Голова Чернігівської обласної організації Народного руху України Віктор Лабазов у політиці «вариться» більше 15 років. Нещодавно він ще й очолив організаційний комітет зi створення Чернігівського осередку всеукраїнської громадської організації «За Україну! За Ющенка!». Тому до нього «УМ» звернулась як до компетентної людини й «ветерана» політичних баталій з проханням розповісти про ситуацію в регіоні.

Є ще в Україні люди, які задля своєї мрії відмовляються від благ цивілізації, не вагаючись, складають нехитрий скарб до рюкзака і вирушають у дорогу. Серед них — Сергій Гордієнко. Його більше знають за кордоном. За плечима в нього арктичні експедиції, піші подорожі різними країнами світу. Він — відомий фахівець із одиночного виживання в екстремальних умовах, автор кількох досліджень на цю тему. Зараз пан Сергій мріє відкрити в Україні інститут екстремального виживання, в якому б велася підготовка фахівців МінНС, армії, спецслужб. Та нашій державі це не потрібно.

Щоранку в понеділок більшість киян прокидається від страшного рипу і торохтіння. Перша думка спросоння — що тріщить по швах рідна багатоповерхівка. Насправді ж це ознака того, що до парадного «доторохтів» сміттєвоз і мотлох із бачків після дводенного чекання нарешті вивезуть. Проте незабаром ситуація може змінитись на краще. Принаймні столичні комунальники обіцяють переглянути графік вивезення сміття в столиці й зробити жорсткішими умови для самих перевізників. Після чого чиститимуть смітники навіть протягом вихідних. А возити відходи на брудних машинах заборонять. Про це «УМ» повідомив начальник Головного управління комунального і готельного господарств та туризму столиці Михайло Шпарик.

Якщо ви користуєтеся ліфтами, вас сміливо можна називати екстремалами. Принаймні фахівці експлуатуючих організацій заявляють, що в столиці більше половини підйомників, а це чотири з половиною тисячі кабінок зі шнурами, віджили своє і тепер є потенційно небезпечними для «пасажирів». Водночас цьогорiч київська влада виділила кошти на ремонт лише 290 ліфтів. За нормами Держстандарту, користуватись рештою підйомників мали б заборонити. Проте чиновники добре розуміють: якщо піти на такі заходи, то завтра більшості киян доведеться ходити на високі поверхи пішки.

Пересічному громадянинові України не світить поїхати лікуватися за кордон. Готувати там своїх фахівців державі також не по кишені. Тож в управлінні охорони здоров'я Луганської облдержадміністрації знайшли соломонове рішення: запрошувати до Луганська іноземних професорів. Ідея була оформлена як протокольне доручення глави облдержадміністрації Олександра Єфремова. Обласний центр уже відвідували німецькі хірурги та італійські кардіохірурги. Тепер же до нас приїхав — у рамках проекту — італійський офтальмолог з клініки «Чітта ді Кастелло» (Флоренція) професор Лоренцо Ніказі.

Не нехтуйте гігієною ніг, адже м'якість, еластичність шкіри ніг, рухливість суглобів забезпечують вам легку ходу, гарну осанку, приємний настрій. Після довгого робочого дня побалуйте їх контрастним душем: протягом трьох-п'яти хвилин чергуйте гарячу і холодну воду. Процедуру закінчуйте холодною водою. Потім гарненько розітріть ноги рушником — і можна починати втирати живильний крем. Це роблять масажними круговими рухами долонею у напрямку від пальців ступнів до литки. Не забудьте промасажувати гомілкостопний суглоб.

«Весна прийде, весна вгамує» — хіт Скрипки актуальний ще й досі, тільки чи вгамує? Більше скидається на те, що весна тільки розпалює бажання, у тому числі й бажання рядитися в нові строї, оновлювати життя і гардероб, кавовий маршрут і супутників-співрозмовників. Якщо восени сезонні дефіле слугують більше за терапію, то навесні намагання «змінити шкіру» — це звичайне дитяче мавпування природи. Торгова марка VD-one поспішила першою відкрити модний сезон-2004, і влаштувала в клубі «Сейф» вечірку-показ нової колекції чоловічого одягу. Звичайно, ті, хто не потрапили на показ, втратили багато — насамперед задоволення від блискучого шоу, поставленого хореографом Дмитром Коляденком і показаного хлопцями із балету «Арт-класік», але з точки зору прагматичності ніхто не постраждав — нова колекція уже висить у фірмових магазинах.

Виставу «На кожного мудреця доволі глупоти» («На всякого мудреца довольно простоты») за п'єсою Олександра Островського у постановці Олега Табакова привезли у Київ лише на один вечір. І цей вечір зібрав повний зал Жовтневого палацу. І, незважаючи на те, що найдешевший квиток на виставу коштував сто гривень, а найдорожчий — шістсот, питання: «Чи немає у вас зайвого квитка?» можна було почути від найближчої станції метро. Враховуючи всі плюси вистави, подібне видовище все ж не для такої великої сцени, як кін Жовтневого палацу. Все найкраще, що має вистава, вона втрачає, коли її «розташовують» на подібному сценічному полігоні. Зрозуміло, що організатори гастролей заробляють гроші, щоб оплатити гонорар гастролерів, оренду приміщення та й самим заробити на життя. Але таким чином губиться все, чим цінне драматичне мистецтво — дрібниці акторської гри, жива розмова, хвилини проживання, нюанси дії, все це поглинає прірва великого залу. Вистава захоплювала вишуканими акторськими роботами, смакуванням тексту відомої п'єси. Безумовно, побачити це пощастило всім тим, хто купив квитки у партер та перші ряди амфітеатру, хоча з амфітеатру вже був потрібен театральний бінокль.

«Я нє буду об'яснять вам всю сістєму, но для нас главноє — стопроцентная наполнєнность зала», — так сказала двом «УМникам» дівчина-розпорядник поміж рядів у глядацькій залі Національного (спробуємо підкреслити) палацу «Україна», коли їй було пред'явлено пару 8-березневих квитків на VIP-місця. Концерт Михайла Михайловича Поплавського, а точніше, судячи з розкішної глянцевої листівки зі словами «маю честь запросити...», — «гранд-шоу», вже мало б надцять хвилин як тривати, але найспівочіший ректор і чи не найнайтихіший народний депутат витримував звичну для зірок екстра-калібру «рекламну паузу». По сцені, оздобленій 16 малими та 10 великими екранами-телевізорами (плюс два найбільших — по боках), ширяли промені лазерного шоу, а не знати навіщо «ощасливлені» Мих Михом журналісти «України молодої» подалися спочатку по пиво (щоб веселіше), а потім на балкон — лише там були вільні місця.

Тіла трьох загиблих членів екіпажу Іл-76, що зазнав катастрофи в аеропорту Баку, доставлено на батьківщину. Як повідомив «УМ» речник Міністерства закордонних справ України Маркіян Лубківський, усі консульські процедури, пов'язані з перевезенням тіл, були узгоджені ще минулого тижня — 6 березня літак зі страшним вантажем вилетів із Борисполя. У мелітопольській авіакомпанії «Азовавіа», котра орендувала повітряне судно, «УМ» сказали, що всіх загиблих уже поховали: штурмана у Криму, в Джанкої, борттехніка — на Київщині, а тіло мелітопольського бортінженера, за бажанням родичів, відвезли на батьківщину — в Алчевськ Луганської області. Ще четверо постраждалих членів екіпажу наразі почуваються добре і незабаром збираються повернутися додому.