З огляду на зростання добробуту українських громадян, за кордоном відпочиває вже не набагато менше наших співвітчизників, ніж на Чорному та Азовському морях. Єгипет із його гарячим кліматом — одне з найулюбленіших місць «заморського» відпочинку. У цій країні навіть посеред зими температура води в Червоному морі фактично не опускається нижче 22—24 градусів, повітря ж у грудні вдень прогрівається до 25-28. Що вже казати про літні місяці — до плюс 40 в тіні! При цьому з двох головних курортів АРЄ варто обирати спокійніший Шарм-ель-Шейх — це той, що в Азії, на Сінайському півострові. Бо в більш урбанізованій і шумній Хургаді, що на протилежному, африканському, березі, упродовж значної частини року дмуть малоприємні холодні вітри. До того ж саме в Шармі уздовж усього Червономорського узбережжя зосереджено одну з головних переваг відпочинкового Єгипту — коралові рифи. Ви можете плавати поміж них і над ними в масці з трубкою без жодного ризику замерзнути й потонути — настільки в морі тепла й солона вода. Що вже казати про багатий тваринний світ коралів. Тут можна зустріти «ніс до носа» сотні видів яскравих тропічних риб, включно з муренами, восьминогів, скатів, морських їжаків тощо. Останніх варто остерігатися — їхні уколи дуже болючі.

Нехай українці — не найбагатші люди на цій планеті, і більшості з нас можуть хіба що снитися «кругленькі» рахунки в швейцарському банку, але рано чи пізно перед кожною людиною, яка непогано заробляє, постає питання: у чому краще зберігати свої заощадження? Звичайно, якщо ця людина має «копієчку», яку абсолютно безболісно для родинного бюджету можна відкласти на «чорний день», не пропиває всю получку за три дні, не прогулює зарплату і не живе за принципом «витрать сьогодні те, що можна витратити завтра». Про те, що краще — тримати долари в матраці чи золотий злиток у банку — «УМ» дізнавалася у фахівців.

Несприятливі погодні умови, перманентний ріст цін на енергоносії роблять свою справу — дорожчають товари й продукти, що безпосередньо від цього залежать. Київський завод шампанських вин «Столичний» оголосив про збільшення відпускної ціни на свою продукцію з 1 травня 2006 року. «У першу чергу, зростання цін на шампанське зумовлене подорожчанням виноматеріалів, — розповіла «УМ» піар-менеджер заводу Олена Соловйова, — це все — наслідок несприятливих природних умов, які призвели до значного дефіциту шампанських виноматеріалів у країні. Також на підвищення ціни вплинуло подорожчання пляшки для шампанського. Подорожчали енергоресурси, це ж призвело до збільшення собівартості склотари, оскільки випуск пляшки — дуже енергоємне виробництво».

Традиційні свята — зірковий час для продавців різноманітних продуктів. Українці люблять смачно поїсти й завжди ретельно готуються до «мобілізації» святкових столів, запасаючись усім необхідним заздалегідь. Тим більше, коли йдеться про родинне свято — Великдень. Продавці, очікуючи на ажіотаж, звісно, піднімають ціни. «Традиційно через різке та нетривале збільшення попиту ціни на більшість «великодніх» продуктів піднімаються на 15—30 відсотків, — розповідає «УМ» Андрій Ярмак, головний спеціаліст із ринкової інформації Проекту аграрного маркетингу. — На хлібобулочні вироби, це, як правило, не впливає. На яйця та свинину ціни зростають найбільше, на молочні вироби — менше».

Квартиру, в якій донедавна мешкала, сім років тому я почала знімати за 60 доларів. Цілком пристойні, як на той час, гроші. Щоправда, через півтора року вже було 80$, потім 100$, 150$, і зрештою усі 250$. Прикметно, що в самій квартирі за цей час зовсім нічого не змінилося, якщо не враховувати мною ж куплених телевізора та холодильника, шафи, книжкових полиць тощо. Не було навіть банального косметичного ремонту. Словом, за все те ж саме, що колись коштувало 60$, згодом довелося віддавати у 4 рази більше. Якось я прикинула, що за сім років на оренду витратила загалом понад 8 тисяч доларів. За цінами, які панували на ринку столичної нерухомості на 2001 рік, на ці гроші можна було придбати цілком пристойну однокімнатну квартиру (у той час мої знайомі за 7 тисяч у.о. саме купили новеньку «хатинку» на Позняках у відомої будівельної компанії). Якби ж тоді була можливість узяти кредит! Але банки ринок житла на той час інвестували дуже обережно й кредити видавали максимум на 5 років під 25% річних. Звичайно, знімати житло було вигідніше, ніж платити такі шалені відсотки банку.
Нині ситуація радикально змінилася: банки видають кредити на 20 і більше років. При цьому перший внесок може становити 5—10% (а то і без нього), а відсоткова ставка — 9—15%. Одначе і ціни на столичному ринку нерухомості разюче змінились. Але чекати, доки цей баланс стане оптимальним, можна вічно. А можна і взагалі його не дочекатися, тому коли мій хазяїн вкотре виставив нову ціну за свої 30 квадратних метрів, я нарешті вирішила впрягтися в лямку під назвою «кредит».
Найважче у кредиті — це зважитися на нього. Коли ж механізм уже запущено, відступати не захочете. Інакше потім не скоро зважитеся знову пройти ці сім кіл пекла.

Якщо розділити першоквітневі розваги, які пропонують нам із вами, на «дармові», тобто влаштовані мерією чи громадськими організаціями для народу, і «за гроші», тобто влаштовані театрами, ресторанами й нічними клубами для отримання прибутку, то стає очевидним — посміятися «за так» ніде, крім Одеси, українцеві не вдасться. Тільки керівництво цього приморського міста витратило бюджетні кошти для проведення веселих конкурсів та дурнуватих розваг на вулицях і запросило відомих гумористів, клоунів і співаків для виступу на велетенському майдані просто неба. Воно й зрозуміло — статус неофіційної столиці гумору зобов’язує мерію дбати про розважальну програму й трусити калиткою для її реалізації.

Ринок розваг і цікавих презентів в Україні останнім часом різко пішов уперед. Усе більше людей хоче дарувати щось оригінальне, яскраве й кумедне — незалежно від приводів. Інтернет-магазини подарунків, звичайні крамниці різноманітних приколів — уже не дивина. Популярними є замовлення жартів по радіо та на мобільні телефони. На бажанні українців зробити приємне друзям і близьким, розсмішити їх дехто непогано заробляє. І якщо День святого Валентина — це зірковий час продавців сердечок, солодощів і квітів, то 1 квітня — професійне свято й період жнив для всіляких продавців жартів. Звісно, з 1 квітня можна «привітати» й безкоштовно, придумавши цікавий (але головне — не злий і безпечний) жарт. Але якщо дозволяють на це кошти, можна купити якусь приємну й смішну «цікавинку». Добре, що пропозицій вистачає. До того ж оригінальні та цікаві подарунки — актуальні завжди.

Експерти з Мінекономіки прогнозують, що ціни на м'ясо падатимуть, а вартість молочної продукції та курячих яєць найближчим часом буде стабільною. У тому, що свинина на ринках України дещо подешевшала у березні, ми всі й самі мали змогу переконатися. Цього тижня, наприклад, сало на базарі вже коштувало від 10 до 15 гривень за кіло, а не 20 гривень, як було минулого року. Ситуація на ринку яловичини протягом тижня також залишалася стабільною. За словами представників переробних підприємств, недостачі сировини вони нині не відчувають. Відтак м'ясної кризи не буде, — кажуть експерти. Дещо підливають олії у вогонь хiба народні депутати: ухвалили днями закон, який може викликати невеликi коливання в цiнах на ковбасу. І все ж, чи є в нас перспектива сподіватися на зменшення вартості м'яса й надалі? Експерти кажуть, що є.

На запитання «УМ» відповідає Андрій Ярмак, заступник директора Проекту аграрного маркетингу, головний спеціаліст із ринкової інформації

Людство вкрай розлінувалося, до того ж має не так багато вільного часу. Відтак хатній клопіт, якщо є для цього матеріальна можливість, люди намагаються перекласти на техніку. Тут відчувається прогрес і серед українців: пральна машина-автомат стає усе доступнішою для нас — тим більше що ціновий спектр дозволяє обирати кожному свою модель, а ринок постійно поповнюється новинками.