Нарешті й на вулицю ошуканих вкладників «Еліти–Центр» прийшло свято: учора 31 інвестор із рук столичних чиновників отримав ключі від вистражданих квартир. Компанія «Київміськбуд» здала під заселення житловий будинок на проспекті Правди, 5–Б у Подільському районі Києва, і частину квартир у ньому отримали постраждалі «елітівці». Як розповів «УМ» колишній голова «Центру Правозахисту» Юрій Федоренко, який захищає постраждалих від «Еліти–Центр», це перша «партія» вкладників, яка отримала довгообіцяні «квадратні метри» (а це всього лише 1,7% від загальної кiлькостi всіх ошуканих). Претендентів на квартири затверджувала комісія КМДА. А чекати свої квартири людям довелося дуже довго: рішення Київради про передачу житла було підписане ще 28 грудня минулого року.

Наприкінці минулого тижня уповноважене журі на чолі з головним архітектором столиці Сергієм Целовальником нарешті отримало результати конкурсу проектів, у яких пропонували бачення майбутньої консервації та музеєфікації залишків церкви Богородиці (Десятинної). Утім слово «нарешті» навряд чи ставить крапки над усіма «і». Адже проектів виявилося все одно два, і вони взаємовиключні! Як повідомив «УМ» голова постійної комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець, «голосували 14 із 15 членів журі, єдиний відсутній написав лист iз проханням доручити його голосування іншій людині, але лічильна комісія не дозволила цього; тож однакову кількість голосів набрали два проекти–концепції». Перший передбачає накриття фундаменту склом і єдину невеличку капличку біля Пейзажної алеї (автор Андрій Миргородський), інший — розроблений, за свідченням Бригинця, працівницею Лаври Ольгою Кругляк — будівництво величезного середньовічного храму. Сама ідея звести тут храм цілковито не відповідає назві конкурсу — «консервація та музеєфікація території». Утім окремі члени журі заплющили на це очі.

Забудова Києва поволі поширюється із центральних вулиць та буферних зон історико–культурних об’єктів на оспівані столичні пагорби. Крім гори Щекавиці, де колись оселилися засновники Києва, а тепер хазяйнують забудовники, будівельна кельма зазіхнула і на Звіринецьку гору, де київські князі полювали і мали свою резиденцію.

Тутешні мешканці обурені: за останнє десятилiття один із найпомітніших київських історичних пагорбів «окупували» новобудови, зелена зона засмічена, а цієї зими взагалі почали зводити комплекс: багатоквартирного зблокованого житлового будинку. Для цього і дерева вже вирубали, й котлован викопали, й сусідам нашкодили. І це при тому, що геологи застерігали: ґрунтові води залягають дуже близько до поверхні, і масштабне будівництво завдасть непоправної шкоди існуючим будинкам. Що вже й казати про те, що Звіринецька гора — зона охоронюваного ландшафту...

На новому скандальному будмайданчику побував журналіст «УМ».

Конкурс, оголошений головою КМДА Олександром Поповим, що мав на меті «консервацію та сучасну музеєфікацію автентичних залишків та слідів церкви Богородиці (Десятинної), створення архітектурного ансамблю з інфраструктурою музейного комплексу», має всі шанси не принести жодних результатів.

Головний архітектор Києва і голова журі конкурсу Сергій Целовальник виступає проти зведення храму на місці розкопок. Такої ж думки і більшість членів журі, істориків та архітекторів. Одначе у день оголошення результатів таємного голосування за проект–переможець тендеру, члени лічильної комісії, провівши підрахунок, відмовилися назвати голосування недійсним. Професор Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури Лариса Скорик говорить, що є зацікавлена сторона, яка виступає за зведення нового храму на місці Десятинної, і церковники втручаються у роботу комісії та телефоном видають анафеми.

Ось уже років 30 померлих киян немає де хоронити. Із 29 столичних кладовищ загальною площею 560 гектарів офіційно відкрито лише одне, поблизу Віти–Поштової — «Південне». Експерти припускають, що вільнi місця тут будуть максимум до 2013 року.

Про можливий «цвинтарний дефіцит» знали всі мери столиці. Кожен із них обіцяв вирішити це питання, кілька разів лунали заяви про відведення земель за межами міста, проте віз із місця не рушив. Чиновники з команди Попова також заговорили про відведення земель для нового кладовища. Однак через півтора місяця після гучних заяв стає зрозумілим, що питання найближчим часом не вирішиться. Принаймні у відповіді на офіційні запити КМДА зазначає, що Генпланом до 2025 року передбачено розширення меж цвинтарних площ, однак у якому році це станеться — невідомо.

Чому закрито кладовища, хто на цьому заробляє і скільки коштує місце на Байковому цвинтарі — з’ясовував кореспондент «УМ».

Дві найскандальніші «будівельні точки» Києва — на перетині вулиць Хмельницького та Пушкінської — над станцією метро «Театральна» та у буферній зоні Софії Київської (вулиця Гончара, 17—23) — продовжують рости з кожним днем. І це попри те, що перше будівництво може спричинити обвал вестибюлю станції метро та нищення приміщення Театру російської драми ім. Лесі Українки, а друге — існуванню пам’ятки архітектури, яка включена до списку об’єктів ЮНЕСКО, Софійському собору, Київській ендокринологічній лікарні та сусіднім будинкам.

Нещодавно представники влади та особисто Віктор Янукович заявляли про те, що зведення скандальних багатоповерхівок необхідно зупинити. Сам Президент просив повідомляти його про незаконні будівництва. Однак попри численні акції киян, Федорович, схоже, громадськість так і не почув. А Прем’єр Микола Азаров, який 22 березня «взяв під особистий контроль» скандальні об’єкти, створив комісію для перевірки документації з чиновників... які й видавали дозволи на будівництво. Раніше, у лютому, голова КМДА Олександр Попов обіцяв зупинити будівництво над «Театральною» і на Гончара, однак згодом заявив, що забудовники мають дозвільну документацію, тому компенсація споруди влетить місту в 1 мільярд гривень.

Чому чиновники не можуть дати ради будівельному свавіллю, яким чином громада міста може вплинути на столичну владу — намагався дізнатися кореспондент «УМ».

«Донецькі» зробили ще один важливий крок у завоюванні столиці без якихось загальноміських виборів. Учора депутати Київради проголосували за відставку секретаря ради Олеся Довгого на його ж прохання. Залишаючи за собою порожнє крісло, Олесь Станіславович пообіцяв і далі «захищати міське самоврядування і верховенство Київради». Натомість голова міськдержадміністрації Олександр Попов привітав «перший крок депутатів у боротьбі з корупцією».

Поки чиновники різного калібру займаються агітацією грядущої житлово–комунальної реформи й об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), там, де ці ОСББ уже створено, найманці б’ють мешканців, викидають на вулицю та погрожують журналістам.

У будинку на Вишняківській, 9, ОСББ примусово виселило вже другу родину зі службового житла. Слідом за двірником Валентиною Яровою (про неї «УМ» уже писала), речі якої виставили надвір у листопаді минулого року, черга дiйшла і до родини Сергія та Наталії Лучуків. Невідомі вирізали двері, виштовхали сина Богдана геть, викинули речі, а потім жорстоко побили главу сімейства. Вхiд до квартири Лучуків заблокували. ОСББ анонсує наступну атаку — на квартиру сім’ї слюсаря Мазура.

Незважаючи на підтримане більшістю депутатів Київради рішення про заборону від 31 березня продажу в малих кіосках алкоголю і тютюну, майже тиждень і підприємці, і влада та міліція цей документ ігнорували. А днями продаж і цигарок, і пива в кіосках дозволила прокуратура, знайшовши в рішенні столичних законодавців суперечність із законом «Про регулювання, виробництво і продаж тютюну та алкоголю». Мовляв, Київрада не може визначати місця продажу алкоголю і тютюну.