У Гонконзі з’явився власний Робін Гуд, причому — жіночої статі, та ще й інкогніто. Ця особа ночами вбирається в чорний одяг і виходить на вулиці, де роздає жебракам гроші, а також консерви і локшину швидкого приготування. Свою місію китаянка виконує в масці, що приховує її обличчя.

Одним із рушіїв світового мистецтва завжди був принцип «Не завдяки, а всупереч». На власній практиці довелося переконатися в цьому композитору, музикознавцю та фольклористу Леопольдові Ященку. Закінчивши Київську консерваторію та аспірантуру при Інституті мовознавства, фольклору та етнографії, з експедиціями він об’їздив усю Україну, збирав народні пісні (Леопольд Ященко — упорядник збірників та наукових праць «Українське народне багатоголосся», «Українські народні романси», «Буковинські народні пісні» та iн.). А після того, як поставив свій підпис під колективним листом–протестом із приводу закритих судилищ над інакодумцями, у рідному інституті йому вказали на двері. У1968 році це звільнення розцінювалося як вирок, але Леопольд Іванович зовсім не збирався миритися з таким розвитком подій. Уже за рік на громадських засадах він заснував етнографічний хор «Гомін». І взявся за відродження народних звичаїв та свят. Історія цього колективу, власне, як і його керівника, рясніє безліччю маловтішних сторінок (у 1971 році, наприклад, влада ліквідувала «Гомін», обізвавши його «збіговиськом українських буржуазних націоналістів», а самого Ященка виключила зі Спілки композиторів). Але, витримавши ці і багато інших «аперкотів» від влади, Леопольд Ященко та «Гомін» зберегли одне одного. Сьогодні цей хор — один iз найвідоміших українських музичних колективів. «Слава Богу, народ створив таку величезну культуру, що гріх було б нам, якби ми нею не скористалися, — вважає Леопольд Ященко — ...У нас пісні є такі, яких у Києві, крім нас, ніхто не знає. А хотілося, щоб їх знали люди, адже покоління змінюються».

На пішохідному — з нагоди вихідних — Хрещатику встановили 40–метровий подіум, який під час шоу розмальовували графітчики, і ті, хто робив по головній вулиці святковий променад, могли побачити ще й химерно–яскраві, зелено–нахабні творіння молодих українських дизайнерів. До київського подіуму добралися 19 учасників — їх вибрали з понад 100 претендентiв ще на етапі ескізів.

Президент Віктор Янукович доручив уряду скоротити витрати, передбачені на святкування 20–річного ювілею країни. Як повідомляє УНІАН, таке доручення він дав під час координаційної наради, присвяченої підготовцi до Дня незалежності. Серед головних заходів, які підлягають скороченню, — парад військ на Хрещатику. Нагадаємо, що наприкінці квітня мінiстр оборони Михайло Єжель просив на проведення параду 320 млн. гривень — безпрецедентно велику суму. Вже тоді глава уряду Микола Азаров заперечував: такий кошторис непідйомний для держбюджету. Позавчора ж, говорячи про «парадні» плани до ювілею України, Президент висловив упевненість, що «скорочення коштів — це буде правильно», і порадив «залучити до святкувань 20–річну молодь». В якому «державницькому флеш–мобі» будуть задіяні ровесники незалежності — невідомо. У будь–якому разі, якщо Президент сказав — то їх залучать, і ясно кожному, що це обійдеться дешевше, ніж марш нових українських танків Хрещатиком.

Учора голова Київміськ­держадміністрації Олександр Попов представив план розвитку столиці до 2025 року. Головна мета, за його словами, — наблизити Київ до рівня розвитку європейських країн. Для цього столична влада залучила іноземних фахівців, котрі брали участь у подібних проектах, проте — «робили» нове обличчя Берліна, Санкт–Петербурга, Гонконгу. «Наша столиця відстає від темпів розвитку головних міст СНД на 10—15 років. А ще 20 років тому все було навпаки», — поскаржився напередодні в інтерв’ю муніципальній газеті «Вечірній Київ» Олександр Попов.

Учора, а особливо сьогодні вся Україна відчула, що літо прийшло достроково, причому літо над­звичайно спекотне. Нетипова для цих останніх днів травня температура вище 30 градусів покрила майже всю країну, за винятком хіба що Карпатського регіону — там синоптики прогнозують короткочасні дощі і навіть грози при прохолодних 14—19 градусах повітря.

Завершення минулого тижня для Віктора Януковича принаймні на західному напрямку виявилося плідним. Із XVII саміту глав держав Центральної Європи у Варшаві Президент України повернувся зі здобутками: потиснув руку, пообідав і навіть «тепло привітався» (цитата з президентського сайту) з лідером США Бараком Обамою, обговорив актуальні питання двостороннього співробітництва з президентом Польщі Броніславом Коморовським. І головне: «привіз» наступний центральноєвропейський саміт в Україну — наступного року цей представницький форум відбудеться в Києві, причому фактично напередодні початку чемпіонату Європи з футболу.

Україна не має економічних можливостей обслуговувати газові угоди 2009 року. Про це заявив Президент України (2005—2010), лідер «Нашої України» Віктор Ющенко в ефірі Першого Національного. На його переконання, ці домов­леності, в тому числі штрафні санкції, сформують «тотальний навіс над перспективою національної економіки». Ющенко наголосив на тому, що найбільша небезпека цієї угоди полягає в консервації базової ціни на газ, якої не має жодна країна в Європі, — це 450 доларів за тисячу кубометрів. «Ця проблема — це міна уповільненої дії. Проблема, яку вона приносить, — це приблизно 12—14 мільярдів доларів збитків. Проблеми, які приносять такі ціни на газ, ведуть до того, що наша хімічна галузь не покриє таких збитків. Вона не може бути конкурентною. Хто перший обвалився в 2001 році? Хіміки. 60—70% виробництва хіміків упало. Хто за ними пішов? Металурги. Це дві ключові статті нашого експорту. На таких умовах працювати неможливо», — сказав Президент.

150 заходів упродовж трьох днів, 3,359 млн. гривень, витрачених на святкування зі столичного бюджету, — Київ гулятиме свій день гучно, «по–багатому». Столиця однієї з найбідніших держав Європи та ще й у час економічної кризи чомусь може собі це дозволити.

Взимку минулого року народні депутати–«нашоукраїнці» закликали громадськість підтримати єдину бібліотеку української літератури на території Росії, яку було закрито, а з фонду вилучено десятки книг. Ідея полягала в тому, аби спільними зусиллями поповнити фонди української бібліотеки в Москві зібраною літературою. І цю ініціативу партії підтримали численні громадські діячі, небайдужі громадяни. До збору книжок для наших співвітчизників долучились навіть діти з різних областей України. Завдяки їхнім зусиллям удалося, як розповіли в прес–службі «Нашої України», зібрати близько тисячі книжок, які днями доправлять до Москви.