«Повернися, ти не бачив усього»

16.08.2012
«Повернися, ти не бачив усього»

Польські трансформери, що рекламували Євро-2012, нині «на пенсії» у парку Юрського періоду в Балтові.

Минуло півтора місяця після завершення в Україні і Польщі фінальної частини чемпіонату Європи з футболу. Протягом липня українцям втовкмачували, що «чемпіонати минають — досягнення залишаються». Складалося враження, що турнір провела лише партія влади (зокрема, Віктор Янукович, Микола Азаров та Борис Колесников), при цьому про нашого спільного партнера в організації чемпіонату — Польщу — було чути мало. Через місяць почалася Олімпіада у Лондоні, за нею — передвиборча кампанія в Україні, і про Євро–2012 в Україні якось почали забувати. Але не в Польщі. Тут упевнені, що нові термінали аеропортів, готелі та швидкісні поїзди «Інтерсіті» не будуть порожніми. Адже поляки вже розпочинають нову рекламну кампанію країни під гаслом «Повернися, ти не бачив усього». Як Польща планує використати позитивний імідж, отриманий завдяки Євро, журналіст «УМ» дізнався під час нещодавньої поїздки до цієї країни, організованої для представників українських ЗМІ Польською туристичною організацією.

 

Українські сувеніри та порцелянова Юлія

Наш бус мчить автошляхами Свєнтокшиського воєводства, яке не приймало чемпіонат, але футбольне свято відчуло сповна. Адже територіально воно знаходиться між Вроцлавом та Варшавою, тож автобуси з вболівальниками місцеві мешканці не лише бачили, а й намагалися заробити на них. Щоправда, фанатів, окрім пива та футбольної символіки, мало що цікавило, скаржаться поляки.

І тут бажання поляків заробити мало чим відрізняються від подібних комерційних сподівань українців. За даними Польської палати торгівлі, більшість представників роздрібної торгівлі розчаровані результатами продажу під час Євро, адже тоді зросли лише продажі закусок (на 80%) та пива (на 50%).

Хоча «УМ» зустрічала і людей, які навіть на великій відстані від міст–організаторів зуміли таки непогано заробити. Біля старого замку Кшижтопур в Уїзді нашу групу покликала продавець сувенірів (браслети, брелоки та статуетки рицарів із напівдорогоцінного каміння). Почувши українську мову, пані Галина одразу зазначила, що сама вона з Коломиї, але вдруге вийшла заміж за поляка, тож тепер у них сімейний бізнес: чоловік робить сувеніри, а вона їх продає.

«Коли був груповий відбір, то тут, біля руїн замку Осолінських, зупинялися автобуси з російськими фанатами, багато польських фанів було, зустрічалися й наші, українці, — каже пані Галина. — Вони добре купували сувеніри за кілька злотих, тож наші продажі тоді десь утричі зросли!».

А от у відомому в Польщі живому музеї порцеляни у Чмельові похвалитися прибутками від турніру не можуть. Хоча дуже на них сподівалися й навіть виготовили на продаж композицію зі статуеток польського і українського гравців. Утім УЄФА не надало права на виготовлення такої «футбольної порцеляни», тож продати вдалося лише кілька порцелянових м’ячів із написом «Гол!», але без символіки Євро. Купили їх свої ж, польські фанати, які не лінувалися заїжджати до відомих їм туристичних осередків на шляху до Вроцлава.

«Євро — для тих, кому треба напитися і подудіти, а наша продукція — для справжніх поціновувачів мистецтва», — гордо кажуть нині на фабриці–музеї.

До речі, серед виробів музею впадають в око дорогі порцелянові статуетки «Юлія» зі знайомою косою на голові. Одна з них біла і коштує 1400 злотих, інша — чорна і вартує вже 2400! «У вас цю особу сприймають по–різному, — пояснюють працівники музею порцеляни. — Хтось вважає, що вона чистіша за агнця, тож біла статуетка для них. А хтось стверджує, що в неї дуже темне минуле, — чорна «Юлія» саме для них».

Іграшки та п’яні бійки вже стали історією

Інший підхід до заробітку під час Євро–2012 продемонстрували у відомому Парку юрського періоду у Балтові. «Ми й не розраховували на іноземних фанів, тому вирішили заробити на своїх, польських, — кажуть підприємливі менеджери юрапарку. — Оформили право на облаштування фан–зони у наших кафе, де неподалік опудал динозаврів у повний зріст можна покуштувати смажену форель та випити кухоль пива. Під час матчів до нас з’їжджалися вболівальники ледь не з усіх навколишніх містечок. Заробили непогано!».

В юрапарку знайшли собі місце й анімаційні герої (вироблені у стилі трансформерів), за допомогою яких Поль­ща рекламувала проведення футбольного свята в сусідній Німеччині ще рік тому. Великі іграшки, пофарбовані переважно у національні червоно–білі кольори, нині переїхали з Берліна до Балтова і після Євро «вийшли на пенсію» поруч із дитячими атракціонами.

Про те, що євротурнір уже став історією, нагадує і музей іграшок і розваг у Кєльце. Своє місце тут знайшли як іграшки Славко і Славек, так і футбольний м’яч «Танго 12». А ще — шалики і прапорці з символікою обох країн, дудки та інша футбольна атрибутика.

Директор представництва Польської туристичної організації у Києві Влодзімєж Щурек уже після повернення в Україну в коментарі «УМ» зазначив, що і до, і під час, і після Євро–2012 вони рекламували не турнір і комерційно зацікавлену УЄФА, а лише Польщу. «За даними соцопитувань, 92% іноземних уболівальників готові порекомендувати друзям Польщу як привабливу туристичну країну і майже 80% обіцяють повернутися сюди знову, — каже пан Щурек. — Звісно, ми очікуємо, що за підсумками цього року кількість туристів, які відвідали Польщу, може бути навіть меншою, ніж у році минулому. Чому? Бо багато людей відмовилися від поїздки у рік Євро через великі ціни на готелі, п’яний галас навколо стадіонів та бійки фанатів на вулицях. Але вже в наступному році їхня кількість зросте, у тому числі і внаслідок «барселонського ефекту».

«Барселонський ефект»

Під ним розуміють економічний імпульс, який отримують міста–господарі та країни в цілому після великих міжнародних спортивних заходів. На думку пана Щурека, в України навіть більші шанси на спрацювання «барселонського ефекту», ніж у Польщі. Бо «про Україну ніхто майже нічого раніше не знав». З іншого боку, у Польщі є інші переваги для європейського туриста як у країни–члена ЄС. Не випадково під час турніру нашого сусіда як країну розміщення обрали 13 національних збірних із 16.

Тим більше що про отримання зиску від Євро вже після Євро в Україні ніхто нібито не думає. Усе пущено на само­плив: приїдуть, то й добре. Зовсім по–іншому налаштовані у Польщі: якщо напередодні турніру Польська туристична організація рекламувала свою країну під гаслом «Відчуй себе запрошеним», то нині планує запустити нову промоцію під гаслом «Повернися, ти не бачив усього», яка триватиме до середини 2013 року. Польщу рекламуватимуть на телебаченні, в інтернеті та на зовнішніх носіях у країнах Європи.

«Мало користі від півмільйона вболівальників, які лише п’ють пиво і не купують сувенірів, не відвідують музеїв тощо, — зазначає пан Щурек. — Але вони можуть повернутися з сім’ями в інший час і за інших обставин. Ще й друзям порадять поїхати».

Загалом у Польщі звітують про чотири роки підготовки, сотні структур, задіяних в організації чемпіонату, 96 мільярдів злотих, витрачених на інфраструктуру і 72 мільйони — на рекламу. Поляки дуже задоволені такими інвестиціями, бо впевнені: все пішло на користь країні, суспільству і туристичну перспективу. Адже країну відвідали 600 тисяч уболівальники зі 110 країн світу (менш ніж очікувалося), які ви­тратили 215 млн. євро (більше від попередніх прогнозів). У майбутньому Польща розраховує на півмільйона нових туристів щорічно.

 

ДОВІДКА «УМ»

Згідно з даними, раніше озвученими віце–прем’єр–міністром — міністром інфраструктури Борисом Колесниковим, на організацію Євро–2012 в Україні було витрачено близько 5 мільярдів доларів, а повернулося в казну близько 1 мільярда доларів. До України нібито приїхало 1,8 мільйона осіб (рахували всіх іноземців, які перетнули кордон, у тому числі й тих, які їхали на море, а не на футбол). При цьому на матчі було продано 700 тисяч квитків. Уряд України не прогнозував, за який термін окупляться витрати, нічого не відомо і про бажання влади продовжити промоцію країни після турніру.

  • Дорогами Маямі

    Сконцентрувавши найбільше міжнародних банків та облаштувавши у своєму порту базу для найбiльших круїзних лайнерів світу, воно справляє враження пістрявого космопорту, в якому комфортно почуваються представники найнесподіваніших етносів і націй. >>

  • Острів скарбів

    ...Шрі-Ланка з’являється під крилом літака зненацька і нагадує згори зелений листок, що загубився серед смарагдово-синіх вод Індійського океану. Більша частина острова вкрита густими тропічними лісами, помережаними звивистими лініями численних ланкійських рік. >>

  • У надрах Оптимістичної

    На Поділлі серед природних феноменів більш відомі Дністровський каньйон та Подільські Товтри, які, за результатами iнтернет-опитування, потрапили до семи чудес природи України. Адже вони доступні погляду кожного. А про занурений у вічну темряву світ подільського карсту, масштаби якого важко піддаються уяві і який тільки частково відкрив свої таємниці, знає обмежене коло осіб. >>

  • Мандри без візи

    Якщо є бажання пізнавати щось нове, відсутність закордонного паспорта і кругленької суми не перепона. Святковим дивом може стати подорож в Україні. І необов’язково їхати у розрекламовані Львів, Чернівці, Ужгород чи Київ. Про нові маршрути і їх цікавинки розповiдають ведучі подорожніх рубрик на телеканалах Валерія Мікульська і Наталія Щука. >>

  • Для кого співають цикади

    Стереотипи — річ уперта: більшість вважає, що курортна Туреччина — то передусім Анталія. І весь прилеглий до неї південний регіон — Аланія, Кемер, Белек... Туди вітчизняні турфірми традиційно скеровують клієнтів, пропонуючи готелі на різні смаки, туди відправляють чартерні літаки. >>

  • Шляхом апостола Якова

    Ми йдемо по маршруту, прокладеному понад тисячоліття тому. На шляху — вимурувані з дикого каменю церкви, обнесені кріпосними стінами монастирі й замки феодалів, середньовічні притулки для пілігримів (альберге) і харчевні. А попереду, позаду — пілігрими, що йдуть в одному напрямку — до іспанського міста Сант-Яго де Компостела. >>