Відтепер мешканці Львова заощаджуватимуть кошти... на побудові «вічної оселі» у місцевих некрополях — виконавчий комітет міськради затвердив рішення «Про надання дозволу на будівництво родинних склепів на Янівському та Сихівському кладовищах».

Мирна Назур приїхала до Львова на запрошення Українського католицького університету. 45–річна Мирна — сирійка, яка мешкає в передмісті Дамаску в районі Суфаньє. Феномен цієї жінки вже більше двадцяти років вивчають науковці Франції, Англії та США. Але «світила» медицини й досі не можуть пояснити, чому на тілі Мирни з’являються рани, ідентичні ранам розіп’ятого Ісуса — на голові, де був терновий вінок, і руках та ногах — куди забивали цвяхи. А ще тіло сирійки виділяє миро. Вчені підрахували, що з іконки у її домі витекло 65 кілограмів пахучої олії.

На великодні свята у Львові поставлять виставу, сценарій якої ще в юному віці написав Кароль Войтила, відомий згодом як Папа Римський Іван Павло II. П’єсу «Йов» поставить на площі біля Оперного театру Львівський духовний театр «Воскресіння». «Ця вистава була показана у багатьох містах Західної та Центральної Європи. У Польщі ми отримали за «Йова» найвагомішу для театралів перемогу — приз глядацьких симпатій. Основа вуличної вистави — високий філософський зміст та ефектне видовище», — розповів «УМ» директор театру «Воскресіння» та режисер цього дійства Ярослав Федоришин.

День міжнародної солідарності трудящих у Львові не скасовують. Але відтепер «свято праці» трішки посунеться місцем для Дня батяра. Такого собі доброго, трішки збитошного хлопця, який безмежно закоханий у своє прекрасне місто. «Ми вирішили переінакшити знамениту фразу світового пролетаріату, тож цьогоріч 1 травня проходитиме під гаслом: «Батяри усього світу, єднайтеся», — розповів «УМ» начальник Львівського міськуправління культури Андрій Сидор.

У школах Львова діти та вчителі розмальовують великодні писанки. Дійство проходить у рамках благодійної акції «Намалюй Львову писанку». Розмальовані великодні яйця школярики передадуть благодійному фонду «Збереження архітектурної спадщини Львова», який планує їх продати, а за виручені кошти відреставрувати якусь одну з архітектурних пам’яток старовинного міста.

Місто Лева, яке звикло до різного, такого ще не бачило! Позавчора близько двох десятків молодих людей стояли під порогом міської Ратуші... догори дригом. Інші ж вибивали на барабанах східні мотиви. Таким чином юнаки і юнки намагалися привернути увагу мешканців Західної столиці України та світової спільноти до боротьби тибетського народу за незалежність.

У місті Лева є дерево кохання. Стара липа, яка й дала назву тутешньому проїзду Крива Липа, росте понад 150 років. Це останнє дерево з колишнього ботанічного саду Меєра, заснованого магнатом Чарторийським ще у XVIII столітті, яке «пам’ятає» не лише закоханих Чорновола, Драгоманова, Костюшка, а й сьогодні спостерігає за сотнями закоханих. Адже росте липа у переході центру Львова неподалік університету імені Франка, тож закохані студенти всіх часів і поколінь й досі призначають біля неї побачення.

Львів’яни готуються до приїзду Державного секретаря Ватикану, кардинала Торчиціо Бертоне. Він прибуде 23 травня. Мета дводенного візиту — беатифікація похованої в Україні сестри Марти Вєцької.

Врешті–решт багатостраждальна справа щодо вибуху житлового будинку на вулиці Костюшка у Львові, внаслідок чого постраждало 47 львів’ян, двоє з яких загинуло і дев’ятеро отримали поранення, підійшла до завершення. Своє слово сказала міліція. Тепер — черга за прокуратурою.

Львів без левів — не Львів. А ці горді царі лісів у столиці Західної України чи не на кожнім кроці. Великі й маленькі, комічні й серйозні, у бронзі, камені, гіпсі, на чеканках, у скверах, на фасадах будинків — вони повсюди. Левів увіковічнювали скульптори та художники всіх часів і поколінь. І нині на цих звірів у Львові мода.