Без обов’язкових квот у тих чи інших сферах українська може вже за кілька поколінь втратити комунікативну функцію й перетворитися на мертву мову. Такий висновок оприлюднив віце–президент Української ліги зв’язків iз громадськістю Олег Медведєв у своєму дослідженні «Мовний баланс–2». Використовуючи дані всеукраїнського перепису населення 2001 року, а також пізніші соціологічні дослідження експерт підрахував, що наразі 36% громадян України в родині спілкуються лише українською мовою, 36% — лише російською, а 27%, залежно від обставин — або українською, або російською. Таким чином, при етнічному співвідношенні українців і росіян відповідно 77,8% до 17,3% українську та російську мови в цілому практикують по 63% громадян. Однак частка української мови у більшості сфер є меншою за половину.

Нещодавно до львівських освітян iз Міносвіти надійшла директива ліквідувати дитячоюнацький фестиваль мистецтв «Сурми звитяги», присвячений, зокрема, і пам’яті Української повстанської армії. Замість нього дітей пропонують заганяти на радянську «військово­патріотичну» гру «Зарніца». Про це повідомив під час сесії Львівської міськради голова постійної комісії молодіжної політики та спорту Юрій Кардашевський. «Сурми звитяги» мають відбутися у Львові вже водинадцяте. Натомість парамілітарна «Зарніца» масово проводилася в радянських школах як елемент допризовної підготовки, а після розпаду СРСР навіть у Росії у неї грають лише клуби «історичної реконструкції».

Якщо форсування таких великих рік, як Дніпро, вимагає мостів і поромів, то невелика річка танки не зупинить. На глибину до трьох метрів може занурюватися танк Т–64 і переїжджати по дну річки на протилежний берег. Цю вправу вперше за останнi два роки виконують танкісти 30–ї окремої механізованої бригади 8–го армійського корпусу Збройних сил України. Недалеко вiд Новоград–Волинського на Житомирщині цими днями на військовій техніці долають «водну перешкоду» — річку Случ.

Вони працюють за лінією фронту, в тилу противника. Перш ніж відправляти будь–який великий підрозділ у будь–який район, треба знати, чи є там противник і які в нього сили, а за потреби — і нейтралізувати штаб, дістати таємні документи, виловити «язика». Усім цим займаються загони військових розвідників, які є скрізь — від танкових і до повітряно–десантних частин. 7 вересня, в день свого професійного свята, розвідгрупи 8–го армійського корпусу (8 АК) не відпочивали, а зовсім навпаки, у виснажливих маршах, засідках, навісних переправах через ріку та на мінних полях визначали, хто найкращий серед них.

З автором цього тексту «УМ» зв’язалася через мережу iнтернет. Зі зрозумілих причин, називати своє ім’я чи інші дані про себе він відмовився. Він — один iз, напевно, тисяч українців, які в «гарячих точках» світу заробляють собі на життя військовим ремеслом. Різноманітні іноземні легіони, приватні «охоронні» агентства радо наймають наших співвітчизників, адже за ту саму, а часто вищу якість роботи, їм можна платити у кілька разів менше, ніж західним військовим профі. Ірак залишиться в українській військовій історії як країна, до якої ми відрядили свого часу найбільший військовий контингент за нашу новітню історію, а після того як його вивели, в Іраку так чи інакше досi працюють українські військові специ, про роботу яких уже писала «УМ». Тепер ми пропонуємо вам погляд на іншу грань «українського» Іраку.

Реформування Збройних сил України пройде у три етапи. Про це заявив міністр оборони Михайло Єжель, виступаючи перед студентами Національного університету оборони з нагоди Дня знань та початку нового навчального року.

На Першому всеукраїнському форумі оборонної промисловості, який відбувся вчора у Києві, було на що подивитися. Близько півсотні українських підприємств демонстрували найновіші зразки зброї та військової техніки — від станкових кулеметів і гранатометів та суперсучасних систем польового зв’язку для військ до високоточних протитанкових і протиповітряних ракет. Те, що не помістилося б у залі Українського дому, привезли у макетах: авіабудівний концерн «Антонов» демонстрував літаки Ан–140 та Ан–74, казенне підприємство «Дослідно–проектний центр кораблебудування» — макети своїх бойових кораблів, серед яких і флагман Військово–Морських сил України фрегат «Гетьман Сагайдачний», і проект майбутнього українського корвета. Єдиний «натуральний» експонат, який через великі габарити довелося залишити на вулиці перед входом, — військовий броньований джип «Козак» виробництва київської компанії «Практика».

Цього місяця у Бразилії почнуть будувати пусковий майданчик для української ракети «Циклон–4». «Значний прогрес, досягнутий у рамках реалізації бінаціонального проекту, дозволяє розпочати практичні роботи з будівництва наземного комплексу «Циклон–4» на космодромі «Алкантара». Уже у вересні цього року за участю президента Федеративної Республіки Бразилія відбудеться церемонія закладення першого каменя початкових робіт зі створення пускового майданчика «Циклон–4», — повідомили у прес–службі Міністерства промислової політики.

Сьогодні у Збройних силах України на 130 об’єктах зберігається близько 1 мільйона 190 тисяч тонн боєприпасів, з яких близько половини треба утилізувати до 2017 року. Про це повідомив директор Департаменту утилізації компонентів ракетного палива та ракет і боєприпасів Міністерства оборони України Юрій Бровченко. За його словами, на утилізацію звичайних видів боєприпасів цього року передбачено 106,6 мільйона гривень, проте наразі виділили тільки 8 мільйонів. Цього вистачило, аби укласти контракти на знищення лише 3,2 тисячi тонн боєприпасів, з яких 1,3 тисячi тонн боєприпасів iз горезвісного арсеналу поблизу міста Лозова на Харківщині, де в 2008 році сталася пожежа з масовими вибухами ракет, мін та снарядів, передає прес–служба Міноборони.

Головне контрольне управління Сполучених Штатів прийняло до розгляду скаргу авіакомпанії «Ю.С. Аероспейс» про сумнозвісних «5 хвилин». Як повідомляла «УМ», «Ю.С.Аероспейс», спільно з українською авіакомпанією «Антонов», планували взяти участь у тендері на постачання Військово–Повітряним силам США літаків–заправників.