про гебістського рибалку і нещасного Рибкіна. Солідний політик з незаплямованою репутацією, екс-спікер Державної думи, екс-керівник Ради національної безпеки, провідник партії «Ліберальна Росія», найпомітніший серед конкурентів Путіна на президентській забіговій доріжці, Іван Рибкін за п'ять днів перетворився на нещасливу особистість. Він повернувся з Києва неспокійним, засмиканим, у сонцезахисних окулярах, які не дуже пасували до похмурої московської ночі, і повідомив, що, ймовірно, зніме свою кандидатуру з виборчих перегонів. В одночасся політична кар'єра Рибкіна зазнала фіаско, сімейний затишок тріснув, психічне здоров'я похитнулося. Телевізори з особливою лукавинкою показали роздратовану Альбіну Рибкіну, яка вирішила не зустрічати чоловіка в аеропорту «Шереметьєво-1», проголосивши в адресу свого «пілігріма»: «Бідна Росія, якщо нею намагаються керувати такі люди!». Пані Альбіні було не до чеховських алегорій, за якими, коли тобі зрадив чоловік, дякуй Богові, що він зрадив тобі, а не Отечеству, зрештою, ображена жінка, напевно, й не спробувала з'ясувати, в якій ролі її залишив чоловік — Медеї чи Пенелопи.

Шашлик, смажений на рукописах,

Шашлик, смажений на рукописах,

Ті два шампури з шашликами були далекими від ідеалів «Книги про здорову та смачну їжу», хоч власники видавництва «Зелений пес» — брати Капранови — й готували їх не з зеленої собачатини, а з непоганої на вигляд телятини. Сумніваюся, що урядовці, яким призначався цей харч на пам'ять про письменницький спротив запровадженню ПДВ на українську книжку, поласували смаженею, позаяк їм напевно-таки доповіли, що готувався шашлик над палаючою автомобільною шиною, яку приперли вчора вранці під Кабмін зачинщики акції «Рукописи горять» і встановили на барбекюшниці. Чорний гумовий димище був, можливо, найефектнішим результатом літературно-громадського перформенсу — завдяки вітрові з Дніпра він тягнувся густим смогом прямісінько у вікна сірої урядової будівлі.

«Папо», купуйте ялинку

Цінна інформація для тих, хто ще не викинув ялинку: новий рік починається. Рік Польщі в Україні. Стартує він аж 30 березня виступом Хенріка Гурецького з Національним оркестром із Катовіц. Найіменитішими слухачами стануть обидва президенти — Леонід Кучма та Олександр Кваснєвський. Щоправда, остаточно невідомо, де пролунають урочисті акорди (українська сторона ще донедавна порівнювала, почім оренда Опери і Національної філармонії і де б його зручніше заощадити бюджетну гривню), але, схоже, що таки не в Палаці «Україна», з громаддя якого ледь вивітрився аромат «Калінкі-малінкі» від закритого Року Росії.

«Кияни, я скоро знов до вас приїду»

«Кияни, я скоро знов до вас приїду»

За першими офіційними візитами нового президента визначаються пріоритети нової зовнішньої політики держави. Інавгурований 25 січня президент Грузії Михайло Саакашвілі зараз у Страсбурзі — в місті, яке має честь бути притулком для Парламентської Асамблеї Ради Європи і яке французи, що мешкають у цих краях, називають «серцем об'єднаної Європи» (там починається засідання ПАРЄ). Наступні візити наймолодшого в Європі керівника держави вже розплановано — Вашингтон, куди, згідно з попередніми домовленостями, Саакашвілі полетить 25 лютого; на черзі після столиці США — Москва.

Українці без оселедця

Українці без оселедця

Ні, Азовське море у нас ще є. Але умовно. Начебто є. Підписаний Президентом Кучмою договір про співробітництво з росіянами у використанні Азовського моря і Керченської протоки залишив Україні надто мало прав на подальше споживання всіх «дарів моря». У короткій грі, яку провели позавчора у Керчі президенти України та Росії, Кучма ходив траєкторією краба: він, власне, відмовився від позиції, яку українська дипломатія стійко витримувала впродовж 12 років, тобто, простіше кажучи, Кучма порачкував. Документ, основні тези якого продубльовано і в підписаній того ж дня спільній заяві президентів України та Росії, перекреслює весь дотеперішній український стоїцизм у боротьбі за державний кордон в Азові та Керченській протоці.