«Мобільний» етикет

«Мобільний» етикет

Питання розмов по телефону за кермом автомобіля цікавить не тільки народних депутатів. Виявилося, що зловживання мобільним зв’язком допекло і деяким кіровоградцям. Психологи, культурні діячі, журналісти і підприємці Кіровограда зібралися на «круглий стіл» і виробили так звані правила мобільного етикету.

Спробуємо дощової!

Аварія водогону сталася 18 вересня о 22.40 біля міста Олександрія, фахівці пов’язують НП із зсувами ґрунту, які сталися внаслідок чотириденного безперервного дощу. Те, що чергова аварія на найдовшому в Європі водогоні «Дніпро–Кіровоград» припала на сезон дощів, трохи полегшує долю кіровоградців. Баняки й відра підставляти під зливу почали вже зранку 19 вересня. Цього разу це не було відключенням за несплату, яке частенько практикується в місті, а прорив водогону «Дніпр—Кіровоград», чим теж кіровоградців не здивуєш.

Бій за врожай

Чотирма пострілами з мисливської рушниці намагався зупинити комбайн, що обкошував поле, фермер Анатолій Співак. На щастя, комбайнер не постраждав (від пережитого стресу наступного дня у нього стався серцевий напад), хоча комбайн таки зупинився — один із набоїв потрапив у мотор...

Автопробігом по безправ’ю

Пілотний варіант Всеукраїнського автопробігу інвалідів розпочався 22 липня з Кіровограда. Чотири дні мандруватимуть члени обласної організації інвалідів містами Кіровоградщини. Для всіх бажаючих дізнатися, чого це в таку спеку інвалідам не сидиться вдома — у Світловодську, Олександрії, Знам’янці та Кіровограді, організовані зустрічі, «круглі столи» та семінари.

Його книги пахнуть справжністю

Його книги пахнуть справжністю

Письменника з кіровоградської глибинки Олександра Жовну порівнюють з Антоном Чеховим — за тонку психологічність письма, простоту і щемливість. Днями він презентував свою нову книжку «Її тіло пахло зимовими яблуками» в стінах Новомиргородського інтернату для розумово відсталих дітей, де працює автор.

Не поділили краники

У 2006 році Кіровоградська міськрада віддала водоканал в оренду на 49 років. До того місто отримувало воду згідно з графіком. А з приходом орендаря ТОВ «Водне господарство» ситуація змінилася: воду перестали подавати порційно, щоправда, і ціни на неї почали зростати. Відтак, коли орендар виплатив заборговані зарплати, зробив ремонт і реконструкцію водопровідно–каналізаційної системи, міське керівництво вирішило договір розірвати.

Запрягайте, хлопці, коней!

12 пасажирів уміщатиме карета, яка незабаром курсуватиме між вісьмома селами Маловисківського району Кіровоградської області. На гужовий транспорт мешканці цих сіл пересідають не з добра: автобус їздить усього кілька разів на тиждень — бездоріжжя та нерентабельність відлякують водіїв.

Президент почав з «А»

Учорашній візит Президента, членів уряду та «губернаторів» у Кіровоград був присвячений вшануванню жертв Голодомору 1932—1933 років. Поки Віктор Ющенко ознайомлювався з виставкою робіт учнів дитячих шкіл мистецтв, присвяченою Голодомору, міністр культури і туризму Володимир Вовкун заїхав у обласний художній музей і познайомився з роботами більш світського характеру.

Сказав «ріпак» — і нехай хоч трава не росте!

В Україні ширяться жовті поля. Навесні — це ріпак, улітку — соняшник. За статистикою, щороку посіви цих культур суттєво зростають, а зерна та цукрового буряку, навпаки, зменшуються. Нині вже очевидно, що тенденції, які вже два десятиліття охоплюють світ і прогнозують глобальну харчову кризу, досягли нашої батьківщини. У 2008 році центральні та південні регіони країни, які є традиційними «годувальниками», збільшили посіви ріпаку в два з половиною рази, соняшнику — у півтора раза.

...І лапті сплете

...І лапті сплете

Перші солом’яні плетінки маленькій Світлані Пісковій показала бабуся. Працювати з соломою було легко і цікаво, тож незабаром дівчинка плела не гірше старенької. Але про майбутню професію ремісниці тоді не йшлося, і Світлана почала працювати в місцевому Будинку культури за іншим фахом. Проте сонячна солома просто таки переслідувала жінку — її просили зробити ту чи іншу прикрасу, показували нові види плетіння.

З часом майстриня зрозуміла: солома — це її життя . Почала їздити на зустрічі і семінари ремісників, вчитися. Сьогодні Світлана використовує більшість поширених в Україні видів плетінок, плете оригінальні вироби, дечого вже може навчити сама. Її роботи є в усіх куточках України, в багатьох країнах світу.

Світлана дуже полюбляє рідне село — Нову Прагу, що на Кіровоградщині. Може, саме звідси у неї уміння бачити і відтворювати елементи природи. Троянди, маки, лілеї, гвоздики в її солом’яних віночках виглядають так, ніби їх створила сама природа.