Увечері другого лютого Луганськ здригнувся від жахливого вибуху, який пролунав у самому центрі змученого морозами міста. Як повідомляє прес-служба Головного управління МінНС України в Луганській області, вибух повністю зруйнував адміністративний будинок, який належав Донецькому спеціалізованому управлінню «Промзв'язокмонтаж»: уламки стін розлетілися в різні боки, дах, підкинутий догори вибуховою хвилею, накрив те, що лишилося від добротної двоповерхівки. О 18 годині 15 хвилин пожежні машини всіх підрозділів міста помчали на вулицю Перша Лінія обласного центру рятувати з-під завалів постраждалих. За попередніми даними, в момент вибуху в офісах могли працювати семеро людей, але сказати напевно, скільком із них вдалося вижити (і чи вижив хтось взагалі), міненесники могли тільки після закінчення пошукових робіт.

Після кількаденних пологів «Росукренерго» з «Нафтогазом» таки народили свою спільну дитинку. Дитя, судячи з усього, красою не вирізняється, інакше навряд чи «батьки» так кутали б його навіть не в пелюшки, а в справжню паранджу таємничості й недомовок. Називається ця «нєвєдома звєрушка» «Укргазенерго» й відтепер продаватиме на території України куплений нею у власної «мами» — «Росукренерго» — газ. Звісно, не без вигоди для себе.

Єгипетське паромне судно з приблизно 1400 пасажирами на борту затонуло у Червоному морі, за 40 миль від курортного міста Хургада, в ніч із четверга на п'ятницю, повідомляє агенція «Франс Пресс». Судно під назвою «Аль-Салаам 98» позавчора ввечері залишило порт Дуба на заході Саудівської Аравії та повинно було о 2.30 за місцевим часом прибути до єгипетського порту Сафага, що за 600 кілометрів на південь від Каїра. Приблизно опівночі воно зникло з радарів. Представники судноплавної компанії, якій належить судно, повідомили, що на його борту перебувало щонайменше 1310 громадян Єгипту та приблизно 100 громадян інших країн, головним чином з Судану та Саудівської Аравії. Судно також перевозило більше як 40 приватних автомобілів. Більшість пасажирів — прочани, які поверталися з хаджу — щорічних відвідин святого для мусульман міста Мекка в Саудівській Аравії.

Давно позаду той час, коли Віктор Медведчук вважався «сірим кардиналом» усієї країни. Його як демонізували на початку століття, так не можуть позбутися негативних емоцій при словах «лідер СДПУ(о)» й тепер. Головного есдека країни, який став главою Адміністрації Президента у 2002 році, підозрюють у багатьох нечестивих справах. Пригадуються розмови про те, як у розпал Помаранчевої революції у дворі АП палили купи документів. Мабуть, спалили все, що потрібно. Та й, очевидно, свій підпис пан Медведчук використовував обачно. Принаймні жодна з підозр криміналістами не доведена: недарма Медведчук вважається кваліфікованим юристом.
Так що «спадкоємцям» залишаються легенди і «музейні експонати». Як відомо, Віктор Ющенко, прийшовши в головний кабінет на Банковій, суттєво змінив його внутрішнє наповнення. Чимало дорогих і занадто пишних меблів узагалі були запропоновані для розпродажу. Деякі «залишки життєдіяльності» попереднього Президента залишаються в кабінеті Ющенка й тепер — «УМ» писала про це в детальному репортажі з офісу нового глави держави в травні минулого року. Після цього екс-кабінет Кучми впускав багатьох цікавих із числа журналістів, які мали змогу вивчити в ньому ледь не кожну золоту цятку на стелі. А ось із колишніми володіннями Медведчука — інша справа. Ці апартаменти розкрили свою останню таємницю лише через рік після приходу нової влади, і знову — «Україні молодій».

Український підданий сирійського походження, бізнесмен, екс-радник Президента Ющенка з питань інвестицій Харес Юссеф — фігура потужна і, як прийнято у сильних і багатих цього світу, які не збираються в політичний шоу-бізнес, непублічна. Інтерес активної частини суспільства до пана Юссефа з'явився у зв'язку з його наближенням до Президента України. Відомо, що вони в добрих стосунках і бізнесмен навіть устиг із півроку побути президентським радником. У високих колах говорили, що з Харесом Юссефом пов'язують надії на приплив потужного арабського капіталу в Україну. У вересні минулого року вийшов указ про відставку радника з інвестиційних питань, але інтерес до нього, особливо з боку інтернет-видань, не влігся.

Автори фігур Сергій Дубина та Сергій Єрмаков закарбували момент дружби «вожаків революції» на Майдані, тому їх і розмістили разом — Тимошенко пафосно звертається до народу, а Президент стоїть праворуч, тримаючи праву руку на серці. Скульптури справді виглядають, наче живі — відлиті в натуральний зріст, вбрані у справжній одяг. Волосся на ляльках також натуральне, а зуби та очі виготовлені з протезів, які зазвичай роблять для «живих людей». До речі, обличчя Віктора Ющенка майстри виліпили таке, яким ми звикли бачити його до хвороби.

— Анатолію Давидовичу, розтлумачте назву програми. Що вона має донести глядачам?
— Mесидж від назви йде лише спочатку, поки до цієї назви не звикли. А потім вона перетвориться просто на знайомий набір звуків. Для мене це не принциповий момент. Особисто я дивлюся ту чи іншу програму не через її назву, а через її зміст.

Дослухавшись до прохань наших читачів, «УМ» анонсує найцікавіші фільми, якими на вихідні потішать нас рідні телеканали. В суботу практично в один і той же час (з 21.00 і аж до півночі) три телеканали показуватимуть стрічки «до кольору, до вибору». «1+1» пропонує нам комедію Гарольда Реміса «Аналізуй це», К-1 «нагодує» нас східною екзотикою у виконанні Такеші Кітано (фільм «Затоїчі»), а ICTV попестить фанатів Квентіна Тарантіно стрічкою «Кримінальне чтиво».

З 11 по 26 лютого щовечора о 23.00 на телеканалі «Інтер» виходитимуть «Щоденники олімпіади». Детальні репортажі з олімпійських ігор у Турині готуватиме для українських глядачів журналіст Вадим Плачинда й оператор Олександр Бережний.

У головного телевізійного судді «Студії «1+1» Ігоря Годецького з'явилася конкурентка, фаховий адвокат Ірина Калинська з програмою «Справи сімейні». Це програма-близнючка «Судових справ».