Виборча кампанія — це час, коли політичні партії йдуть до виборців зі своїми програмами, і люди мають визначатися, яка програма їм більше до душі. Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова 10—15 серпня провели всеукраїнське опитування і з’ясували, які саме програмні позиції визначають політичні симпатії наших виборців. Результати й висновки оприлюднили позавчора під час «круглого столу» із назвою «Вибори–2012: політичне структурування суспільства та перспективи багатопартійності в Україні».

Під час археологічних робіт у центрі Львова фахівці виявили справжні фундаменти Великої міської синагоги, зруйнованої у часи Другої світової війни. Фундаменти не збіглися з трасуванням (позначенням), що було на поверхні землі до розкопок. Також було знайдено кілька монет XVIII—XIX століття і дещо з кераміки.

У Могилевi–Подiльському, що на Вiнниччинi, на вулицi Київськiй, 24, відкрили меморіальну дошку–горельєф на честь редактора–фронтовика Івана Васильовича Гуменюка. Ім’я цієї людини тiсно пов’язане з могилiв–подiльською мiськрайонною газетою «Надднiстрянська правда», яку він очолював упродовж тридцяти рокiв (1953—1983) й де пiдготував плеяду прекрасних журналiстiв, дехто з них став ще й письменником. На навчання у столичний Нацiональний унiверситет iменi Т. Г. Шевченка Іван Гуменюк рекомендував багато талановитих випускникiв шкiл, якi потiм працювали в «Надднiстрянськiй правдi».

Позавчора у Страсбурзі стартувала осіння сесія Парламентської Асамблеї Ради Європи. Відкриваючи сесію, глава ПАРЄ Жан–Клод Міньйон закликав до «діалогу з російськими колегами та друзями»: «Я сподіваюся, що невдовзі у нас з’явиться інша можливість організувати обмін думками зі спікером Держ­думи Росії Сергієм Наришкіним, який, на жаль, скасував своє прибуття до Страсбурга» . Така особлива увага до Росії пояснюється тим, що на вчорашньому засіданні ПАРЄ мала розглянути перший за останні сім років звіт про виконання Росією її зобов’язань як члена Ради Європи. Але 27 вересня стало відомо, що Сергій Наришкін не прибуде до Страсбурга. Свою відмову від участі в осінній сесії спікер Держдуми мотивував тим, що у ПАРЄ, за його словами, працюють «русофобськи налаштовані депутати». Хоча вчора голова російської делегації в ПАРЄ (за відсутності Наришкіна) Олексій Пушков запевнив, що з різкістю проекту резолюції неприїзд спікера не пов’язаний, і взагалі, проект цей був внесений до порядку денного в останній момент, тож навіть обговорити його між собою росіяни не мали часу.

За останніми даними Європейського статистичного бюро, кількість безробітних у єврозоні сягнула рекордного рівня — понад 18 мільйонів, а в Євросоюзі загалом — 25,5 мільйона осіб. При цьому середній рівень безробіття у країнах, що послуговуються євро, становить 11,4%, а загалом у ЄС — 10,5%. Порівняно з показниками минулого року, рівень безробіття зріс у 20 країнах Євросоюзу, скоротився у шести країнах та залишився незмінним у Великій Британії. Найвище безробіття спостерігається серед молоді кількох європейських країн, уражених кризою. Зокрема, в Іспанії роботи не мають понад 25% працездатного населення, тоді як в Австрії — лише 4,5%. За даними Євростату, у найбільшій економіці ЄС — Німеччині — рівень безробіття становить 5,5%.

Святкування національного свята Китаю ознаменувалося трагедією. Пізно увечері 1 жовтня, коли вся країна відзначала День утворення КНР, біля острова Ламма у Гонконгу зіштовхнулися прогулянковий катер і пасажирський пором. За офіційними даними, загинуло щонайменше 37 людей. Як повідомляє Бі–Бі–Сі, затонулий катер, на якому перебували 121 пасажир і троє членів екіпажу, був орендований для гостей корпоративної вечірки та їхніх родин. Судно прямувало до місця проведення святкового феєрверку, коли в темряві напоролося на пором. 28 людей загинуло одразу, ще дев’ятеро згодом померли в лікарні. Загалом госпіталізовано понад півсотні осіб, багато з них потерпають від наслідків переохолодження. Усі загиблі й постраждалі перебували на катері, який після зіткнення майже одразу пішов під воду. Пором зазнав лише невеликих ушкоджень і самостійно повернувся в порт.

2 жовтня 1552 року після впертого штурму московити заволоділи Казанню. Як зазначає підручник «Історія Росії», нападники, «виконуючи царський наказ, не щадили казанців». А проте — повідомляє той самий підручник — «військові дії в країні тривали до 1557 р., казанські мурзи не хотіли здавати своїх позицій». Отакі вони були упертюхи, ті мурзи — власного щастя не розуміли в «Союзє нєрушимом», який вибудовував Іван Грозний. Невже комизилися, бо передчували, що через чотири з половиною століття Конституційний суд «демократичної» Росії вирішуватиме, якою абеткою їм, татарам, слід користуватися, і, всупереч аргументам татарських філологів, звісно ж, обере кирилицю?

Гурт «Кому вниз» — найсамобутніше і найяскравіше явище сучасної української сцени. Різка соціальна сатира, напружене драматичне звучання, гарячий клімат неприйняття суспільної фальші, помножені на громоподібний голос Андрія Середи, вигідно вирізняли команду з–поміж інших рок–гуртів. Знаменитий рок–маніфест «Суботів» на вірш Тараса Шевченка, покладений на музику Андрієм Середою, зустрічали стоячи так, ніби звучить національний гімн. «Суботів» став піснею–символом «Червоної Рути». Самобутність музичного саунду не була подарована згори — це був результат напруженої роботи музикантів. Вони не зрадили собі, не були конформістами навіть у найтяжчі для команди часи. Із самого початку Андрій відігравав роль головного генератора ідей.

Команда демонструє широкий спектр впливів — від хард–року до фольклорно–електронних та готично–індустріальних мотивів. Хлопці довели: українська класика і загалом українська тема органічно вписується в лади та форми модерного мистецтва. «Кому Вниз» виступає як репрезентатор національної культури найвищого виконавського рівня. Вони звучать по–різному, але завжди переконливо і потужно. Важливим є те, що вони ніколи не пристосовувалися до існуючої в шоу–бізнесі системи координат і завжди рухалися власним шляхом. Вони посідають унікальну нішу свідомих нон–конформістів, у якій ніхто не зміг втриматися такий тривалий час.

Манхеттенський кінофестиваль короткометражних фільмів відомий насамперед своєю величезною географією. На відміну від інших фестів, які мають чіткі локації, цей проект ось уже 15 років поспіль проходить паралельно на всіх континентах. Цього року тиждень манхеттенських короткометражок припав на кінець вересня — початок жовтня, в Україні картини з програми цього фесту будуть показані в Києві, Одесі, Харкові, Донецьку, Львові — всього 13 міст — щоправда, в обмеженому прокаті.

Юний школярик із чипсами й колою в руках, старшокласник — з цигаркою і пивом — така картина вже давно не дивує пересічних українців. А мала б! Вітчизняні лікарі наголошують: через нездоровий спосіб життя, неправильне харчування хворіє дедалі більше українських дітей. Понад мільйон малюків уже має гастроентерологічні хвороби, а харчова алергія, що цілком може перерости в алергічну астму, проявляється у кожної третьої дитини. Змінити сумну динаміку фахівці закликають усіх причетних: передовсім батьків, які мають замислитися над тим, чим годують дітей, лікарів, які мусять давати слушні поради пацієнтам. І державу, обов’язок якої — подбати про здоров’я майбутньої нації.