Різдвяний покер

О десятій годині січневого вечора до нібито звичайного сумського кафе завітали працівники міліції та прокуратури. На меті мали не спільне святкування довгих січневих свят, а навпаки: за оперативною інформацією, тут мала відбутися «гра року» в покер.

«Афганців» хочуть роз’єднати, бо ми — сила»

«Афганців» хочуть роз’єднати, бо ми — сила»

Голову правління обласної організації ветеранів Афганістану Сергія Пилипенка наказом голови Української спілки ветеранів Афганістану Сергія Червонописького від 26 листопада усунули з посади. Частина активістів сумської організації пояснила це зміщення підкилимовими політичними іграми.

Дешеві смартфони

У рази занизили ціни на телефони посадовці Сумської митниці та управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції області. На думку прокуратури, держава через їхні дії чимало втратила, тому слідчими розпочате кримінальне провадження за фактом зловживання службовим становищем.

Одинадцять осколків картечі

«Трагічно загинув клірик Сумської єпархії Української православної церкви Московського патріархату, настоятель Троїцького собору архімандрит Трифіллій (Галан)» — лаконічно інформує сумська єпархія. Правоохоронні органи у своїх повідомленнях про неординарну подію також небагатослівні.

Двічі покарані

Двічі покарані

Раніше створене тавро про те, що «ВІЛ/СНІД — хвороба людей винятково асоціальних», уже стирається з нашої свідомості. Практика показала: кожна, навіть найблагопристойніша особа волею випадку може стати носієм страшного вірусу, наприклад, під час переливання крові. Проте права таких людей порушують і надалі. Їх, по суті, карають двічі: вже хворі, мусять терпіти ще й збиткування тих, хто насправді мав би їм допомагати. Як показало дослідження, найбільше таких випадків — у сфері охорони здоров’я, на другому місці щодо порушень прав — правоохоронці, на третьому — надавачі соціальних послуг.

Букети, які не в’януть

Букети, які не в’януть

Здавалося б, така звична річ — букет. Для більшості непосвячених — просто набір квітів, складених більш чи менш вишукано, життя якого таке недовговічне!.. Виставка «Букет: ХХ століття», що відкрилася в Сумському художньому музеї, змушує знайти в цій темі щось глибше й складніше.

У нас є свої національні герої!

У нас є свої національні герої!

Він сидить на баскому коні, тримає хоругву й прямує на Київ — саме такий вигляд має пам’ятник останньому козацькому ватажку, кошовому Запорозької Січі Петру Калнишевському. «Нам треба відстоювати свою столицю, а не рівнятися на чужі», — скаже хтось у виступі на урочистому відкритті пам’ятника. І не раз відзначатимуть: добре, що цей пам’ятник є, що Петра Калнишевського повернуто з вікового забуття, що люди сьогодні знають його ім’я. «Дуже важливо, що у нас є свої національні герої. Не павлики морозови; не леніни, бо саме на цьому місці стояв пам’ятник радянському ідолу; не якісь чужі заброди, а наш національний герой», — говорив на зібранні третій Президент України Віктор Ющенко.

Яйця, жаби і дев’ять тисяч гривень

Мама й донька саме збиралися виїздити з Конотопа до свого села, але їх затримали дві тітоньки. Буцімто вони подивилися на маму й зрозуміли, що їй тяжко пороблено. Тому й вирішили запропонувати допомогу. Може, жінка й засумнівалася б, та попередження про те, що її напасть із дня на день перейде й на родину, змусила прислухатися до незнайомок. А ті вразили бідну своїм «баченням»: розповіли, що дитина її хворіє на діатез, а у чоловіка — проблеми зі шлунком. Звісно, жінці вже було не до роздумів, тому й не замислилася, що «встановити діагноз» доньці могли, подивившись на неї та побачивши якісь ознаки хвороби. А щодо захворювання шлунка, то таку болячку має чи не кожен другий, а всілякі «цілителі» називають усі хвороби, що можуть бути у відповідному віці, — якусь та вгадають!