«Мультивізи» для прокурорів

«Мультивізи» для прокурорів

Судовий процес у справі екс–глави МВС Юрія Луценка відбувається прискореними темпами: якщо вчора вранці Феміда приступила до вивчення 16–го тому кримінальної справи, то станом на 16.00 судді досліджували вже 21–й том. Загалом матеріали справи екс–міністра налічують 50 томів. Адвокат опозицiонера Ігор Фомін прогнозує, що за таких темпів Печерський райсуд Києва винесе вирок протягом двох тижнів.

Поки господаря немає вдома

Учора правоохоронці провели обшуки у двох квартирах голови харківської обласної організації партії «Батьківщина», колишнього «губернатора» Арсена Авакова. Самого господаря, звісно ж, не застали, адже пан Аваков ще два місяці тому виїхав до однієї з європейських країн. Нагадаємо, на початку 2012 року прокуратура Харківщини порушила кримінальну справу за фактом незаконного відчуження в 2009 році земельних ділянок посадовцями облдержадміністрації, а минулого тижня, за підозрою в тих самих діях, справу порушили вже проти конкретної особи — Авакова, який керував адміністрацією у 2005—2010 роках.

Обама похвалив — чого іще бажати?

Обама похвалив — чого іще бажати?

Грузія та США почали переговори про створення зони вільної торгівлі. Про це повідомив президент Грузії Михаїл Саакашвілі після зустрічі з американським колегою Бараком Обамою у Білому домі. За словами Саакашвілі, за результатами цих переговорів його країна «по суті, отримала все, чого бажала». На підсумковому брифінгу Обама обмовився, похваливши за процес формування інститутів Росію, проте одразу виправився, що мав на увазі Грузію. Обама також назвав Грузію прикладом демократичності та прозорості для багатьох країн і заявив, що США «вітають ту модель демократії і прозорості, яку грузини встановили не тільки у себе в країні, а й у регіоні в цілому». «Ми сподіваємося, що при збереженні прогресу в наступні кілька років безліч інших країн повірять: якщо Грузія змогла провести такі перетворення, то й вони зможуть», — зауважив американський президент.

НАТО кладе зуби на полицю

Через фінансові проблеми США та європейські держави, що входять до НАТО, змушені скорочувати витрати на армію. Наслідком таких кроків є загальне послаблення обороноздатності Північноатлантичного Альянсу, повідомляє близька до урядових кіл США газета «Вашингтон пост». За інформацією видання, лише армію США буде скорочено на 100 тисяч військовослужбовців — передусім за рахунок сухопутних військ та морської піхоти. Це наслідок планового зменшення спрямованих на озброєння видатків iз бюджету США — на 487 млрд. доларів упродовж наступних 10 років.

Тиша на гальорці!

Як і передбачалося, неформальний саміт глав держав Європейського Союзу, який відбувся позавчора у Брюсселі, завершився домовленістю про підписання плану більш жорсткої бюджетної дисципліни. Свої «автографи» під так званим фіскальним, або Бюджетним пактом, погодилися поставити 25 із 27 країн–членів ЄС. Велика Британія заздалегідь заявила, що не підпише цей документ. А Чехія вже напередодні саміту попередила, що не погодиться на підписання без схвалення парламенту, який навряд чи ухвалить таке рішення з огляду на розкол у правлячій коаліції.

Сайт iз музикою — зброя терориста

Президент США Барак Обама позавчора провів в інтернеті відеочат з американськими користувачами всесвітньої мережі. Популярний відеопортал YouTube, який організував чат, упродовж місяця отримав близько 240 тисяч запитань до глави Білого дому. Більшість із них стосувалася не проблем безробіття, заборгованості чи виборчої кампанії: Обаму «допитували» про скандальний антипіратський законопроект SOPA та долю 23–річного британського студента Річарда О’Двайєра, випадок із яким набув у США великого розголосу.

Біохімія — на щодень

Біохімія — на щодень

Високий рейтинг Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника серед українських вишів (за останньою версією, створеною Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського на основі найбільшої наукометричної бази даних Scopus, — 12–те місце) значною мірою забезпечила молода, проте вже добре знана в науковому світі тутешня кафедра біохімії та біотехнології. Її десять років тому створив, повернувшись у рідні краї після «освоєння» Москви та Криму, доктор біологічних наук, професор Володимир Лущак. Короткого відрізку часу виявилося достатньо, аби провідні дослідницькі центри світу та престижні наукові видання зацікавилися працями прикарпатських біохіміків. Більше того, їх вшанували своєю присутністю і виступили з лекціями такі світила цієї галузі науки, як лауреати Нобелівської премії, професори Берт Сакман й Ервін Негер.