Підніжка від казначеїв

02.11.2011
Підніжка від казначеїв

Волонтери, які говорять іноземною мовою, теж коштують дорого.

У березні Анатолія Голубченка, заступника голови КМДА з підготовки до Євро–2012, студенти мало не довели до сліз. У Будинку вчителя вдягнені «з голочки» студенти Лінгвістичного університету різними мовами говорили фразу «Ласкаво просимо в нашу сім’ю волонтерів». Розчулений чиновник тоді (за присутності журналістів «УМ») гордо заявив, що хоч сам іноземних мов не знає, проте за успішність проведення європейської першості спокійний (завдяки таким талановитим студентам). Тоді ж було заявлено, що, окрім волонтерської програми, яку запускає УЄФА, Київ також підготує окремо 6000 молодих добровольців — знавців іноземних мов. Студентам тоді пообіцяли вечірки під час чемпіонату, оплату мобільного зв’язку, харчування і напої, а також зарахування волонтерства як навчального стажу в залікові книжки та сертифікат–подяку від УЄФА.

Однак, як виявилося, вже за вісім місяців від тієї знаменної зустрічі, коли Голубченко, усміхаючись, фотографувався на пам’ять із гарненькими студентками, програма «Київські волонтери» «забуксувала». Причина — відсутність будь–якого фінансування з боку КМДА протягом чотирьох місяців від початку реалізації програми. Переможці проведеного тендеру на право підготовки волонтерів — Національний педагогічний університет ім. Драгоманова, Київський національний університет ім. Шевченка та ПП «Робот–інтелект» — досі не отримали від КМДА ні копійки.

У НПУ ім. Драгоманова нам повідомили, що дебіторський борг закладу через відсутність обіцяного фінансування від КМДА вже складає близько мільйона гривень. Крім того, найближчим часом через борги за оренду університет можуть викликати до суду.

Заступник директора з наукової роботи університету і відповідальний за проект Сергій Штепа розповів «УМ» про чотири останні місяці роботи. «Після того як університет виграв тендер, у травні ми розпочали роботу над реалізацією програми. Перші три місяці готували тренерів (дві третини з них — наші викладачі, половина тренерів — із науковими ступенями). Потім відкрили п’ять опорних центрів, де готували волонтерів. Фактично підготовка добровольців почалася з першого серпня, частину відсіяли — були такі, що пропускали заняття. Загалом уже підготували 500 людей, провели два випуски. Усі вони пройшли практику на День Незалежності та на відкритті «Олімпійського» стадіону».

Однак через те, що на рахунок університету досі не надійшли кошти, наступну партію добровольців — а це близько 600 людей, які відбирає інша організація, університет готувати не буде — тренери хочуть отримати зароблене. «З 24 жовтня КМДА обіцяє дати гроші, але цього не відбувається. Крім того, 10 днів напрацювання інформації і підготовка тренерів пройшли на території бази відпочинку «Пролісок» у Кончi–Заспі. І університет повинен сплатити за користування базою. Ми вже отримали листи з претензіями, і це, фактично, перший крок до судового позову», — говорить Сергій Штепа.

Про подібну ситуацію повідомляють і в ПП «Робот–інтелект». Заборгованість перед цим підприємством нібито теж складає близько мільйона гривень. І лише за перший етап навчання та випуск друкованої продукції держава винна 682 тис. грн. А директор фірми Любов Пшенична нарікає на відсутність коштів, без яких не можна навіть надрукувати сертифікати для випускників програми. Коли відбудеться розрахунок, там теж не знають.

Тим часом на офіційному сайті Києва продовжується онлайн–реєстрація усіх бажаючих стати на час чемпіонату волонтерами. Сайт 2012ua.net повідомляє, що станом на серпень заявки на навчання і підготовку направило близько 7 000 претендентів.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>