Учора міліція продовжувала «шманати» тих, хто так чи інакше пов’язаний з діяльністю націонал–патріотів. «Відхрестившись» напередодні, що затримання членів ВО «Тризуб» ім. Степана Бандери напряму пов’язане з подіями навколо вибуху монумента Сталіну в Запоріжжі, люди у погонах продовжують допитувати прихильників правої ідеї. Так, столичні правоохоронці провели обшук у помешканні блогера і журналістки Олени Білозерської, відомої тим, що бере участь майже у всіх громадянських акціях і є прихильницею націонал–патріотів.

Різдвяної ночі у храмі Петра і Февронії, спорудженому замість підірваного влітку Свято–Покровського собору, відбулася перша Божественна літургія. Попри те, що температура у приміщенні була майже нульовою, мирян прийшло багато: інтерес підігрівала «спека» навколо холодного храму. А ще — можливість долучитися після богослужіння до заздалегідь анонсованого ярмарку, який відбувся за участі спонсорів і з благословення архієпископа Запорізького і Мелітопольського Луки. Настоятель нового храму архієрей Олег (Семенчук) запросив присутніх поласувати святковими напоями і їствами, а також стати власниками ікон і виробів майстрів народного промислу.

Учора в місцевому суді Жовтневого району Запоріжжя мало відбутися попереднє слухання кримінальної справи, фігуранти якої — троє звинувачуваних у підриві Свято–Покровського собору. Як з’ясувала «УМ» у відомстві на Гоголя, 149, засідання тривало кілька хвилин. Цього суду вистачило, аби задовольнити клопотання сторони захисту: без участі звинувачуваних, яких вчора не було доправлено, процес не розпочинати.

Історики, політичні діячі й активісти громадських організацій Києва, Полтави, Черкас, Дніпропетровська, Вінниці, Чернігова, Запоріжжя й інших міст відвідали легендарний острів, аби обмінятися думками у форматі наукової конференції «Гетьман Петро Конашевич–Сагайдачний в історії України», повідомляє управління у справах преси та інформації Запорізької облдержадміністрації. Зібрання фахівців у музеї історії Запорозького козацтва зініціювали Український інститут національної пам’яті, Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського та Інститут історії НАНУ.

З інтервалом у три доби в Запоріжжі скоїли дві спроби знищення пам’ятника радянському диктатору, що встановлений біля входу до офісу обласного осередку Компартії. І якщо після першого нападу націоналістів Сталіну повернули відрізану голову, то після другого, що стався за півгодини до настання Нового року, статуя з силуміну (сплав алімінію і кремнію) відновленню не підлягає. Однак наразі не відомо, кому належить авторство вибуху, якому аплодують мільйони антисталіністів по всій Україні та за її межами.

Позавчора о 16.50 черговий Жовтневого райвідділу міліції Запоріжжя зафіксував повідомлення, що на території обкому КПУ (вулиця Горького) пошкодили бюст Сталіна — ідол комуністичних ностальгіянтів залишився без голови. Правоохоронці зреагували напрочуд оперативно, і на місці за якусь мить працювала слідчо–оперативна група. З огляду, вочевидь, на присутність народного депутата Олексія Бабуріна, який «рвал і мєтал» з приводу того, як таке могло трапитися на очах постійної охорони кількаповерхового офісу та ще й за височезним парканом, яким обкомівські однопартійці нардепа відгородилися від решти світу.

Жахлива сутичка між дев’ятирічними дітьми сталася у школі села Біленьке Запорізького району. Під час перерви між уроками один iз пацанів вибив iз рук однокласника мобільний телефон. Той розбився, і розлючений власник «мобільника» накинувся на свого кривдника з кулаками. Забіяк розняли, і Сашкові, який отримав травму голови, дали пігулку чи дві. Полегшало, і школяр пішов додому.

У Бердянську, в мікрорайоні Ліски, за ініціативи та фінансової підтримки депутата міськради Анатолія Гупала з’явився постамент «Лісовцям, які загинули у морській стихії». Встановлено його на березі Азовського моря. У такий спосіб увічнено пам’ять про десятки рибалок, котрі з наміром прогодувати у скрутний час свої сім’ї виходили на промисел навіть за несприятливих для цього погодних умов. Ризик не виправдовувався надто часто. Отож пам’ятник має нагадувати про вірогідність фатального фінішу всім живим полювальникам за живими ресурсами моря — навіть браконьєрам.

В історії Запоріжжя може настати «новий стиль» — у тому сенсі, що рано чи пізно на державному рівні буде визнано низку обставин, котрі засвідчують іншу дату заснування міста (в усіх енциклопедіях вказано 1770 рік, коли будівничі фортеці на Дніпрі заснували Олександрійський форштадт–поселення).

Земляну фортецю, споруджену орієнтовно в 1735—1737 роках, знайшли активісти громадської організації «Нова археологічна школа». Її керівник Олег Тубольцев акцентує, що майже нічого не довелося розкопувати: наштовхнулися, трішки заглибившись у ґрунт, — і почали дивуватися. Тому, передовсім, що «дитя» війни двох імперій, Османської та Російської, уціліло майже повністю. Хоча знахідці — щонайменше 270 років.