Не встигла федеральна резервна система США розповсюдити нові гроші номіналом у двадцять доларів у себе на батьківщині, як світова спільнота вже потяглася за новими папірцями. І Україна не виняток: першу партію нових, рожевих, американських грошей у кількості сто тисяч доправив в Україну комерційний банк «Фінанси і кредит». >>
Незважаючи на офіційні заяви Міністерства охорони здоров'я про інфекційну природу масового захворювання у Верблянах, місцеві мешканці не вірять у те, що хворіють їхні діти на звичайний грип, а тому вдаються до крайнощів. Понад 30 хвилин вербляни тримали перекритою міжнародну трасу і не випускали представників обласної комісії, яка розслідує причини виникнення інфекційного захворювання на Яворівщині. >>
Уже четвертий день поспіль у Жовтневому районі Дніпропетровська ніхто не прибирає вулиць і не лагодить у міських квартирах крани — страйкують понад 100 двірників і слюсарів з двох жеків. >>
Учорашній день у Баку видався не на жарт гарячим, якщо вимірювати температуру за шкалою політичної активності. Незгодна з результатами виборів, унаслідок яких президентська влада перейшла із рук батька Гейдара Алієва до сина Ільхама, опозиційна партія «Мусават» влаштувала в центрі міста несанкціонований мітинг, на який вийшло пять тисяч її прихильників. >>
Схоже на те, що в Одесі незабаром повториться продовольча «картина» 90-х років. Пам'ятаєте, як колись у магазинах, коли ми купували «одну хлібину в одні руки»? Одесити вже мають нагоду згадати «лімітні» покупки, позаяк у місті вводять норми на придбання хліба. Через те, що деякі сорти хлібобулочних виробів в Одесі різко підскочили в ціні, а вартість інших не змінилася, керівництво «Одеського короваю», побоюючись вивозу з області хлібопродуктів, вирішило продавати один буханець в одні руки. Мовляв, це необхідний крок проти спекуляції на хлібові.
Як повідомляє «Оглядач», досі в Одесі найбільше купували «Обідній» сорт хліба — з борошна вищого гатунку. Але з четверга він подорожчав на третину. Тож народ різко переключився на інші сорти хліба — «Дарницький» і «Переяславський», які коштують стільки, як і раніше, завдяки тому, що їх виробництво дотує міська влада. Зрозуміло, що за таких умов паляниці просто змітали з прилавків.
Поки що це — лише одеське «ноу-хау». Проте незабаром тамтешню практику можуть повторити й у інших облцентрах. Як повідомив учора міністр аграрної політики Сергій Рижук, влада нарешті визначилася із так званими «соціальними» сортами хліба. Відтепер уряд адмініструватиме ціни лише на три види «продукту № 1» — «Український», «Дарницький» і батон. >>
«Мінусування» «Нашої України» в парламенті (за рахунок Едуарда Матвійчука) не спричинило продовження «обвалу» фракцій опозиції. Навіть навпаки: учора народний депутат Василь Онопенко увійшов до фракції Блоку Юлії Тимошенко — того самого БЮТі, за списком якого був обраний до парламенту (під вельмишановним 4-м номером) і звідки вийшов поближче до більшості, сподіваючись бути обраним головою Верховного Суду. >>
Колишні політв’язні радянського режиму звернулися до Леоніда Кучми із заявою, в якій висловлюють своє обурення антидержавним кроком Президента у напрямі до Єдиного економічного простору з Росією, Білоруссю та Казахстаном. >>
Дев'ятеро з десяти українців (89%) стверджують, що Президента України має обирати народ, і лише, 4% готові поділитися своїм правом волевиявлення з Верховною Радою. Про це свiдчать результати соцiологiчного опитування тисячі українців, проведеного на замовлення Iнституту полiтики компанiєю «Українське демократичне коло» з 2 по 10 жовтня. Якщо нардепи продовжуватимуть зазіхати на право народу обирати свого Президента, кожен п'ятий з наших земляків готовий вийти на мітинг, 38% уже готові взяти участь у референдумі з цього питання, а 9% опитаних — розпочати страйк. «Це означає, що український народ так просто не віддасть своє конституційне право і готовий переступити через свою політичну толерантність, яку він демонструє протягом останнього часу», — зазначив директор Інституту політики Микола Томенко на прес-конференції. >>
Iдея розпустити Верховну Раду «до ноги» протягом чотирьох скликань українського парламенту виникала вже не раз. Здебільшого діяльність чи бездіяльність законодавців не подобалася Президентові або самим же виборцям — у першого і другого, звісно, аргументи на користь дострокових перевиборів ВР були різними. Нерідко, щоправда, бажання «самовідставитися» висловлювали й парламентарії різних груп і мастей — здебільшого такі гучні заяви робили винятково з метою привернути до себе увагу або зайвий раз полестити виборцям, бо ж усім було чудово зрозуміло, що «ніхто нікуди не йде». Не для того депутати так довго мучилися з виборчими кампаніями, аби висмикнувши нарешті з-під носа у конкурентів жаданий мандат, добровільно його здавати. >>
Сьогодні у досі наймирнішої, найскромнішої, а відтак і найбеззубішої з українських парламентських партій — Аграрної — з'їзд. Точніше, другий етап п'ятого з'їзду, де мають виробити партійну позицію на 2004 і 2006 роки. На попередньому, першому, етапі «аграрники» так і не змогли переобрати свого голову, тож цю відповідальну місію вони мають виконати сьогодні. >>
Безконтрольність, нехлюйство і порушення дисципліни в Збройних силах України, на думку міністра оборони Євгена Марчука, — головні причини пожежі на військових складах у Артемівську, а відсутність жертв — щаслива випадковість.
Як повідомляла «УМ», саме на Донеччині з вини майора і двох прапорщиків, які різали на металобрухт рейки від під'їзних залізничних колій до сховищ зброї, минулої п'ятниці спалахнув порох і почали вибухати та злітати в повітря боєприпаси, зокрема й ракети системи «Град». У результаті — паралізоване життя цілого міста, поранена 16-річна Тетяна Гармаш і страх для всієї країни, що аналогічні військові частини і склади можуть будь-якої миті вибухнути в іншому місці, адже потенційних «бойових точок» понатикувано, як грибів, біля кожного більш-менш великого міста і дуже багатьох сіл. >>
Голова Харківської облдержадміністрації Євген Кушнарьов вважає, що нинішній рівень достатку мешканців слобідського регіону вже дозволяє підняти ціну на хліб та комунальні послуги. >>
Він помер 1987 року в Сіднеї. І, звичайно, не міг передбачити, що до власної сто третьої річниці в Україні нарешті буде видано його книгу рідною мовою. Сергій Домазар. «Замок над Водаєм». Цей значною мірою автобіографічний роман було написано в Австралії, куди Сергій Домазар переїхав 1949 року. До цього була Європа, робота в українській газеті в Берліні, ще раніше – рідний Пирятин на Полтавщині, де народився і звідки подався в світи, гнаний хвилею Другої світової війни... >>
Позавчора о 5.30 ранку, коли хмельниччани ще спали, 20-річний Юрій К. щодуху гнав своє авто в напрямку центру міста. На перетині вулиць Проскурівського підпілля та Вокзальної водій чи то прогавив поворот, чи не впорався з кермом — i авто на повній швидкості наїхало на бордюр, підстрибнуло і, протелівши в повітрі десяток метрів, опинилося на даху одноповерхового житлового будинку. >>
Учора у словацькому місті Зволен почалися матчі другого раунду Континентального кубка у групі I за участю київського «Сокола», місцевого ХК «Зволен», фінського «Юкуріта» та ХК «Рига-2000» (Латвія). Цей єврокубковий турнір уже сьомий за ліком, і «Сокіл» — постійний його учасник. >>
Фестивалів анімаційного кіно у світі небагато, один із них проводиться в Україні і називається «Крок». Робить його команда, основу якої складають кияни та москвичі (віднедавна фестиваль почергово проводиться в Україні та Росії). Особливість і водночас привабливість цього кінобенкету полягає в тому, що він проводиться на кораблі, річковому судні — відтак створюється майже домашня, сімейна атмосфера, яка дозволяє неспішно аналізувати річні здобутки і, спозираючи потік води, замислюватися над тим, а куди ж пливе анімація? >>
Відомий український режисер В'ячеслав Криштофович останнім часом працює над серіалами. Недавно по телебаченню пройшов фільм Криштофовича «Під дахами великого міста», а нині він у співробітництві з росіянами завершує роботу над 10-серійною стрічкою «Професія — дружина». >>
Красива дівчина лупить могутніх бритоголових парубків, які від її ударів розлітаються в усі боки, як немічні кошенята, — такий образ до вподоби багатьом чоловікам. Але тільки в кіно, бо в житті навряд чи багато представників сильної статі хотіли б, аби їхня «слабка половина» могла без проблем завалити на ринг Майка Тайсона. Не дивно, що такій тендітній і красивій панночці, як зірка блокбастера «Ангели Чарлі» Люсі Ліу, набридло зніматися в бойовиках, адже тепер її й у житті вважають залізною леді. «Усі мої персонажі — сильні й дуже активні, — скаржиться Люсі, — а мені так хочеться бути жіночною! Найважливіше у ролі для мене — це характер моєї героїні, саме він має бути у фокусі. Якщо ж мені й надалі доведеться зніматися в екшн-фільмах, то я погоджуся тільки за умови, що не просто дефілюватиму в кадрі й демонструватиму довгі ноги у прийомах карате, а й зможу проявити свої акторські здібності». >>
Творця знаменитих кінофільмів «Годзілла» та «День незалежності» Роланда Еммеріха потягло на античність. Режисерові спало на думку, що непогано було б зняти щось епічне про «одного з найзагадковіших персонажів історії Древнього світу». Так у пресі чомусь охрестили єгипетського фараона Тутанхамона, хоча насправді нічого загадкового в ньому немає — помер цей хлопець у 18-річному віці й вважався одним із найбідніших та «найзачуханіших» фараонів. А прославився тільки тому, що виявився єдиним з усіх царів стародавнього Єгипту, чия гробниця разом з усіма скарбами збереглася в недоторканому вигляді — всі інші фараонські могили розікрали злодії. >>
Міхаель Шумахер після чудової перемоги в сезоні «Формули-1» вирішив довести, що він уміє швидко їздити не лише на стрімкому боліді, а й на тракторі, який відвозить із траси пошкоджені машини. Для цього вночі після Гран-прі Японії Шумахер... викрав той самий трактор. >>
У Франції оновили «візуальний образ» символу країни — дівчини Маріанни. Спеціальна рада керівників місцевого самоврядування ухвалила рішення про те, що уособленням Французької Республіки тепер буде Евелін Тома, ведуча програми «Це мій вибір» на телеканалі «Франс-3». На «символічній» посаді Тома замінила топ-модель Летицію Касту, обрану «обличчям Франції» у 1999 році. >>
Якщо вашу авторку не зраджує пам'ять, то остання широка дискусія з приводу скільки має коштувати національна валюта, відбулася в Україні наприкінці 1998-го — на початку 1999 років. Відтоді Національний банк yпевнено тримав курс гривні у вузькому коридорі — так що всі призвичаїлися сприймати співвідношення 5,2-5,3 грн. за долар за щось схоже на непорушний закон фізики. Власне, і нині дискусії як такої немає. Натомість є дві точки зору — одна належить офіційним чинникам НБУ, інша — не менш офіційним чинникам Міжнародного валютного фонду. Причому, як водиться, кожна зі сторін має рацію. Про плюси та мінуси жорсткого регулювання курсу гривні до іноземних валют та дещо про стан українських фінансів — ось, власне, тема сьогоднішньої розмови. >>
Невивчені: уроки Орвелла >>
Сили жити: чи можна святкувати і радіти під час війни >>
путін буде перти: політика страусів не є ефективною >>
Українцям нікуди відступати і нема сенсу складати зброю >>
Ситуація на фронті критична: чи прагне влада перемогти не на словах, а на ділі >>
Смерть останнього гетьмана: греко-католик відспівав православного на католицькому кладовищі >>
Добровольці не знали, що їх «вижиматимуть» без ротаційних хвиль мобілізації >>
Знав би Сергій Корольов куди полетять російські ракети >>
Концентрована присутність Героїв у Раді на 5 хвилин >>
Закон про мобілізацію поганий і запізнілий >>
