«Сорок восьмий» — не останній

У середу вранці двадцятеро працівників харківського державного підприємства «48–й завод залізничної техніки» заблокували завод на знак протесту проти невиплати зарплат та масових скорочень, до яких вдається керівництво ДП останнім часом. Люди вишикувалися живим ланцюгом на в’їзді до прохідної, загородивши дорогу для автотранспорту. Не пропустили пікетувальники й автівку керівника підприємства Володимира Квашніна. Зрештою, вкрай знервований директор, здаючи назад, переїхав блокувальника — начальника одного з цехів заводу. >>

ІнФорУМ

По кризі — довбнею!

По кризі — довбнею!

Пам’ятник встановили у самому центрі селища — біля приміщення, в якому розташовані районний суд та прокуратура. Автор проекту та головний натхненник його втілення в життя, селищний голова Андрій Река, назвав своє дітище скромно — антикризовим стовпом. «У нас збитки від кризи звикли міряти тоннами, центнерами, гривнями чи доларами, — сказав «УМ» Андрій Олександрович. — Ми ж звернули увагу на суто людський фактор. Адже втрата роботи чи прибутків позначається насамперед на взаєминах між людьми». За словами сільського голови, люди стають знервованішими, агресивнішими, намагаються «компенсувати» ті втрати безпідставними докорами, сварками чи навіть бійками із найближчими родичами, провокують конфлікти зі знайомими, сусідами. «Тож нехай краще земляки зганяють злість біля антикризового стовпа, залишають тут увесь негатив і приходять додому без цього руйнівного тягаря», — зазначив Андрій Река. >>

Василь НЕЇЖМАК
За тиждень — Великдень!

За тиждень — Великдень!

«А коли наблизились до Єрусалиму... послав Ісус двох учнів, сказавши до них: «Ідіть у село, що перед вами; відразу ж знайдете прив’язану ослицю й осля з нею; відв’яжіть і приведіть до мене. А як хтось скаже вам щось, ви відповісте, що Господь їх потребує, але він незабаром поверне їх назад»... Учні ж пішли і зробили так, як Ісус звелів їм: привели ослицю та ослятко, поклали на них одяг, й Ісус сів на неї. Народ же, якого було багато, простеляв свою одіж по дорозі, а інші зрізували з дерев гілки і розкладали по дорозі. Люди, що йшли перед ним і ззаду, кликали: «Осанна Синові Давида! Благословен Той, що йде в ім’я Господнє, осанна на висоті!». >>

Олег СНІГУР
Кленова солідарність

Кленова солідарність

Визнання Голодо­мору геноцидом українського народу у світі відбувається на рівні не лише держав і урядів, а й окремих спільнот і окремих людей. Після того як слово «геноцид», стосовно голоду в Україні 1932—33 років, днями чітко зазвучало в декларації міськради каталонського міста Санта–Сусанна, що в Іспанії, цього тижня в Канаді відповідний закон прийняв парламент цілого штату — Онтаріо. 29 травня 2008 року Акт про День пам’яті українського голоду та геноциду прийняли на федеральному рівні, а цього тижня депутати Онтаріо поширили цей закон на свою провінцію. Відтепер «Кожна четверта субота листопада кожного року проголошується в провінції Онтаріо Днем пам’яті Голодомору для вшанування тих, хто загинув унаслідок геноциду голодом, який відбувся в Україні у 1932—33 роках. День пам’яті дає можливість ще раз замислитись та просвітити громадськість щодо вічних уроків Голодомору та інших злочинів проти людства», — йдеться в постанові парламенту провінції. >>

Олег СНІГУР

В аеропорту, як удома

Він змушений спати на лавках, але він не бомж. Він не може вийти на вулицю, але він і не у в’язниці. Він людина, яка «застрягла» у терміналі міжнародного аеропорту. Це — кадри із фільму Стівена Спілберга «Термінал». Там ідеться про людину, яка через певні обставини не може покинути аеропорт. В Україні такий сценарій повторюється вже в реальному житті в українському аеропорту. Замість кіношного Тома Хенкса у головній ролі — палестинець Мухаммед Хижазі. Іноземець уже близько трьох місяців живе в транзитній зоні й відмовляється повертатися на батьківщину, передає ICTV. Мухаммеда ще в січні повернули в Україну з Єгипту, оскільки йому відмовили в транзиті через цю країну на його шляху в Палестину. >>

Ярина МАТЧАК
Лавра вже розвалюється?

Лавра вже розвалюється?

Частина підпірної стіни на Ближньопечерній вулиці Національного Києво–Печерського історико–культурного заповідника завалилася просто на дорогу. Хоча ця стіна сама і не є пам’яткою, адже побудована на початку ХХ століття, проте випадок із нею — промовистий з точки зору того, як столичні чиновники переймаються збереженням пам’яток. Останній раз стінку, що підпирає від зсуву вал, на якому стоїть власне старовинна лаврська стіна, ремонтували наприкінці 80–х років минулого століття — до 1000–ліття Хрещення Русі. >>

Олег СНІГУР

Дідько сказав: «На секретаріат!»

Інцидент стався 9 квітня надвечір близько 18.00. Молодий чоловік підійшов до будівлі секретаріату й руками, без застосування сторонніх предметів, розбив чотири шибки у вхідних дверях. Завадити йому було нікому, адже жодних обмежень пішохідного руху по вулиці Банковій не існує. Охоронці ж, які чатують поруч і в самому приміщенні президентської резиденції, ніяк не могли передбачити такого вчинку з боку невідомого — зовні хлопець виглядав цілком нормально. >>

Інф. «УМ»

Культура

Дорога до Достоєва

Дорога до Достоєва

Поки ми розмовляли, я встиг добряче змерзнути, незважаючи на перші дні квітня: приміщення Липовецького районного архіву не опалюється. У таких умовах доводиться щодня працювати Олександру Роговому — керівникові цієї установи, а заодно авторитетному на Вінниччині краєзнавцю, розвідки якого розфарбували не одну білу пляму в історії регіону. В останні роки ім’я Рогового відоме далеко за межами країни. Його знахідки дозволили зробити важливий прорив у достоєвістиці, він став постійним учасником міжнародних наукових конгресів у цій галузі, а торік у співавторстві з московським дослідником Миколою Богдановим видав у Росії невеличким тиражем підсумкову книжку «Родословие Достоевского». >>

Віктор МЕЛЬНИК.
Колекціонери виходять із–за лаштунків

Колекціонери виходять із–за лаштунків

Колекціонери — найбільш «засекречена» мистецька спільнота в нашій країні. Пояснень цьо­му є чимало, починаючи від небажання зайвий раз спілкуватися з відповідними органами, в компетенції яких — дізнаватися, звідки, коли і за які гроші в людини з’явився той чи інший предмет старовини, і закінчуючи прагненням не провокувати злодіїв нажитися за рахунок власної колекції. Але днями ситуація змінилася — українські колекціонери вирішили покінчити зі своїм напівсекретним існуванням і оголосили про утворення Гільдії антикварів України. >>

Людмила ОЛТАРЖЕВСЬКА
Половинка щастя

Половинка щастя

Саламандра сиділа на невеликому округлому камені, який таким собі острівцем безпеки вивищувався серед швидкої води струмка. Чорне блискуче тіло її вкривали жовті плями неправильних обрисів. Маленька амфібія, що, попри свої розміри, виглядала якось шляхетно, по–королівськи, здавалося, не помічала мене. Вглядався в неї і не міг надивуватися: хоч сонце неначе й пригрівало, і сніг іскрився, й мало не танув на берегах цього закарпатського струмка, все ж таки — дванадцяте грудня... Як на мене — час не надто сприятливий для прогулянок саламандр. Утім земноводна істота вирішила інакше... Чому вона прокинулася? Навіщо скинула із себе зимове заціпеніння? Чи вона й не засинала сього року? Вилізла потішитися теплими променями сонячного дня, що так скидався на весняний? >>

«Брат, піво кончілась!»

Якщо Юрій Андрухович полюбляє витримувати інтригу до кінця, окутувати з’яву своєї книги таємницями і мовчанками, то «Мертвий півень» як істинно народний, а отже, щедрий, гурт нічого засекречувати у харківських підвалах–студіях не прагне. Слухайте на здоров’я, каже Місько Барбара, тільки не знімайте на мобільники й не вивішуйте в інтернеті. Врешті, альбом «Made in Ю. А.», який наразі посилено дописують, так і не здобудеться на повноцінну презентацію: ще восени якимись напрацюваннями з альбому «півні» ділилися під час своїх клубних концертів у різних містах України. Концерт у харківському «Джазтері» 8 квітня був усе ж хоча б міні–презентацією, бо на ньому виконали добру половину пісень з нового альбому. Вперше — з Юрієм Андруховичем. Окрім іншого, приємного і, як завжди, танцювального, було відео на пісню And the third angel sounded («Брат, піва кончілась!») від нью–йоркського режисера Алєхандро Більбао–Ґуерра. До «Made in Ю. А.» ввійшли пісні, написані на старі тексти Юрія Андруховича (приміром, «Пам’ятник», «Елегія післяноворічного ранку» «Ми так жили, немов співали джаз»...). Андрухович цього разу не просто декламує, а й співає разом із Міськом. >>

Тетяна ТЕРЕН
Письменники на подіумі

Письменники на подіумі

Минулої п’ятниці сталася подія, яку важко було уявити собі ще кілька років тому. Що вже казати про не такі далекі радянські часи. Отож на подіум львівського виставкового центру «Лемберг» вийшли українські письменники — переможці літературного конкурсу «Коронація слова». >>

ВТРАТИ

ВТРАТИ

На 87–му році життя після інсульту помер народний артист СРСР Євген Вєснік. Актор народився у Петербурзі 15 січня 1923 року. Потім сім’я переїхала до Кривого Рогу. >>

Гоголь як Гойя

Гоголь як Гойя

Сучасники Гоголя свідчать: коли письменник розповідав, то складалося враження, ніби це оповідь очевидця, — навіть якщо йшлося про давноминулі часи. Гоголь ніби й не розповідав, а малював. Ясна річ, ця манера відбилася і в його писаних творах, а вже літературознавці дійшли висновку: «Гоголь перекладав свої сюжети на мову живописних образів» (Нові гоголезнавчі студії. Випуск 5/16. — Ніжин: Аспект–Поліграф, 2007). Зрештою, це відомо кожному школяреві, який вчив напам’ять знамениті «пейзажні» уривки класика — про українську ніч, степ чи Дніпро. І коли потім раптом потрапляєш до якоїсь незнайомо–незайманої місцини, мимоволі «пригадуєш», що ти уже бачив цю красу. Очима Гоголя. >>

Костянтин РОДИК

Світ

Як у Папи на Чистий четвер

Як у Папи на Чистий четвер

Більшість християнських церков світу та частина православних церков минулого четверга почали святкування Пасхи. По обіді Великого четверга Папа Римський Бенедикт XVI відправив службу Господньої вечері, яка започатковує відзначення так званого Пасхального трідуума. Відповідно до традиції, яка символізує християнську покору, Папа помив ноги 12–ти священикам, як це Ісус зробив для 12–ти своїх апостолів. >>

Олександр ШИМАНСЬКИЙ

Голодний на троні

Президент Болівії Ево Моралес разом із представниками солідарних із ним громадських рухів розпочав голодний страйк. Мета — змусити сенат — верхню палату парламенту, в якому переважає опозиція, проголосувати за тимчасове виборче законодавство. Від нього залежить проведення запланованих на 6 грудня загальних виборів. >>

Олександр ШИМАНСЬКИЙ

Підводні рифи Білого потоку

Донедавна з усіх проектів газогонів в обхід Росії «Білий потік» мав репутацію найменш реалістичного. Шлях з Азербайджану через Грузію, Чорне море та Україну на Захід має чимало геополітичних та інших ризиків. До того ж офіційний Баку не давав чітких гарантій залучення під цей проект його ресурсної бази — родовища Шах–Деніз. >>

Освіта

Чужі гроші як лакмус

Незвичний, як на нинішній час, випадок трапився у Смілі на Черкащині. 19–річний студент факультету економіки та управління Черкаського національного технологічного університету Ігор Нежибовський знайшов загублену пенсію і повернув її законній власниці. >>

Людмила НІКІТЕНКО

Минуле і думи

Малолітній зв’язковий

Малолітній зв’язковий

З 84–річним Олександром Бичком ми зустрілися у переддень його подорожі до Бухенвальда. Ще юнаком він відчув там смак волі після трьох років концтабірного рабства. Відтоді не раз відвідує колишній концтабір на запрошення німців. Мислить світло і тверезо. Визнає, що до останніх днів залишатиметься «червоним» і що хотів би відчути на собі «тверду руку» правителя. Такі ідеали підживлювали в ньому упродовж багатьох десятиліть. Та від цього не стає менш жахливою розповідь Олександра Бичка про коричневий відповідник червоного «очищення». До пальта літній чоловік прикріпив свій табірний номер — 2216. Розмовляємо неподалік Бабиного Яру, що болюче прозирає крізь освітлене весняним сонцем гілля з бруньками й першими листочками. >>

Ярослава МУЗИЧЕНКО
Нотатки з Бухенвальда

Нотатки з Бухенвальда

Блокнот із різномовними записами про концтабір Бухенвальд харків’янин Еміль Альперін береже упродовж 64 років. На пожовклих сторінках — враження шістнадцяти його побратимів, в’язнів–підпільників. Це учасники інтернаціонального визвольного комітету: троє іспанців, двоє голландців, двоє французів, двоє громадян СРСР, німець, австрієць, бельгієць, поляк, словенець та британський військовополонений. «Треба було бачити стадо обірваних людей, у яких залишилися лише шкіра й кості. Ці люди жадібно кидалися на візок із лушпайками брукви, ніби голодні вовки. Треба було бачити щодня сотні трупів, які вивозили до крематорію», — писав один із побратимів, бельгієць Теодор Гайнц. >>

Ярослава МУЗИЧЕНКО

Політика

В гостях у нафти

В гостях у нафти

Проект Євразійсько­го нафтотранспортного коридору, який передбачає транспортування каспійської нафти до європейських країн, вийшов на фінішну пряму. Про це повідомив Віктор Ющенко в Баку під час спільної прес–конференції з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим. Президент України нагадав, що 24 квітня у Польщі на робочому засіданні правління СП «Сарматія» буде підписано техніко–економічне обґрунтування прокачування каспійської нафти по всьому маршруту. «Ми відзначаємо, що цей проект, який мав чимало перешкод, сьогодні має логічне завершення, і, безумовно, ми цим пишаємося», — сказав Ющенко. >>

Інф. «УМ»

Космічний прорив?

До Дня космонавтики, який відзначать завтра, Прем’єр–міністр Юлія Тимошенко приїхала з відвідинами до Дніпропетровська. А щоб було не сумно — ще й увесь склад уряду взяла з собою. Офіційною причиною послужило 50–річчя з дня заснування Державного конструкторського бюро «Південне» ім. Янгеля. >>

Інф. «УМ»

Хто перший крикне «Ющенко!»

Нудотворна реакція кожного здорового організму на «мильну оперу» української політики особливо посилюється через озвучення всіляких рейтингів. А що вже наш політичний пігмеят, тобто каганат пігмеїв, настрополився для всіляких маніпуляцій рейтингами, то, здається, навіть краденими грошима не маніпулює так, як рейтингами. Особливо опуклою ситуація стає, коли все зводять до боротьби на виборах трьох персонажів. Наприклад, проголошується, що в другому турі Яценюк перемагає як Тимошенко, так і Януковича. >>

Калейдоскоп

Сльози, соплі і гречка

Сльози, соплі і гречка

У житті такої молодої, але вже бувалої Ліндсей Лохан — перша серйозна драма. Ліндсі зізналася, що її серце розбите, а життя «перетворилося на справжнє пекло». А все через те, що актриса порвала з подругою, діджеєм Самантою Ронсон. >>

Гаврило СТЕПАНЯК
«Бітли» ХХІ століття

«Бітли» ХХІ століття

Повний каталог записів легендарної групи «Бітлз», який піддали цифровій обробці та повторному зведенню, надійде у продаж на компакт–дисках 9 вересня цього року. Компанія Apple Corps, створена «ліверпульською четвіркою», та фірма звукозапису EMI Music повідомляють, що для поліпшення якості звучання музики «Бітлз» було використано найсучасніші технології, але звукоінженери при цьому зробили все можливе для збереження оригінального духу записів. Інженери славетної лондонської студії звукозапису Abbey Road, на якій група записувала свої пісні, витратили на їх ремастеринг чотири роки. Внаслідок цього перші альбоми квартету, що записувалися в монозвучанні, вперше будуть доступні в стереоформаті. >>

Славко ФЕРТ

ПРИКОЛИ

— Лікарю, а тапки до лікарні брати?
— А якого вони у вас кольору? >>

Світ без політики

Державницький Швейк

Державницький Швейк

Виборча кампанія в Болгарії (парламентські вибори в цій країні відбудуться в червні) розпочалася зі скандалу. У місті Варна кандидатом у депутати висунуто... віслюка на прізвисько Тошко. Він репрезентує щойно створену політичну партію «ПолітПроститутка». Довірена особа віслюкакандидата Росен Марков розповів про головні переваги кандидата Тошки: він працьовитий, вегетаріанець, не курить, не п’є, отож має привабити жіночу частину електорату; загалом, виходячи з політичних реалій Болгарії, кандидат може розраховувати на підтримку 70—80 відсотків виборців.
Організатор цієї саркастичної акції Росен Марков добре відомий. Це сучасний живий болгарський Швейк, який убивчим сміхом та іронією доносить до співвітчизників цілком серйозні речі. Марков є доволі заможною людиною. Він займається квітковим бізнесом, в його оранжереях працюють десять осіб. Він міг би й далі розвивати свій бізнес, якби не ідея поліпшити світ... >>

Олександр ШИМАНСЬКИЙ
Державницький Швейк

Державницький Швейк

Виборча кампанія в Болгарії (парламентські вибори в цій країні відбудуться в червні) розпочалася зі скандалу. У місті Варна кандидатом у депутати висунуто... віслюка на прізвисько Тошко. Він репрезентує щойно створену політичну партію «ПолітПроститутка». Довірена особа віслюкакандидата Росен Марков розповів про головні переваги кандидата Тошки: він працьовитий, вегетаріанець, не курить, не п’є, отож має привабити жіночу частину електорату; загалом, виходячи з політичних реалій Болгарії, кандидат може розраховувати на підтримку 70—80 відсотків виборців.
Організатор цієї саркастичної акції Росен Марков добре відомий. Це сучасний живий болгарський Швейк, який убивчим сміхом та іронією доносить до співвітчизників цілком серйозні речі. Марков є доволі заможною людиною. Він займається квітковим бізнесом, в його оранжереях працюють десять осіб. Він міг би й далі розвивати свій бізнес, якби не ідея поліпшити світ... >>

Олександр ШИМАНСЬКИЙ

Спорт

«Чекай–но, брат мусью...»

«Чекай–но, брат мусью...»

Уже перші поєдинки чвертьфінального раунду Кубка УЄФА визначили фаворитів у трьох парах. Одностайно перемогли вдома два німецькі представники, які на виїзді можуть навіть мінімально поступитися своїм опонентам. Приємно, що не програли і наші два клуби. Ба, обидва навіть не пропускали м’ячів. «Шахтар» на власному стадіоні створив собі позитивний гандикап у два голи. А от київське «Динамо», яке на паризькому «Парк де Пренс» виглядало доволі жваво і втримало нульову нічию, за тиждень удома має лише вигравати, що, втім, не надто складне завдання з огляду на вигляд «ПСЖ». >>

Петро ТРОЦЬ

Нація

Вихованка Волошина

Вихованка Волошина

Із кожним роком дедалі менше залишається людей, які особисто знали президента Карпатської України Августина Волошина. Однією з останніх свідків тих подій є 90–річна сестра Ольга, черниця–василіянка, яка нині живе в Хусті.
На будинку, поруч із хустською Свято–вознесенською греко–католицькою церквою, меморіальна дошка. Із неї дізнаюся, що тут у 1938–1939 роках мешкав Августин Волошин. Нині тут невеличкий жіночий монастир. Дзвоню в електричний дзвінок. До брами виходить молода черниця. >>

Олександр ГАВРОШ
Горинь засвічує свічу

Горинь засвічує свічу

«Краще засвітити одну свічку, ніж усе життя проклинати пітьму» — цим девізом керується видатний громадський і політичний діяч, організатор самвидаву, правозахисник Михайло Горинь», — Так починається коротенька передмова видавця до книги «Запалити свічу», яка вийшла друком у харківському видавництві «Права людини». У книжці, впорядкованій Василем Овсієнком, є низка статей, інтерв’ю та виступів про національно–визвольний і правозахисний рух в Україні, про діяльність в Українській Гельсінській спілці, у Народному Русі, в Українській республіканській партії, у Республіканській християнській партії. Опубліковано тут обидва його вироки, кілька десятків фото. І думкою про свічку дихає кожна сторінка книги. >>

Колонки