Про безкоштовний сир у мишоловці ми всі прекрасно знаємо, але спрацьовує вона, виявляється, не завжди. Цими вихідними в столиці відбудеться аж два безкоштовних концерти зірок, не побоюсь цього слова, світового масштабу. Щоправда, особливого комфорту організатори не обіцяють, але, він там, за великим рахунком, і не потрібен. Концерт на площі — це маса позитивних емоцій і максимальна демократія, а пива в центрі міста вистачить на всіх.

У суботу в прямому ефірі Першого Національного відбувся фінал відбіркового туру конкурсу «Дитяче Євробачення-2006». За право представляти Україну на цьому конкурсі змагалися десять дітей, яких журі відібрало до півфіналу із кількох десятків бажаючих.

Презентація продукту — це навіть важливіше, ніж його наповнення. Власне, на ноу-хау це спостереження не тягне, але я й не не наполягаю. Просто згадала про ці реалії життя на представленні «Скрябіним» свого нового диска широкій меломанській громадськості. Представлення відбувалося у польському ресторані «Опалкова хата» — солідному, між іншим, закладі харчування. Альбом, який нещодавно вийшов «із-під пера» Кузьми з товаришами, має назву «Гламур». То ж і презентація, здавалося, «накльовувалася» у відповідній тональності — недешева, в міру серйозна, в сріблястих декораціях, між якими походжатимуть віп-гості, демонструючи новинки світського гардеробу. (З таким стереотипним, як потім з’ясувалося, мисленням треба щось робити).

Земний шлях Віктора Павлова завершився у четвер на 66-му році життя. Вердикт лікарів - серцевий напад. У квітні актор пережив інсульт - ця трагеія трапилася в Києві під час зйомок фільму «Кур'єр». Відтоді Віктор Павлов припинив активну творчість - лікувався, проходив курс реабілітації... Але домашній режим, на жаль, не став панацеєю для його хворого серця.

Нещодавно канал «MTV-Росія» презентував новий молодіжний серіал «Здрасьте, я ваше папо!» Але нас, справжніх патріотів, у цій новині цікавить насамперед те, що музика в цьому фільмі — від українських гуртів «Табула Раса» та STEREOLIZA. Лапоногов додав до саундтреку «Папи» свою «Казку», а STEREOLIZA — свій хіт «X.Y.Z.». До речі, нашим довелося витримати серйозну конкуренцію: 14 композицій для саундтреку обрали з майже 60 пропонованих.

Біографія Романа Лубківського — це стислий часопис мистецького життя України кінця ХХ — початку ХХІ сторіччя. Обравши літературу за найбільшу та найважливішу для себе справу, він не зраджує цьому вибору ось уже кілька десятиліть поспіль, додаючи до монументального полотна зі слів та образів свої штрихи й відтінки. І хто знає, якого «кольору» й «смаку» була б сьогодні наша література, якби не соковите, стигле, яскраве і доречне слово Романа Мар'яновича.

У дитинстві автор культових «Козаків» мріяв вступити до Суворовського училища. А закінчив... факультет архітектури Київського інженерно-будівельного інституту. У підсумку ж Володимир Дахно став одним із найкращих українських мультиплікаторів, віддавши улюбленій справі понад сорок років свого життя.

Ентоні Хопкінс у пересічного кіномана асоціюється з його маніакально-кровожерливими героями з фільмів «Мовчання ягнят» та «Ганнібал». Але, познайомившись із творчістю актора детальніше, можна говорити про те, що негатив поняття «типажність» йому благополучно вдалося проігнорувати. Звісно, не без допомоги режисерів, які пропонували Хопкінсу досить-таки різнопланові ролі, а той, у свою чергу, їх не розчаровував. Днями у прокат вийшла стрічка «Найшвидший «Індіан»», в якій актор зіграв реальну людину, Берта Манро. (В інших ролях — Дайєн Ледд, Пол Родрігес, Ерон Мерфі, Енні Уіттл, Кріс Бруно...)

Оголошуючи про запуск проекту «Фабрика краси. MADE IN UKRAINE», на ICTV навіть не підозрювали, що бажаючих наблизити свою зовнішність до голлівудських стандартів виявиться так багато. Учасників першого етапу, які надіслали заявки на участь, було понад п'ять тисяч, кількасот людей отримали запрошення прийти на співбесіду. А щасливчиків, які на власному прикладі продемонструють, що від гидкого каченяти до прекрасного лебедя — всього лише один крок (точніше, три місяці наполегливої роботи), у фіналі буде десятеро.

Фестиваль «Відкрита ніч» — це «пляшкова пошта» нашого кіно. Екран висвітлює зворотні адреси листів — титри, імена авторів, — а їхні послання зникають десь у нічному небі над Андріївським узвозом.