На фініші виборчих перегонів вочевидь для мобілізації патріотичного електорату спостерігалося пожвавлення довкола імен колишніх українських гетьманів та інших впливових провідників нації. Лише в Івано–Франківській області впродовж жовтня «забронзовіли» Іван Виговський, Пилип Орлик та ініціатор створення ОУН і її перший керівник Євген Коновалець.

Останнім із цієї авторитетної трійці на Прикарпатті вшанували гетьмана Пилипа Орлика, котрий уклав «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорізького» — найдемократичніший для свого часу правовий документ. Пам’ятний знак гетьману Орлику встановили в Івано–Франківську поруч із будинком, де мешкає старійшина вітчизняної історичної науки академік Володимир Грабовецький.

Цукровий діабет називають епідемією ХХІ століття. Щороку кількість хворих на нього зростає. У світі нині 300 мільйо­нів людей мають цю недугу, в Україні на ЦД хворіє 1 мільйон 256 тисяч — майже три відсотки населення. За даними ВОЗ, 70% смертності у світі провокують неінфекційні захворювання, до яких належать цукровий діабет, гіпертонічна хвороба й онкологія. Їх зростання, особливо в країнах Європи, змусило Всесвітню організацію охорони здоров’я прийняти програму боротьби з неінфекційними захворюваннями. Про це світова медична спільнота нагадає також завтра, 14 листопада, у Всесвітній день боротьби з діабетом. Які проблеми насамперед турбують хворих на цукровий діабет, як запобігти недузі і які особливості лікування захворювання, «УМ» розповів головний ендокринолог МОЗ України, головний лікар Київського міського клінічного ендокринологічного Центру, доктор медичних наук Микола Гульчій.

Українська мова втрачає позиції в освіті та книговиданні, але тримається в кінопрокаті. Такі висновки містить аналітичний огляд «Становище української мови в Україні в 2012 році», оприлюднений 9 листопада, в День української мови. Метою дослідження, яке проводив рух «Простір свободи» за сприяння інтернет–видання Texty.org.ua, було представити у цифрах і фактах, яким є реальне становище української мови в країні. Як відзначає керівник проекту Тарас Шамайда, «відсоток громадян, які визнають українську рідною мовою, з кожним роком зменшується, і цьому прислуговується державна політика». Порівняймо, закликає Шамайда, дані 2001 року і 2011–го: одинадцять років тому 67% громадян заявили, що спілкуються українською, а 29,6% назвали рідною російську мову; за даними ж 2011 року, українській надають перевагу 47% опитаних, російській — 37%, до того ж суттєво зросло число тих, хто воліє мати дві державні мови (таких 15%). Подібні висновки можна зробити з результатів досліджень, проведених авторитетним Центром ім. Разумкова, куди зателефонувала «УМ». За даними цієї організації, 53,3% мешканців України надають перевагу українській мові, а 44,5% — російській.

Попри те, що експерти боксу практично не сумнівалися в перемозі Володимира Кличка над Маріушем Вахом, думається, в душі практично кожного українського вболівальника царювало хвилювання за підсумковий результат. На жаль, так сталося, що за кілька тижнів до титульного бою свого підопічного помер наставник Кличка–молодшого Емануель Стюард, і факт відсутності в куту рингу головного натхненника Володиних перемог викликав певне занепокоєння. Чи зможе наш співвітчизник захистити свої пояси від зазіхань боксера, який на профі–ринзі ще не знав гіркоти поразок та має вищий зріст, ніж у чемпіона?

За всі роки незалежності наша хокейна збірна лише одного разу брала участь у зимових Олімпійських іграх — у 2002 році. За свідченням експертів, у Солт–Лейк–Сіті ми мали найсильнішу команду за всю історію вітчизняного хокею, відтак не дивно, що їй удалося кваліфікуватися на Олімпіаду й посісти там 10–те місце поміж 14 учасників. Тоді — вперше за багато років — під синьо–жовтим прапором грали наші найсильніші енхаелівці — Дмитро Христич, Руслан Федотенко, Олексій Понікаровський. І от Федот та Поні знову вільні від клопотів НХЛ, грають за «Донбас», і знову є підстави говорити, що майже всі наразі найсильніші українські майстри ключки зібралися в одній команді. Уперше в історії глядачі в київському Палаці спорту побачили на власні очі на льоду Понікаровського й Федотенка, та ще й у светрах із тризубами. Це був етап перекваліфікаційного турніру Олімпіади–2014. Свято вдалося на славу.

У неділю, 4 листопада, на телеканалі «1+1» вийшла у світ перша телепрограма, де юні співаки проходили сліпе прослуховування. Судді шоу Світлана Лобода, Тіна Кароль та Олег Скрипка не вибрали Ромчика, а коли повернулися і побачили його, були, м’яко кажучи, вражені.

Здавалося б, така звична річ — букет. Для більшості непосвячених — просто набір квітів, складених більш чи менш вишукано, життя якого таке недовговічне!.. Виставка «Букет: ХХ століття», що відкрилася в Сумському художньому музеї, змушує знайти в цій темі щось глибше й складніше.

Шоу виробника жіночої білизни «Вікторіяз сікрет» уже багато років поспіль є однією з найбільш очікуваних подій у світі шоу–бізнесу. Цілий сонм перших красунь світу (а в команду «янголів» «ВС» беруть тільки найкращих топ–моделей) у самій лише спідній білизні — таке побачиш не щодня.

Коли продавець у магазині запитує в мене: «Чи можу я вам чимось допомогти?», я люблю відповідати: «Можете. Грошима».

Тепер ще більше глядачів мають змогу побачити й власними кревними підтримати найсвіжішу роботу від творців «Матриці» та «Біжи, Лоло, біжи» — з 8 листопада авторський блокбастер «Хмарний атлас» (Cloud Atlas), вартістю 100 млн дол., в українському прокаті.