Вінсент Мун — режисер­кочівник. У його рюкзаку є лише камера та речі першої необхідності. Уже три роки він мандрує світом і знімає документальні фільми про автентичну музику місцевих народів. Сам Вінсент родом із Франції. У Парижі він вивчав фотографію і режисуру та знімав документальні фільми з сучасними музикантами для відомого музичного проекту Take­Away Show. У 2009 році за стрічку про японську музикантку Кадзукі Томокава Мун отримав нагороду на Копенгагенському міжнародному фестивалі документального кіно. У 2011­му Вінсент розпочав новий проект під назвою Petites Plan?tes (Маленька планета), у якому зосередився на дослідженні природи звуку та прадавньої музики. Режисер уже встиг попрацювати в Аргентині, Чилі, Єгипті, Камбоджі, Ефіопії, Японії, Новій Зеландії, Бразилії, Ісландії. Особливістю його роботи є те, що Вінсент знімає своє кіно, не залучаючи жодних коштів, лише завдяки підтримці друзів з усього світу. В Україну режисер завітав на запрошення організаторів фестивалю короткометражного кіно Wiz­Art, що тривав із 26 по 29 липня. Мун увійшов до складу журі фестивалю, проте, крім суддівської роботи, уже встиг дещо відзняти в Україні, а також провести майстер­клас у Львові та Києві на тему «номадичного кіно». «УМ» поспілкувалася з режисером перед його від’їздом до Одеси.

Креативний директор будинку моди «Шанель», зірковий дизайнер Карл Лагерфельд має принаймні одну велику слабкість: свою кицю Принцесу Шупетт, яку називають найвпливовішою кицькою модного світу. На честь улюблениці Лагерфельд навіть назвав сумку зі своєї нової колекції. У Шупетт є власний iPad (і вона вміє ним користуватися!) та мікроблог у «Твіттері», де її «зафоловили» вже майже 15 тисяч користувачів. У її розпорядженні — три власні покоївки (дві вдень і одна вночі), які щодня записують кожен її крок у спеціальний щоденник. Будь–якої миті Лагерфельд готовий послати за Шупетт приватний літак — якщо, скажімо, він поїхав кудись на показ за межі Франції й скучив за своєю кішечкою. Снідають і вечеряють вони за одним столом (принцеси, зрозуміло, з підлоги не їдять).

Любовна непостійність моряків — річ відома. Здавалося б, чого вимагати від флотського капітана, якщо він не буває вдома по півроку, а то й більше? А ось у Військово–морських силах США одного невірного чоловіка вигнали за це з роботи.

Ізраїль звернувся в ООН із проханням включити шахи в програму Олімпіад. Бо на Олімпійських іграх у Лондоні євреї залишилися без медалей.

Минуло півтора місяця після завершення в Україні і Польщі фінальної частини чемпіонату Європи з футболу. Протягом липня українцям втовкмачували, що «чемпіонати минають — досягнення залишаються». Складалося враження, що турнір провела лише партія влади (зокрема, Віктор Янукович, Микола Азаров та Борис Колесников), при цьому про нашого спільного партнера в організації чемпіонату — Польщу — було чути мало. Через місяць почалася Олімпіада у Лондоні, за нею — передвиборча кампанія в Україні, і про Євро–2012 в Україні якось почали забувати. Але не в Польщі. Тут упевнені, що нові термінали аеропортів, готелі та швидкісні поїзди «Інтерсіті» не будуть порожніми. Адже поляки вже розпочинають нову рекламну кампанію країни під гаслом «Повернися, ти не бачив усього». Як Польща планує використати позитивний імідж, отриманий завдяки Євро, журналіст «УМ» дізнався під час нещодавньої поїздки до цієї країни, організованої для представників українських ЗМІ Польською туристичною організацією.

Прикладом оновленої Грузії, як на думку автора цих рядків, є не контраверсійний Батумі, не ефектні урбаністичні конструкції, що конкурують із традиційними сванськими вежами у Местії, не засилля скляних урядових будівель у Тбілісі й Кутаїсі, що мають символізувати відкритість та прозорість влади, а скромний — порівняно із вищеперерахованими об’єктами — маєток у Цинандалі. Тут не бравують відомими іменами європейських архітекторів, не тиражують політичні месиджі, але кожна деталь в оновленому домі–музеї Александра Чавчавадзе говорить про кропітку роботу реставраторів й небайдужість влади до національної культурної спадщини.

Минулого року молодий канадський актор Філіпп Ландрі написав п’єсу про Україну, і її поставив невеличкий театр в Оттаві. Назва спектаклю — «Retour a Prypiat» («Повернення до Прип’яті»). Дія відбувається у 1991–му, через п’ять років після чорнобильської катастрофи.

За сюжетом, у Прип’яті, в закинутому будинку, живе Володя, колишній ліквідатор–«чорнобилець». День у день він ходить по спорожнілих хатах і збирає старі фотографії. У його уяві світлини перетворюються на живих людей, яких він сприймає як родичів. Це триває, поки не приходить господар квартири — Василь. Катастрофа розбила його життя: дитина народилася мертвою, молода дружина загинула. Він не здатний це перейти — і вирішує нарешті повернутися додому. Серед Володиних «родичів» Василь бачить фотографію дружини...

П’єсу написано реалістично й динамічно, вона справді бере за душу. На останній сцені ледь не плачеш.

Із переїздом до Києва авторка цього роману остаточно відійшла від «народного сюрреалізму», яким були сповненні всі попередні збірки її прикарпатських оповідань, заповзявшись розробляти урбаністичну тему вже у новій жанровій якості. Роман «Біографія випадкового чуда» Тані Малярчук — це новомодна проза з–під пера наївної оповідачки, яка вперто дотримується кінематографічного образу Амелі.

Учора відвідувачів усіх місцевих і апеляційних судів України зупиняли невідомі й пропонували заповнити анонімну анкету на Феміду. Серед шести запитань — в яких умовах люди перебувають у суді, якою є якість i доступність інформації, ефективність організації суду, а також чи є суд упередженим або навпаки — незалежним. Опитували, в першу чергу, пересічних громадян, а не лише суддів та інших учасників процесу — прокурорів, адвокатів тощо, як це було раніше.

Позавчора Апеляційний суд Одеської області підтримав пропозицію Генпрокуратури щодо екстрадиції до Росії Адама Осмаєва — головного фігуранта в кримінальній справі за фактом підготовки замахів на президента РФ Володимира Путіна і президента Чечні Рамзана Кадирова. Аргументи адвокатів чеченця Феміда визнала недостатніми. Мотивувальну частину такого рішення суд оголосив учора.