Усе найкраще — до Іраку

У листопаді до Іраку надійдуть перші партії новітніх бронетранспортерів БТР–4 виробництва Харківського заводу імені Малишева. Нагадаємо, минулого року в рамках великого контракту на озброєння іракської армії та поліції харківським танкобудівникам замовили 420 броне­транспортерів БТР–4 у різних комплектаціях, передає «Український мілітарний портал».

ЧФ «лякає» цифрами

У Росії знов говорять про поповнення Чорноморського флоту новими кораблями. Цього разу агентство «Інтерфакс» із посиланням на свої джерела в головному штабі ВМФ РФ повідомило, що до 2020 року на ЧФ має з’явитися 18 нових кораблів та підводних човнів. За інформацією джерела, це закладено в російській державній програмі озброєння на 2011—2020 роки. Йдеться, зокрема, про шість нових фрегатів проекту 22350, шість дизельних підводних човнів класу «Лада» та два великих десантних кораблі проекту 11711. Нагадаємо, минулого тижня міністр оборони РФ Анатолій Сердюков після зустрічі з українським колегою Михайлом Єжелем заявив: «Найближчим часом ми плануємо підписати угоду про заміну техніки та озброєння Чорноморського флоту».

Нові піратські горизонти

Сомалійські пірати втекли з німецького корабля «Белуга форчун». Нагадаємо, це судно, в екіпажі якого троє українців, морські розбійники захопили минулої неділі за 1200 миль від кенійського порту Момбаса. Однак екіпаж закрився в недоступному приміщенні–«цитаделі», пірати не змогли взяти заручників, відтак наспіли німецькі військові, й загарбникам довелося втікати.

Врятує «цитадель»?

Минулої неділі сомалійські пірати захопили чергове судно з українцями у складі екіпажу. Напад стався в Індійському океані, за 1200 миль від кенійського порту Момбаса, пірати атакували німецький суховантаж «Белуга Форчун» під прапором Антигуа, який ішов з Об’єднаних Арабських Еміратів до Південно–Африканської Республіки. Екіпаж складається з трьох українців, росіянина та восьми філіппінців, за іншими даними — є ще двоє громадян Німеччини.

Важко в навчаннi, легко в Африцi

Важко в навчаннi, легко в Африцi

Наприкінці жовтня має пройти сертифікацію 14–та ротація 56–го окремого вертолітного загону Збройних сил України у складі місії ООН в Ліберії. Присутність в Ліберії дає українським вертолітникам дорогоцінну льотну практику, та ще й у складних умовах. Тож армійські пілоти вертольотів Мі–8 та Мі–24 — одні з найдосвідченіших професіоналів у ЗСУ. Попри відносно мирну обстановку в цій країні, підготовка до поїздки в Ліберію — це повторення усього пройденого. Пілотування над океаном і джунглями, експлуатація техніки в умовах тропічної спеки чи навпаки — сезону дощів, стрибки з парашутом на воду й евакуація постраждалих iз морської поверхні, а за потреби — оборона від нападу «збройних формувань», для цього треба бути «профі». Непідготовленість може коштувати життя, твого і товаришів.

Хочемо вийти з тіні

Сьогодні біля польського парламенту — Сейму у Варшаві — українці проведуть акцію за легалізацію незаконних мігрантів, які зараз нелегально працюють у Польщі. Хоч ідеться не лише про українських мігрантів, під стіни Сейму прийдуть не лише українці, проте саме наші співвітчизники ініціювали акцію. Вона відбудеться під гаслом «Я — за легальну роботу та перебування іноземців у Польщі», а символом буде яблуко, бо багато нелегалів працюють саме на збиранні фруктів та овочів, передає УНІАН. Учасники акції хочуть передати главі Сейму Гжегожу Схетині зібрані підписи за проведення легалізації нелегалів у Польщі та рекомендації, як найкраще її провести. Також депутатам передадуть кошик яблук. Заклик до легалізації передадуть також Президенту Польщі Броніславу Коморовському та главі уряду Дональду Туску.

15 років предстояння

22 жовтня 1995 року на Всеукраїнському помісному соборі митрополита Філарета (Денисенка) було обрано Патріархом Київським і всієї Руси–України. Так на чолі Київського патріархату став один iз найзаcлуженіших ієрархів Російської православної церкви, який у радянські роки добився для Української православної церкви самостійності й незалежності в управлінні, а згодом став її митрополитом, а після проголошення незалежності України фактично очолив рух за автокефалію — повну незалежність Української православної церкви від Москви. Завтра виповнюється 15 років iз дня, коли Патріарх Філарет пройшов інтронізацію.

Отак це діє

Отак це діє

Черговий інцидент у стилі «холодної війни» трапився над Балтійським морем, поблизу латвійського кордону. У понеділок, близько 17:50 за місцевим часом, два російські фронтові бомбардувальники Су–24 впритул наблизилися до латвійського повітряного простору неподалік міст Лієпая та Вентспілс. На радіозапит про ідентифікацію росіяни не відповіли. Тому назустріч з авіабази в Шауляї піднялися два винищувачі НАТО, й росіяни спішно відлетіли до своїх кордонів. Нагадаємо, країни Балтії не мають своїх бойових літаків–винищувачів, тому з часу їх вступу до НАТО у 2004 році повітряний простір Латвії, Литви та Естонії охороняють позмінно винищувачі інших країн Альянсу в рамках операції «Балтійське повітряне патрулювання», зокрема з 1 вересня цього року це Ф–15 «Ігл» ВПС США.

Відремонтувати, щоб позбутися?

Відремонтувати, щоб позбутися?

П’ятнадцятирічні поневіряння єдиного українського підводного човна «Запоріжжя», схоже, добігають кінця. Днями четверо офіцерів з української субмарини вийшли в море, аби попрактикуватися на російському ПЧ «Алроса». Стажування почалося на березі, а після здачі заліків українські підводники вийшли в море на «Алросі» як командири її частин. Це командир бойової частини (БЧ)–4, капітан 3–го рангу Костянтин Петренко, командир мінно–торпедної БЧ капітан 3–го рангу Андрій Юпов, капітан–лейтенант Володимир Волинець, який вийшов у море як помічник командира ПЧ, та капітан–лейтенант Костянтин Гніденко — як командир БЧ–5, передає «Форпост». Водночас командир гідроакустичної групи ПЧ «Запоріжжя» лейтенант Володимир Гробинський повідомив, що українська субмарина готується вийти в море вже у грудні 2010 року.

Акція громадянської покори

Цього року Марш УПА мав бути особливим. А пройшов як завжди. Автор, щирий і багаторічний шанувальник цього дійства, спочатку як учасник, а далі як журналіст, наївно побоювався провокацій українофобів і міліцейських розправ. Усе це ми проходили в попередні роки. Водночас була надія, що зібрання перед пам’ятником Шевченку буде наелектризоване, вогонь в очах, гнів і рішучість боротися...