На місці язичницьких поховань і решток фундаментів Десятинної церкви у Києві, швидше за все, таки візьмуться будувати новий храм. І влада вже навіть не вдається до демонстративної відкритості у цьому питанні. Після того як конкурс проектів «музеєфікації та консервації» території, оголошений головою КМДА Поповим, спочатку здискредитував себе скандалом навколо лічильної комісії, а потім «нічиєю» двох взаємовиключних проектів, правляча верхівка вирішила йти іншим шляхом — через Верховну Раду.

Парламентська більшість відмовилася підтримувати законопроект «НУНС» про збереження об’єкта культурної спадщини «Місто Володимира — дитинець давнього Києва з фундаментами Десятинної церкви». А згодом «регіонал» Юрій Мірошниченко став усіляко заштовхувати в суспільну свідомість ідею, викладену у його законопроекті — «Про відродження унікального Символу православ’я — церкви Богородиці (Десятинної) в місті Києві». І це попри те, що проти такого «відродження» висловилися архітектори: і головний столичний — Сергій Целовальник, — і близька до Януковича Лариса Скорик, і археологи, що проводили останні розкопки, і громадськість, що виходить на «Марші захисників Києва». Їхня мотивація проста: не можна відбудувати храм, не маючи свідчень, які б давали повне уявлення про його вигляд (таких просто не збереглося). А найактивніше переконує в необхідності «відбудови» Десятинної для своїх служб всюдисущий Московський патріархат.

«УМ» ознайомилася із зареєстрованим проектом Юрія Мірошниченка та його останніми коментарями й поясненнями до нього, намагаючись знайти серед того раціональне зерно.

У столиці з катастрофічною швидкістю зникають пам’ятки архітектури: за десять років їх кількість скоротилася з 2042 до 1990. Такі дані оприлюднили на консультативній раді Головного управління охорони культурної спадщини при КМДА.

Голова Київської міськдержадміністрації Олександр Попов видав розпорядження, згідно з яким першу чергу реконструкції Андріївського узвозу мають завершити до 25 травня наступного року. Видатні люди http://www.persona21vek.com.ua/ соціальний проект

У березні Анатолія Голубченка, заступника голови КМДА з підготовки до Євро–2012, студенти мало не довели до сліз. У Будинку вчителя вдягнені «з голочки» студенти Лінгвістичного університету різними мовами говорили фразу «Ласкаво просимо в нашу сім’ю волонтерів».

У серці Києва, біля будинку на вулиці Грушевського, 4Б, постійно «тусить» строката молодь, носиться з будівельними матеріалами і лотками від яєць. На стінах дворика будинку, з якого ще у 80–х вiдселили людей, розписаних аерозольною фарбою, подекуди висять кольорові рамки (в одній — клаптик паперу з промовистим написом «Створюю свій світ»), фотографії, фрагменти скульптур, ще один напис — «Не сц.и, бо буде на Ютубі», «кислотно» розмальований велосипед…

«Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв» та посольство США ініціюють перейменування вулиці Танкової, що у Шевченківському районі столиці, на бульвар імені Ігоря Сікорського. До речі, саме на цій вулиці розташована земельна ділянка для дипломатичного посольства Сполучених Штатів.

Київська міськдержадміністрація доручила комунальному підприємству «Київський метрополітен» подбати про технічні та інвестиційні можливості для запровадження Wi–Fi доступу до інтернету в столичній підземці.

Улітку 2009 року його спробували вбити — на вхідних дверях квартири директора київської ДЮСШ №7 встановили розтяжку з гранатою Ф1. Вибух таки стався, але Віталій Володимирович вижив, отримавши опіки першого ступеня та сотню осколків, які так і лишилися в ногах — нижче колін чоловік не відчуває кінцівок. Тоді обійшлося без ампутації, але екс–директор каже, що в перспективі її таки доведеться робити.

До того були погрози телефоном. Перед цим — відмова «співпрацювати» з районним управлінням освіти. Трохи раніше — «відкат» цього управління на будівництві туалету за 180 тисяч гривень на території школи, спроба змінити спосіб фінансування. А на самому початку — бажання колишнього голови Шевченківського району Віктора Пилипишина звести на базі ДЮСШ парк розваг, із чим директор принципово не погоджувався.

Тепер попри те, що екс–голова району перебуває на підписці про невиїзд, у Києві змінилася влада, Віталій Сальніков залишається так само безробітним (звільнили його незабаром після вибуху). А чиновники, що працювали з Пилипишиним, — досі на посадах і відстоюють ті самі інтереси та принципи роботи.

Бортницька станція аерації — дітище передових розробок 50—60–х років минулого століття — нині переживає свої не найкращі часи. Останні кілька років вона працює упівсили — із запроектованих 1 мільйона 800 тисяч кубічних метрів на добу нині вона може впоратися лише з половиною цього об’єму. У «Київводоканалі» до вже традиційних наполягань на необхідності модернізації (поля, куди скидають мул, який у цивілізованих країнах використовують як сировину, переповнені) повідомили і про ще одну загрозу — потужності станції не здатні очистити воду від фосфатів. Вода на вході до очисних споруд станції уже перевищує норму на 130%.

Журналісти «УМ» побували на єдиних очисних спорудах стічних вод столиці та прилеглих 13 селищ і дізналися про основні проблеми станції.

Два тижні тому «Україна молода» писала про переполох на головному острові відпочинку Києва. Тоді нам не вдалося підтвердити чутки, що в Гідропарку розганяють підприємців, бо територію острова готують для бізнесу компанії Олександра Януковича, президентського сина (офіційно боротьбу з дрібними бізнесменами в Гідропарку пояснюють тим, що в них немає всіх дозвільних документів). Натомість «УМ» з’ясувала кілька обставин: Управління благоустрою порушує процедуру демонтажу яток, кафе тощо, а підприємцям не забезпечують умови для ведення бізнесу «у відкриту».