«Полум’я у п’ятиповерховому будинку Конотопа зайнялося у підвалі. Там розмістився спортивний зал, який уже давно не експлуатували», — розповів фахівець зі зв’язків із громадськістю Управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Сумській області Євген Могиленець. Як встановили згодом, загорівся спортивний інвентар і гімнастичні мати на поролоновій основі. Можна уявити, скільки ядучого диму валувало з приміщення. Він поширився відразу на два під’їзди будинку.

Охтиряни, які вчора поспішали на роботу, мали привід для здивування: попраний раніше «свободівцями» монумент Іллічу повернувся на звичне місце. Щоправда, інший. «Трішки кращий за попередній. Той Ленiн був, наче з колгоспу. Але цей не зовсім схожий. Може, взяли чийсь, а голову причепили?..» — припускають у розмовi з «УМ» очевидці.

Соціологічне опитування, підсумки якого презентували в Сумах, проходило під гаслом «Ти маєш право на якісну освіту». Його організатори — Студентське братство Сумщини — прагнули з’ясувати, наскільки студенти усвідомлюють свої права на якісну освіту. В опитувальних листах були, зокрема, перераховані можливі порушення прав: примусові благодійні внески, вимагання хабарів на різних етапах студентського життя; неякісне викладання матеріалу; недостатнє матеріальне забезпечення навчального процесу — загалом дев’ять видів утиску студентських прав. І лише менше 17 відсотків опитаних відповіли, що з ними не стикалися.

Проводилося опитування у восьми вишах Сумщини, а також у ВНЗ Полтавщини, студенти яких також залучені до здійснення проекту «Підвищення рівня обізнаності молоді про можливості захисту права на якісну освіту», підтриманого Foundation Open Society Institute. «Ми не брали на себе функції соціологічного центру, — говорить піар–менеджер проекту Владислав Діброва. — Все зроблено силами студентів. Але, сподіваємося, наше опитування об’єктивне». Сподіватися варто, адже перед його проведенням Студентське братство Сумщини з партнерами з різних вишів упродовж року проводили тренінги, Літню школу прав студента, конкурс соціальної реклами «Диплом — не товар». І, власне, оті перераховані ймовірні порушення прав були визначені в процесі спілкування самою молоддю. А 650 сумських респондентів допомогли визначити рівень розповсюдження тих чи інших проблем.

У зачиненому кабінеті завідувачки однієї з аптек міста Ромни несамовито кричала жінка, тож група затримання державної служби охорони вибила двері прикладами автоматів. У отвір вони побачили закривавлену жінку в кріслі та чоловіка з пістолетом над нею. Поруч валявся закривавлений ніж...

Приклади «співпраці» з мертвими душами описує ще класична література. Втім, міліціонерам–податківцям удалося розплутати зовсім не літературні сюжети незаконних оборудок однієї з бізнес–структур Сумщини. Експортувала вона продукцію сільгоспвиробництва до Росії. Як виявилося, за підробленими документами.

На останній сесії депутатам запропонували взяти участь в опитуванні, чи підтримують вони позицію міського голови Геннадія Мінаєва і чи готові проголосувати за рішення Сумської міськради про демонтаж бюстів Леніна, зокрема біля БК «Хімік», і встановлення замість нього бюста Почесного громадянина Сум, директора ВО «Сумихімпром» — Олександра Йосиповича Кравченка.

«Колись дисидент Сергій Набока сумно жартував, що у Совєцькому Союзі люди ділилися на три групи: досиденти, сиденти й отсиденти, — пригадує історик Геннадій Іванущенко. — Ця книга створювалася і для того, аби подібне не повторилося». Презентація збірки документів та матеріалів «Інакодумство на Сумщині» відбувалася у переповненому залі обласної бібліотеки. Немало прийшло і тих, хто згаданий у книзі, — інакодумців радянської доби. Власне, людей, які мали нахабство мати власну думку в тоталітарному середовищі. Збірка охоплює період 1955—1990 років. «Досить недавні події, — говорить науковець В’ячеслав Артюх. — Це те, що було не з кимось, а з нами». Створене як наукове, видання цікаве не лише для науковців — надто вже драматичні сюжети стоять за документами.

Рік віри оголосила цього року Українська греко–католицька церква для України та світу. «Це зовсім не значить, що в інші роки ми віруємо менше, — каже Кеннет Новаківський, єпископ Української греко–католицької церкви, єпарх Нью–Вестмінстерський із Канади. — Просто, знаєте, часом буває так, що ми стаємо пасивні, ліниві, нам здається, що все знаємо, то чого напружуватися ще? Та уявіть, що ваш лікар буде так думати, зовсім не враховуючи того, що з’являється нове. Хоча, звісно, принцип лікування вічний: зцілити хворого. Так і рік віри. Він не є чимось щойно придуманим, це просто можливість говорити про свою віру, нести добрі новини. І не лише про нашу церкву — про всі конфесії. Це можливість людям зрозуміти, що не лише священик відповідає за віру, за неї відповідає кожен».

П’ятиметровий вождь пролетаріату височів на одній із площ Охтирки поруч iз невеликою церквою. До нього підігнали ЗІЛ, за кермом якого сидів народний депутат від ВО «Свобода» Ігор Мірошниченко, накинули зашморг — і верхня частина пам’ятника полетіла додолу. Після цього учасників акції доправили в міськвідділ міліції.

Охоронець стверджує, що все відбулося майже беззвучно, а споруда склалася, як картковий будиночок. Надзвичайна подія сталася ледь не в центрі Сум на території центрального ринку. Мовою фахівців — відбулося руйнування будівельної конструкції каркасу на загальній площі 1760 квадратних метрів. «У цей час кілька людей заливали бетоном плити перекриття другого поверху, — розповів голов­ний архітектор Сум Володимир Биков. — На щастя, за кілька хвилин до обвалу будівельники пішли пити чай. Лише завдяки цьому обійшлося без жертв».