Учорашні переговори про поглиблену угоду між Україною та ЄС мали технічний характер — сторони узгодили графік подальших раундів перемовин, обумовили створення робочих груп, обмінялися загальними думками про документ. З українського боку переговори вів заступник міністра закордонних справ Андрій Веселовський, від Єврокомісії — в.о. заступника керівника Гендиректорату з питань зовнішніх відносин Хугес Мінгареллі. Приставка «в.о», як бачимо, неприємно тяжіє над українською зовнішньою політикою. Наразі достеменно відомо одне: наступний діалог відбудеться у Києві 2 квітня. Про головне ж — чи зафіксує новий документ прагнення України до асоційованого членства в ЄС — можна довідатися з коментарів переговорників.

До керівництва партії «Пора» знову повернувся Владислав Каськів. Його було обрано на засіданні центральної ради, яке пройшло в неділю. Каськів змінив на цьому посту Євгена Золотарьова. Останній став жертвою кадрових пертурбацій, які пережила «Пора» в суперечках над тим, чи брати їй участь у громадському русі «Народна самооборона».

Давно помічено — якщо в шахту спускаються політики, а піднявшись на-гора, підставляють під об'єктиви свої брудні мармизи, вимазані вугільним пилом, значить, на носі вибори. І візит в Донецьк народного депутата, лідера політичного руху «Європейська платформа для України» Миколи Катеринчука на тлі теревень про дострокові вибори — ще одне тому підтвердження.

Учора на станцію МАРС-75, що в Генічеську Херсонської області, прийшли представники української виконавчої служби, аби вилучити цей об'єкт на користь Міністерства транспорту і зв'язку України. Відповідний припис був у виконавчому провадженні, відкритому відповідно до рішення суду.

Візит Юлії Тимошенко до Сполучених Штатів Америки знову активував одну з улюблених «фішок» «антипомаранчевого» табору: про «підозрілі» контакти колишніх провідників Майдану з «дядечком Семом». Після парламентських виборів і особливо після відвідин Вашингтона Прем'єр-міністром Януковичем у грудні 2006-го його соратники на деякий час відклали свої саркастичні шпильки в дусі «американських валянок» у загашник. Тепер спробували витягти знову, але «зброя» вочевидь притупилася — натяки на пошуки «помаранчевою» опозицією фінансової підтримки з боку США доходять хіба до сердець найзатятішого комуністично-«регіонального» електорату. По-перше, «заслані агенти ЦРУ» так відкрито, та ще й пишаючись цим, на прийоми до американської верхівки не їздять. А по-друге, як же тоді бути із вищезгаданим вояжем до Штатів Віктора Януковича — не звинувачувати ж і його у «чомусь такому»...

Громадський рух «Народна самооборона» зазнає дедалі відчутніших ударів iз боку правлячої коаліції. Б’ють — значить, бояться. Інша річ, хто й по чому б’є.
Створивши димову завісу навколо Юрія Луценка за рахунок обвинувачувального виступу в парламенті його наступника на посаді глави МВС Василя Цушка, «антикризовики» взялися роздмухувати тему про існування якихось 26 справ «проти Луценка». Тепер Юрій вимушений справді «самооборонятися» й виправдовуватися, тобто за визначенням поставлений у невигідне становище.