Етно рулить

На пішохідному — з нагоди вихідних — Хрещатику встановили 40–метровий подіум, який під час шоу розмальовували графітчики, і ті, хто робив по головній вулиці святковий променад, могли побачити ще й химерно–яскраві, зелено–нахабні творіння молодих українських дизайнерів. До київського подіуму добралися 19 учасників — їх вибрали з понад 100 претендентiв ще на етапі ескізів.

«Ну, вразьте нас, вразьте» — з таким виразом на чолі щороку сідають члени журі Конкурсу молодих дизайнерів, люди, які по шву і по лінії розібрали усі світові бренди, знають імена молодих тайванських і гонконгівських обдарувань, які складно вимовити. Щороку вони в глибині душі щиро, як діти, чекають відкриття, прориву таланту, адже зазвичай так і буває — чудо народжується не з дорогих тканин, а з вигадки, дешевих метрів залежалої матерії, секонд–хендівських заморочок, залишків колишніх розкошів і наповнення старих шаф далеких родичів.

Цього року суддями були Лілія Пустовіт, Ірина Каравай, Віктор Анісімов, Олексій Залевський, Тетяна Земськова й Олена Ворожбит та Марія Бех. Що характерно: Гран–прі (до нього додається сертифікат на двотижневе навчання у Лондонській академії мистецтв) усі одноголосно присудили колекції «Ідентифікація Етно» Наталі Міщенко з Вознесенська. «Тут важко було помилитися, тому що решта колекцій були одного рівня, а ця занадто виділялася — продуманістю образу, кроєм, доречністю деталей, поєднанням традиційного і новаторського», — сказала «УМ» Ірина Каравай. Зроблена в чорно–білих кольорах, у рамках крою українського народного костюма, завдяки багатошаровості, вигадливому декору, слідуванню трендам вона виглядала авангардно–романтичною. Чудовими були й аксесуари — графічні чорні вінки та шапки у поєднанні з акуратними гумовими калошками. Тут органічно переплелися pret–a–porte, подіумний образ, креатив.

Складне поєднання жорсткого і ніжного, мілітарі та шифону, суворих, точних ліній, гіпертрофованих об’ємів і зворушливих деталей — особливість львівської школи дизайну, де вчиться й Наталя Міщенко. До речі, друге місце присудили однокурсниці Наталі по Львівській академії мистецтв Уляні Недошитко за колекцію у стилі мілітарі. Верхній одяг, зроблений на базі військової форми часів Першої світової війни, доповнений «заляпаними» сорочками і широкими брюками, шкіряною портупеєю, головними уборами з кольоровими стрічками. Лауреату другої премії «положено» гроші на розвиток власного бізнесу або на наступну колекцію. Киянка Оксана Варенья за колекцію чоловічого трикотажу Ecocity отримала третю премію і право на участь у міжнародному конкурсі «Русский силуэт».

Зазвичай конкурс молодих дизайнерів «Сезони моди — погляд у майбутнє» проходить у невеликих клубах, галереях, і ця модна «лабораторія» захована від очей широкої публіки. Цього року вперше дизайнери–початківці працювали в форматі street–show, таким чином Київська міськдержадміністрація, за підтримки якої проходила акція, продемонструвала широту поглядів і європейське розуміння міського простору.

ДО РЕЧІ

Журі між собою виділяли ще колекцію киянки Ганни Хитрої — цікавий експеримент iз японською стилістикою, графічністю, об’ємом, але достатньо голосів для призового місця вона не набрала. Іншу конкурсантку, яка не ввійшла в трійку призерів, запросила до співпраці голова журі Лілія Пустовіт. Цікаво, що всі експерти «одноголосно» відзначили влучання колекції Юлії Єфимчук у стилістику Лілії Пустовіт — лаконічне прет–а–порте, пропорції, силует, стриманість кольорів(сірий, темно–синій, кораловий), сама ж дизайнерка, випускниця Київського інституту декоративно–прикладного мистецтва імені М. Бойчука, зізналася, що надихалася естетикою Мартіна Марджели та Йоджі Ямамото.