Сказав «ріпак» — і нехай хоч трава не росте!

В Україні ширяться жовті поля. Навесні — це ріпак, улітку — соняшник. За статистикою, щороку посіви цих культур суттєво зростають, а зерна та цукрового буряку, навпаки, зменшуються. Нині вже очевидно, що тенденції, які вже два десятиліття охоплюють світ і прогнозують глобальну харчову кризу, досягли нашої батьківщини. У 2008 році центральні та південні регіони країни, які є традиційними «годувальниками», збільшили посіви ріпаку в два з половиною рази, соняшнику — у півтора раза.

Причина такої популярності цих рослин — минулорічні високі закупівельні ціни. Насіння соняшнику добре йшло на місцевий ринок і на експорт, насіння ріпаку — практично повністю — на експорт. Олію та біодизель сьогодні розкуповують на «ура», і в цьому році українські сільгоспвиробники вирішили не ризикувати і зробити ставку на ці культури. Пшениця хоч і лишилась лідером полів, але кількість її посівів зменшилась. Цукровий буряк і взагалі здав позиції — дуже вже не певна цінова політика щодо цукру...

Наприклад, у Кіровоградській області цього року ярової пшениці посіяно на площі 564,9 тисячі гектарів, що на 244,9 тисячі менше, ніж у минулому році. Цукровий буряк, який раніше був рослиною номер один у регіоні, росте всього на 22 тисячах гектарів. Зате ріпаку в області посіяли 144 тисячі гектарів — у 2007 під цією рослиною було всього лиш 64 тисячі гектарів землі. Посіви соняшнику, порівняно з минулим роком у регіоні не збільшилися, а залишилися на рівні 300 тисяч гектарів. Це за даними управління сільського господарства Кіровоградської обладміністрації. Адже на підприємствах, що реалізують насіння, і в самих господарствах стверджують, що соняшнику посадили значно більше, ніж в минулому році. Просто повідомляти про це сільгоспуправління не поспішають — адже існує норма посадки соняшнику для господарства — не більше 15% від загальної площі земель.

Норми на посадку тих чи інших рослин існують не просто так. «Усе повинно бути в міру, — запевняє агроном із десятирічним стажем Андрій Анциборенко, — природа має властивість дуже швидко компенсувати «перегиби» в сільському господарстві». Багато посівів соняшнику і ріпаку теж дадуться взнаки господарству.

Соняшник виснажує землю і вирощувати його можна на одному місці раз на 8—10 років. Якщо частіше, то на такому полі знизиться родючість землі й не виросте ні картопля і ні пшениця. Ріпак для ґрунту добрий, але має інші недоліки. Хрестоцвіті блішки, галиця, попелиця, капустянка стеблова, ріпаковий пильщик, приховано–хоботники — усі ці та безліч інших шкідників дуже полюбляють цю олійну рослину. Кількість шкідників швидко зростає і поширюється на інші культури. В результаті, щоб урятувати вирощене, треба обробити весь майбутній врожай великою кількістю пестицидів.

Як розповів кореспонденту «УМ» керівник Кіровоградського управління сільського господарства Іван Владов, вплинути на сільгоспвиробника сьогодні важко. В судовому порядку зараз розглядається справа проти керівника підприємства в Бобринецькому районі Кіровоградської області, який вирощував соняшник на одній ділянці три роки поспіль. Врожайність цих земель тепер дуже низька і для її відновлення сьогодні потрібні серйозні кошти. Їх і намагається відсудити управління.

Іван Владов впевнений, що з продажем землі ситуація зміниться — власник буде бачити перспективу і дбатиме про господарство більше, ніж орендар. Тим часом, і це визнають усі сторони, засобів впливу на власника буде ще менше... Як і батьки, вони бувають різні: одні дбають, інші — занедбують.

В Україні інтенсивно будуються заводи з переробки ріпаку та соняшнику. І немає впевненості, що в наступні роки продовольчі рослини будуть у більшості, а технічні — у меншості.