21 січня 2016 року Президент України Петро Порошенко підписав указ про створення служби деокупації Криму. Іншим своїм розпорядженням глава держави визнав початком анексії півострова 20 лютого 2014 року. Ми недарма наводимо ці дві дати. Минуло майже два роки, пройшла третина президентської каденції Порошенка, але тільки зараз влада України замислилася над кроками, необхідними для повернення Криму.

Шляхи встановлення миру на Сході України не обмежуються одним форматом. Політики шукають способи «примушення» до миру нашого не в міру буйного сусіда — Російської Федерації. Нещодавно новий постпред України при ООН Володимир Єльченко заявив про намір запросити на окупований український Схід делегатів ООН, а відтак — приступити до залучення миротворців організації для згортання конфлікту.

Від візиту віце-президента США Джозефа Байдена надзвичайно багато очікували і патріотично-державницька частина суспільства, і владний олімп країни, що перебуває у стані політичної кризи. Із почуттям дражливої тривоги за власну безпеку, награбовані статки і трансформовані під кон’юнктуру реалій сьогодення політичні проекти чекали на цей візит і «козачки» антиукраїнського режиму Януковича.

Президент РФ Владімір Путін, як вiдомо, особисто запустив «першу нитку енергомосту», який забезпечить анексований Крим електроенергією. Проте мова наразі про суперечку довкола морального аспекту відключення Криму від електроенергії, яка чомусь залишає в стороні один важливий чинник.

Майже 2000 км від Швейцарії до України, 10 годин дороги на схід, у зону війни, майже 10 тонн гуманітарного вантажу з 900 пакунками одягу, іграшок, ковдр і постільної білизни, медичного обладнання і ліків, кілька безсонних ночей і згуртована робота команди волонтерів з італійської асоціації L.I.CO.S, фонду «Свої», Черкаської самооборони та Християнської євангельської церкви «Добра звістка». Начебто кілька рядків, а за ними — небайдужість, щирість і велика соціальна відповідальність двох непересічних людей: Пьєтро Поретті, члена швейцарської родини Поретті, яка власним коштом забезпечила всі етапи гуманітарного вантажу Donbass Humanitarian Overland-1 (DHO-1) у першу зону АТО, та італійця Алессандро Калі, котрий восьмий рік поспіль допомагає українським дітям, а наразі постраждалим у ході воєнного конфлікту на Донбасі у сфері гуманітарної медицини.

Учора в Україну прибув Генсек НАТО Йенс Столтенберг. На його порядку денному — участь у засіданні Радбезу, а також відвідини з Президентом Петром Порошенком міжнародних польових навчань iз ліквідації надзвичайних ситуацій, які розпочалися на Львівщині.

Минулого року 900 тисяч українців подали заявку на «Грін карту», яка дає право жити та працювати в Сполучених Штатах, і майже 5 тисяч iз них стали переможцями лотереї. «У Сполучених Штатах ми вважаємо, що є нація емігрантів, тож такими програмами шукаємо можливіть запросити до нас нових емігрантів», — сказав Джеремі Літтл, віце-консул Посольства США в Україні, розповідаючи про особливості програми «Зеленої карти».

На парламентських виборах 20 вересня другу поспіль перемогу за рік у Греції отримала партія «Сіріза», яка ще чотири роки тому вважалась маргінальною. Цього разу партія, очолювана Алексісом Ципрасом, матиме 145 місць у парламенті проти 149 у січні, залишившись найбільшою політичною силою у законотворчому органі країни.

Свіжа новина про те, що майже сорок країн-членів ООН підтримали відмову від права вето, є, безумовно, дуже позитивною звісткою. Проблема із блокуванням рішень, які ухвалює ООН, не стояла б так гостро, якби не Росія. Свого часу — після завершення Другої Світової війни — право на блокування того чи іншого рішення було надано винятково постійним членам Ради Безпеки (РБ) ООН.