Зірка Голлівуду Сара Джессіка Паркер — класична жертва синдрому однієї ролі. «Секс у великому місті» в її кар’єрі став трампліном в успішне професійне майбутнє, протягом якого актрисі довелося у кожному наступному фільмі доводити, що Керрі Бредшоу з культового серіалу — це не єдиний і не останній яскравий образ в її активі, і що Сара Джессіка Паркер у житті й на екрані — це дві дуже різні жінки. І ось нарешті струнка шатенка дочекалася ролі, яка максимально перегукується з її особистою реальністю.

Музей мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків відкрив першу посмертну виставку полотен Давида Шостака, заслуженого художника України, представника київської школи другої половини ХХ — початку ХХІ ст. Експозиція «обіймає» останні 15 років творчості живописця. Решту картин, що зберігаються у колекціях багатьох українських музеїв, демонструє слайд–фільм. «Цей проект — виняток із наших виставкових традицій, адже зазвичай ми віддаємо почесне право представляти вітчизняних художників колегам з інших музеїв. Проте волею долі сталося так, що наш музей і Давид Шостак взаємопов’язані. Експозиція — це висловлення захоплення й шани його творчості», — зазначає науковий співробітник музею Ганна Рудик.

У книгарні «Є» відбулася презентація нового дитячого історичного роману Володимира Рутківського «Сині Води», спільного проекту видавництв «Темпора» й «Прудкий Равлик». Трилогія про джур подарувала авторові любов юних читачів, минулорічну перемогу в книжковому рейтингу iнтернет–порталу «ЛітАкцент», а також нове «ім’я» — «полководець козацьких слів» — від друга по перу Петра Осадчука. Письменник знову робить ставку на історичну тему й повертає двологією до битви 1362 року на річці Сині Води. «У своїй творчості Володимир Рутківський відчув любов до сенсу. Це, мабуть, найголовніше для письменника, який доносить своє слово до інших», — зазначає організатор зустрічі й редактор «ЛітАкценту» Володимир Панченко.

На Рівненщині, в урочищі Гурби, де у 1944 році відбувся один iз найбільших боїв між військами НКВС та УПА, завершилося будівництво криївки. Ініціював створення підземного укриття в цьому історичному місці та профінансував його будівництво народний депутат від «Нашої України» Віктор Матчук. Як вiн сам розповів, будівництво криївки розпочали цьогоріч після вшанування загиблих під Гурбами, яке традиційно відбувається на третій день після Великодня — саме тоді 67 років тому стався бій між УПА та НКВС. «Ми відшукали креслення реальних криївок УПА тих часів і за ними збудували це укриття», — каже Віктор Матчук.

Минулого тижня у Володимирі–Волинському відбулося перепоховання жертв масових розстрілів часів Другої світової війни. Їхнi останки знайшли під час археологічних робіт на валах староруського городища. Прах 367 осіб перевезено на Федорівське кладовище, де й захоронено за участю священиків різних конфесій.

Україномовний мешканець Миколаєва Анатолій Ільченко передав звернення до голови Львівської облдержадміністрації Михайла Цимбалюка, в якому просить надати йому статус біженця і політичний притулок у Львівській області. Він заявляє, що в рідному місті йому жити небезпечно, адже його там називають «нацистом» і «бандерівцем» та постійно погрожують.

Чотири місяці 34–річна Світлана М. жила з трирічною дитиною на міському кладовищі, ховаючись від соціальних працівників, які прийняли рішення про позбавлення її батьківських прав. Випадкові перехожі побачили жінку, яка спала на кладовищі серед могил, а поруч iз нею плакав безпорадний хлопчик. Люди викликали «швидку допомогу», оскільки подумали, що жінці стало зле й вона втратила свідомість. Проте прибулі на місце події медики швидко встановили, що Світлана — у стані важкого алкогольного сп’яніння, а дитина плаче від голоду і холоду.

Цієї неділі на травертиновій скелі поблизу Свято–Онуфріївського храму у селі Рукомиш Бучацького району Тернопільської області з’явився незвичайний білосніжний барельєф під назвою «Палаючий повстанець». Про відзначені і благословенні Господом тамтешні місця з духовними й природними дивами «УМ» уже розповідала своїм читачам. Як і про трагічну історію одного з мешканців Рукомиша, бійця Української повстанської армії Юрія Михайлецького, який, переховуючись від помсти радянської влади, облаштував у скельній печері криївку і був змушений прожити там аж двадцять (!) років. А після того, як недоброзичливці його все–таки видали, він, щоб не здаватися, спалив себе живцем у кам’яній схованці.

На території нинішнього Нікопольського краю свого часу розташовувалося відразу п’ять із восьми Запорозьких січей — Томаківська, Базавлуцька, Микитинська, Чортомлицька та Нова. Відтоді води спливло чимало — як у переносному розумінні, так і в прямому. Адже рукотворне Каховське море, що нині, швидше, нагадує брудну калюжу, затопило навіть місце розташування цих січей. Отож повернути історію назад нікому не спадало на думку.

«Оскароносна» кінозірка Хіларі Свонк збагнула, що зробила велику помилку, коли погодилася на вигідну пропозицію очільника Чечні Рамзана Кадирова і прилетіла в Грозний привітати його з днем народження. Нагадаємо, 5 жовтня, в День міста, Кадиров із великою помпою відзначав своє 35–річчя. Окрім численних російських зірок, проспівати дифірамби наймолодшому з глав суб’єктів Російської Федерації приїхали кілька знаменитостей світового масштабу: двічі «оскароносиця» Хіларі Свонк, голлівудський «бойовик» Жан–Клод ван Дамм та скрипалька Ванесса Мей. За їхньої участі відбулося урочисте відкриття комплексу хмарочосів «Грозний–Сіті», Республіканської клінічної лікарні та відреставрованого проспекту ім. Ахмада Кадирова.