На першості Європи в Осієку стрільці пройшли вже половину турнірної дистанції. Медальний здобуток української збірної за цей період не особливо вражає, але для поліпшення здобутку ще маємо тиждень.

Починаючи від минулої п’ятниці, у Римі стартував ХІІІ чемпіонат світу з водних видів спорту. Упродовж 17 днів — до 2 серпня — рекордна кількість учасників (2 556 із 185 країн) змагатиметься за 188 комплектів медалей у п’яти видах: плаванні в басейні та на відкритій воді, стрибках у воду, водному поло та синхронному плаванні.

За три тижні на найпрестижнішій багатоденці світу трапляється стільки різноманітних подій, що про них можна писати книжки й знімати фільми. Те, з чого починалася «Велика петля–2009», сьогодні вже здається ледь не сивою давниною. Щоправда, до минулої неділі боротьба велася переважно за перемоги на окремих етапах, натомість у генеральній класифікації панувало певне затишшя. Як виявилося — перед бурею.

Півтора року тому одразу шестеро наших співвітчизників володіли титулами чемпіона світу серед професіоналів у різних вагових категоріях за різними версіями. Однак, як відомо, зберегти почесне звання складніше, ніж його здобути. І сьогодні вже тільки четверо українських боксерів утримують почесні пояси. Спершу — торік — титул втратив легковаговик з Енергодара Володимир Сидоренко, а минулої суботи перед суперником не встояв львів’янин Андрій Котельник.

Здавалося, лише недавно вболівальників захоплювали вирішальні поєдинки попереднього сезону, а в Україні вже розпочався новий чемпіонат. Дев’ятнадцятий стартував під палючим сонцем, із новими надіями та старими проблемами. До останніх тепер слід віднести трансляції. Теле­глядачі могли побачити сім із восьми матчів першого туру, але чотири покази припали на кабельний телеканал «Футбол». Відповідно, більшість любителів футболу України не бачила поєдинки в Донецьку та Полтаві, адже для перегляду цього каналу потрібен платний доступ («Футбол» є не в усіх кабельних мережах навіть Донецької області, де він «прописаний»!). І такі «прольоти» очікують багатьох фанів упродовж усього чемпіонату, адже саме «Футбол» виграв тендер, влаштований прем’єр–лігою...

Перед проведенням якогось грандіозного футбольного форуму ФІФА й УЄФА зазвичай надають країні–господарці шанс проявити свої здібності на трохи нижчому рівні. Так, перед чемпіонатом Європи 2012 року серед дорослих Україні довірили організувати фінальну частину Євро–2009 серед юніорів віком до 19 років.

Сестри Бондаренки залишаються найкращими українськими тенісистками, хоча перемоги на змаганнях серії WTA приходять до них нечасто. В одиночному розряді уродженки Кривого Рогу вигравали по одному турніру: старша, Олена, — у Люксембурзі в 2006–му, а Катя — торік у Бірмінгемі. Зате в парі дівчата здобули вже три титули. Черговий — позавчора у Празі.

Як відомо, успіхи окриляють. Після драматичної перемоги у фіналі Олімпійських ігор–2008 над китаянками в українських шаблісток наче виросли крила. Що важливо, той тріумф не позбавив їх стимулу для боротьби на подальших змаганнях, а лише додав бажання зібрати ще не отримані титули.